РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Кліматичні умови
Погодні умови, як один з найважливіших факторів формування продуктивності
сільськогосподарських культур, щорічно змінюються порівняно до багаторічних
показників в бік покращення, або погіршення умов вегетації рослин, від чого в
значній мірі залежить рівень їх урожайності.
Дослідне господарство “Чабани” ННЦ „Інститут землеробства УААН”, де проводились
дослідження, знаходиться в зоні достатнього зволоження (середньобагаторічний
коефіцієнт зволоження території ГТК - 1,2) і характеризується теплим,
помірно-вологим кліматом, але в окремі роки бувають посухи, рідше суховії. Літо
тепле, помірно-вологе, а зима м’яка, хмарна, з частими відлигами і лише в
окремі роки з сильними морозами.
Середня температура самого теплого місяця ( липня ) складає 19,20С тепла, а
самого холодного ( січня ) - 6,30С морозу.Перехідні періоди (весна, осінь)
мають в основному затяжний, нестійкий характер, але в середньому переважають
теплі весни з достатніми (160-180 мм) запасами продуктивної вологи в метровому
шарі грунту і теплі, але сухі перші половини осінніх періодів. Річна сума
опадів в середньому складає 560 мм, а іноді коливається по роках від 300 до 750
мм. За теплий період (квітень-жовтень) випадає 370 мм опадів або 66% річної
норми. Найбільші місячні суми опадів припадають на літні місяці - червень і
липень (66-68 мм). Найменші показники відносної вологості повітря
спостерігаються в травні і складають 45%. Середня тривалість безморозного
періоду складає 165 днів. Взимку середньодобова температура повітря може
досягати позитивних значень (0-2оС), а іноді 5о тепла, що зумовлює відлиги та
відновлення вегетації озимих. При перепадах температури від мінусових до
плюсових утворюється льодова кірка. Сніг починає випадати в листопаді, а
стійкий сніговий покрив утворюється в третій декаді грудня. Середня глибина
промерзання грунту складає 40-50 см. Перехід температури повітря весною і
восени через 0оС відбувається 19 березня і 19 листопада; через 5оС –8 квітня і
26 жовтня; через 10оС - 26 квітня і 2 жовтня (рис 2.1). Тривалість теплого
періоду року з позитивною добовою температурою повітря (t > 0оС), складає 245
днів, в тому числі вегетаційного періоду більшості сільськогосподарських.
культур (t +5оС) - 201 день, періоду активної вегетації сільськогосподарських
культур (t +10оС) - 159 днів і найбільш забезпеченого теплом періоду (t +15оС)
- 109 днів.
Контрастність температурного режиму і нерівномірність випадання опадів протягом
сезону, окремих місяців і навіть декад, що спостерігалися протягом сезону,
створювали в окремі періоди екстремальні умови для формування продуктивності
рослин, ступінь негативного впливу яких на рівень врожайності озимої пшениці
визначався часом (фаза розвитку, етап органогенезу) і тривалістю їх дії.
Осінь 2000 року була теплою, середня добова температура повітря перевищувала
норму за сезон і удвічі за листопад (Рис.2.1, 2.2). У зв’язку з цим стійкий
перехід температури повітря через 5оС тепла був 17.11 або на дві декади пізніше
норми (26.10), а через 0о – у звичайні строки (18.12). Сума опадів за осінь
перевищувала норму у півтора раза, а за вересень – у 3 рази (133,7 мм або 334 %
до норми). Жовтень був зовсім сухим, а сума опадів за листопад теж перевищувала
норму у півтора раза. В цілому погодні умови осені сприяли процесам росту і
розвитку рослин озимої пшениці.
Перезимівля озимини проходила задовільно, бо мінімальна температура повітря на
глибині залягання вузла кущіння (3 см) протягом всієї зими була значно вищою за
критичний рівень вимерзання рослин сортів озимої пшениці середньої
морозостійкості і знаходилася в межах 2-9о морозу. Весна настала дещо пізніше
звичайного, перехід температури повітря через 0оС відмічено на декаду пізніше
за норму (30.03), проте перехід через +5оС відбувся на тиждень раніше (02.04).
Рис. 2.1. Температура повітря за вегетаційний період озимої пшениці, 0С (2000 –
2004 рр.)
Рис.2.2. Кількість опадів за вегетаційний період озимої пшениці, мм (2000 –
2004 рр.)
Температура повітря в середньому за сезон була вищою за норму на 2,5ОС (8,9о
проти 6,4оС). В цілому за сезон сума опадів перевищувала норму і становила
173,4 мм або 140% до норми. Тобто умови для відростання рослин в цілому були
задовільними. Показники ГТК Селянінова становили: для квітня – 2, травня –
0,7.
Червень був холодним і перезволоженим (ГТК дорівнював 2,3). Середня місячна
температура повітря становила 16,4оС проти 17,1оС, а сума опадів – 139 мм, що
становило більше двох норм. Липень, особливо перші дві декади був дуже жарким і
посушливим. Середня місячна температура за липень становила 26,8оС або була на
7,6оС вища за норму. Сума опадів за вказаний місяць досягала лише третину норми
і становила 22 мм. Величина ГТК Селянінова складала 0,3.
Наведені дані свідчать, що у 2000/2001 господарському році весняне відростання
і розвиток рослин на початку вегетації у квітні, як і період формування колосу
у червні відбувалося за прохолодної і вологої погоди, а достигання озимої
пшениці – за надзвичайно жаркої і сухої (липень).
Осінь 2001 року за температурним режимом була теплішою і вологішою за звичайну.
Середньомісячна температура повітря за вересень (13,4оС) дорівнювала
багаторічній нормі, а у жовтні і листопаді перевищувала її на 2-2,5оС і
становила відповідно 9,8 і 2,4оС. Сума опадів за сезон складала 141,9 мм або
111,9% до норми (128 мм). Отже, в цілому умови для своєчасної появи сходів і
подальшого росту і розвитку рослин озимої пшениці восени були задовільними.
Стійкий перехід температури повітря через 5оС припадає на
- Київ+380960830922