РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт дослідження
Всього обстежено 695 осіб віком 20-89 років, з них 541 жінка та 154 чоловіки.
Згідно поставлених задач усю когорту обстежених було розподілено по групам.
1. У літературі існує численна кількість доказів щодо прогресування зменшення
кісткової маси з віком у представників як жіночої так й чоловічої статей [7,
45, 67, 80, 175, 187]. Разом з тим, втрата кісткової маси на протязі життя у
великій мірі залежить від етнічних особливостей та місця проживання [92, 99,
109, 136, 193]. Тому, для впровадження рентгенморфометричного аналізу в
практичну медицину необхідне вивчення вікових та статевих особливостей хребта в
осіб окремої популяції.
З метою визначення референтних даних щодо рентгенморфометричних показників
хребта залежно від віку та статі було обстежено 325 осіб (185 жінок та 140
чоловіків) з різних регіонів України віком від 20 до 89 років, розподілених по
десятиріччям: 20-29, 30-39, 40-49, 50-59, 60-69, 70-79 та 80-89 років (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Загальна характеристика обстежених осіб
Жінки, вікові групи
20-29
30-39
40-49
50-59
60-69
70-79
80-89
Кіль-ть, (n)
12
15
25
35
43
40
15
Вік, роки
26,3±1,2
35,9±1,1
47,2±0,9
55,8±0,6
66,8±0,8
75,8±0,9
83,7±0,8
Чоловіки, вікові групи
Кіль-ть, (n)
10
15
15
30
30
30
10
Вік, роки
27,1±0,9
34,9±0,7
45,8±1,0
56,2±1,1
65,7±1,0
76,4±0,9
84,2±0,7
Примітка. Результати представлені у вигляді М±m.
У групи не включалися особи з переломами тіл хребців будь-якого походження, а
також пацієнти з тяжкою соматичною, ендокринною патологією, зокрема ті, що у
будь-який період життя приймали препарати, а також мали захворювання, які
будь-яким чином впливають на структурно-функціональний стан кісткової ткинини
[49, 63]. У дослідження не включали пацієнтів з деформаційними змінами
кістково-суглобового апарату, великих суглобів або хребта, що в тій чи іншій
мірі можуть опосередковано впливати на форму хребців через нерівномірне
функціональне навантаження [3, 40].
2. В жінок більша частина кісткової маси на фоні вікової втрати спостерігається
у перші 4-9 років після настання менопаузи [58, 69, 166]. У певної частини
жінок спостерігаються поглиблення та подовження цієї фази, що призводить до
розвитку постменопаузального остеопорозу [46, 79, 128]. Тому з метою визначення
особливостей рентгенморфометричних показників щодо структурно-функціонального
стану кісткової тканини хребта в жінок залежно від тривалості
постменопаузального періоду було обстежено 210 умовно здорових жінок віком від
45 до 85 років.
Групи обстежуваних склали:
- основна група – 185 жінок віком 45-85 років у постменопаузальному періоді, з
відсутністю менструацій більше одного року [11], розподілені на підгрупи
залежно від тривалості постменопаузального періоду: 1-3, 4-6, 7-9, 10-12,
13-15, 16-19 та 20 і більше років від настання менопаузи;
- контрольна група – 25 жінок віком 45-55 років у періменопаузальному періоді
зі збереженою менструальною функцією, а також жінки з відсутністю менструацій
тривалістю до одного року (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Характеристика обстежених жінок
ПеріМП
Постменопауза (тривалість, роки)
1-3
4-6
7-9
10-12
13-15
16-19
20-40
Кіль-ть, (n)
25
25
25
25
35
35
35
40
Вік, роки
50,5±0,7
53,9±0,4
56,7±0,8
58,7±0,9
62,3±0,7
64,6±0,5
67,2±0,5
73,9±0,5
Примітки:
1. Результати представлені у вигляді М±m;
2. ПеріМП – періменопаузальний період.
З метою вивчення особливостей рентгенморфометричних показників у жінок залежно
від часу настання менопаузи було обстежено 95 жінок в постменопаузальному
періоді віком 65-75 років. Залежно від часу настання менопаузи (рання до 45
років, своєчасна у віковому проміжку 45-55 років та пізня після 55 років [11,
49]) було сформовано три групи (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Характеристика обстежених жінок
Показник
Своєчасна
Пізня
Рання
Кількість, (n)
45
23
27
Вік, роки
68,5±0,7
68,5±1,5
67,3±1,3
Примітка. Результати представлені у вигляді М±m.
3. З метою порівняння даних рентгенморфометричного аналізу та показників
структурно-функціонального стану кісткової тканини за даними ультразвукової
денситометрії було обстежено 270 осіб віком 50-79 років, 186 жінок та 84
чоловіки.
Критерієм розподілення пацієнтів на підгрупи залежно від наявності та ступеня
вираженості порушень СФСТК слугував Т-показник (за даними ультразвукової
денситометрії). Остеопороз діагностувався при зниженні щільності кісткової
тканини більше ніж на 2,5 стандартних відхилення від показників 20-річних
молодих дорослих, а остеопенія – при зниженні щільності кісткової тканини на
1,0-2,5 стандартних відхилення [14, 39]. На основі даного розподілу були
сформовані наступні групи в жінок та в чоловіків: основна – пацієнти з
порушенням СФСКТ (остеопорозом та остеопенією) та контрольна – з нормальною
МЩКТ (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Характеристика обстежених жінок
Показник
Норма, SD>-1
Остеопенія, SD?-1<-2,5
Остеопороз SD?-2,5
Кількість, (n)
60
64
62
Вік, роки
62,3±1,1
64,6±0,6
65,6±1,0
Примітка. Результати представлені у вигляді М±m.
З метою вивчення особливостей рентгенморфометричних показників у чоловіків
залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини за даними
ультразвукової денситометрії було обстежено 84 чоловіки віком 50-80 років
(табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Характеристика обстежених чоловіків
Показник
Норма, SD>-1
Остеопенія, SD?-1<-2,5
Остеопороз SD?-2,5
Кількість, (n)
35
28
21
Вік, роки
63,9±1,4
64,5±1,8
66,0±2,7
Примітка. Результати представлені у вигляді М±m.
Групи були стандартизовані за віком.
4. З метою визначення типових ділян