РОЗДІЛ 2
СТАН РИНКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЙОГО ОЦІНКА
2.1. Організаційно-економічні умови створення та
функціонування ринку інноваційної продукції
Агропромисловий комплекс традиційно відіграє важливу роль у розвитку
економічного потенціалу України. Він охоплює галузі та підприємства, зайняті
виробництвом продовольства, продукції із сільськогосподарської сировини, її
зберіганням, переробкою і доведенням до споживача [84, с. 21]. Важливою ланкою
структури агропромислового комплексу є сільське господарство.
Аграрна сфера є складовою соціально-орієнтованої ринкової економічної системи,
в якій здійснюється не тільки виробництво і переробка сільськогосподарської
продукції. Вона є місцем створення матеріальних благ, яка, з одного боку
охоплює розвиток продуктивних сил, виробничих відносин, з другого – здійснює
соціальний розвиток села.
В Енциклопедичному словнику [85, с. 26] “аграрний” тлумачиться як земельний,
той, що належить до землеволодіння і землекористування. Відповідно й аграрна
сфера охоплює власне сільське господарство, до складу якого входять галузі
рослинництва і тваринництва. Аграрна сфера характеризується певними
особливостями, які відрізняють її від інших галузей народного господарства. До
основних з них слід віднести: функціонування різних організаційно-правових форм
господарювання та їх трансформацію; сезонний характер сільськогосподарського
виробництва, нерівномірність у використанні робочої сили й техніки протягом
року і залежність результатів господарювання від природних факторів;
невідповідність процесу затрат праці та матеріальних ресурсів з виходом
продукції; просторова розосередженість сільськогосподарського виробництва, що є
перешкодою у поглибленні спеціалізації сільськогосподарської праці, але вона
сприяє розвитку сумісництва окремих її видів; зниження життєвого рівня
сільського населення; погіршення стану соціальної інфраструктури села та значне
зниження обсягів сільськогосподарського виробництва у 1990-2001 роках,
переміщення його з господарств суспільного сектору в господарства населення.
Нині аграрну сферу, як і все народне господарство, охопила глибока економічна
криза. Якщо в 90-ті роки сільське господарство України розвивалось
уповільненими темпами, то починаючи з середини 90-х до 2000 року переважає
тенденція до скорочення виробництва, особливо у галузі тваринництва (табл.
2.1). Продукцію вітчизняного аграрного сектору витіснено як із внутрішнього,
так і з зовнішнього ринків.
Таблиця 2.1
Індекси сільськогосподарського виробництва в Україні*
(усі категорії господарств; у відсотках до попереднього року)
1990
1995
2000
2001р.
2002
2003
2004
2005
Сільське господарство
96,3
96,4
109,8
110,2
101,2
89,0
119,7
99,9
Рослинництво
93,4
102,7
121,9
112,4
98,4
85,8
133,6
97,3
Тваринництво
98,8
89,1
95,3
107,0
105,6
93,8
100,9
104,5
*Джерело: Статистичний довідник Державного комітету статистики України/ Україна
у цифрах. – К.: Вид-во “Консультант”, 2006 – с.81.
Основними факторами, які спричинили аграрну кризу, є:
1. Технологічна деградація, досягнення критичної межі у матеріально-технічному
забезпеченні аграрного виробництва та втрата конкурентоспроможності аграрної
сфери України. Сукупні основні засоби в сільському господарстві зменшились з
2001 по 2003 р. на 35,6 млрд. грн. У 2003 р. проти 2000 р. на 33,6 млрд. грн.
знизився обсяг основних засобів сільськогосподарського призначення, що
перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств. Основними
сільськогосподарськими машинами аграрні підприємства забезпечені на 48-60,
понад 90% з яких вже відпрацювали амортизаційний строк. Щорічно через технічні
несправності та фізичний знос не використовується четверта частина тракторів і
комбайнів[86,с.4]. У 2003 р. проти 1995 р. зменшилось виробництво тракторів у
2,29 раза, машин бурякозбиральних – у 0,68, жаток рядкових – у 1,25 раза.
Динаміка використання мінеральних та органічних добрив також має негативну
тенденцію. У 2003 р. порівняно з 1990-м внесення мінеральних добрив у
сільському господарстві зменшилось у 11 разів. Скоротилося споживання
електроенергії на виробничі потреби з 11,0 млрд кВт-год у 1996 р. до 3,5 млрд
кВт-год у 2003 р.
У зв’язку із збільшенням навантаження на техніку розтягуються строки виконання
технологічних операцій. Втрати урожаю зростають, підвищується собівартість
виробництва. Через нестачу тракторів на початку 2008 року (за прогнозами
Управління інженерно-технічного забезпечення НАК “Украгролізинг”) настане межа
призупинення товарного виробництва. Ситуація, що виникла, в основному зумовлена
значним зниженням платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників,
обсягів державних інвестицій, кредитів і дотацій. Тому невідкладно слід вжити
таких заходів: міжгалузеві цінові співвідношення встановити на основі середньої
норми прибутку; здійснювати фінансову підтримку системи інженерно-технічного
забезпечення агропромислового комплексу на рівні 5% від загальних видатків
бюджету; сформувати систему державного цільового кредитування технічного
переоснащення аграрного виробництва (створити Державний аграрний кредитний
банк; Спеціальний кредитний фонд; кооперативні банки і кредитні спілки); для
управління та координації діяльності системи техніко-технологічного
забезпечення агропромислового виробництва створити Міністерство тракторного і
сільськогосподарського машинобудування; провести корпоратизацію підприємств
сільськогосподарського машинобудування, включаючи створення національних,
міжнаціональних корпорацій з метою концентрації фінансових ресурсів, проведення
єдиної технічної політики,
- Київ+380960830922