Ви є тут

Дидактичні засади розумового виховання учнів початкових шкіл України (1917 - 1941рр.)

Автор: 
Юзик Ольга Протасіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004880
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
В УРОЧНІЙ ТА ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ПОЧАТКОВИХ ШКІЛ УРСР (1917 –1941 рр.)
Зміст навчання і розумовий розвиток учнів у початкових
школах
Зміст розумового виховання учнів початкових шкіл України в 1917- 1941 рр.
визначали засвоєні факти, поняття, знання з усіх галузей науки, культури і
техніки, що сприяло розвитку мислення учнів, свідомій підготовці до життя і
праці [81, 348-350].
В українській початковій школі 1917-1941 рр. розумове виховання здійснювали в
навчально-виховній роботі на уроках і в позаурочний час, у практичній
діяльності учнів.
Головні вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня освітньої
підготовки учнів початкових шкіл України визначає основний документ школи –
навчальний план. Він дає цілісне уявлення про структуру початкової освіти,
окреслює зріст та обсяг знань для засвоєння, розподіл часу за роками навчання,
встановлює гранично допустиме тижневе навантаження учнів кожного класу.
У перші роки відбудов­ного періоду найважливішим завданням радян­ської школи і
педагогічної науки була докорінна реорганізація навчально-виховної ро­бо­ти в
школі. У цій справі велику роль відігравали Державна вчена Рада (далі–ДВР)
Наркомосу РРФСР на чолі із заступником Наркома освіти Л. М. Покровським та
науково-педагогічна секція ДВР Наркомосу РРФСР, очолювана Н. К. Крупською, які
опрацьовували програмно-мето­дичні документи, зокрема навчальні плани,
програми, підручники, методичні посібники тощо.
До 1927 р. в школах СРСР не було єдиного держав­ного навчального плану.
Наркомоси союзних республік складали власні варіанти навчальних планів для шкіл
усіх типів, до яких місцеві органи народної освіти вносили окремі зміни, не
порушуючи єдиних вимог і принципів радянської шко­ли і педагогіки [74, 351].
У початкових школах учні вивчали в основному: рідну мову та літературу,
російську мову і літературу, математику, елементи природознавства і гео­графії.
На місцях організовували заняття з фізичного виховання, співів, малювання,
різних видів праці (ручна праця, робота в майстернях і на пришкільних
зе­мельних ділянках тощо).
У зв’язку із кардинальними суспільно-політичними змінами в Україні відповідно
змінювалися й навчальні плани.
Так, у Меморандумі Всеукраїнської учительської спілки до Директорії Української
Народної Республіки звернуто увагу на те, що досі українська школа перебуває
без програм і постійних навчальних планів: “Не вистачає тільки двох точок: 1)
певної програми і 2) вчителів” [15, 282].
У вересні 1918 р. Міністр народної освіти УНР М.П.Василенко затвердив
тимчасовий навчальний план розподілу годин для початкових шкіл на 1918/1919
навчальний рік [258, 64], а в листі Міністерства народної освіти від 3 вересня
1918 р. до всіх губернських, повітових, народних (земських) і міських управ
зазначено, що він має бути запроваджений в усіх школах (див. табл. 2.1).
Це був перший тимчасовий навчальний план української школи на 1918/1919
навчальний рік, який давав можливість познайомитися з переліком дисциплін, які
вивчали учні; дізнатися, яке було тижневе навантаження з кожної дисципліни, а
також скільки часу необхідно для цілісного сприйняття всього навчального
матеріалу.
Таблиця 2.1
Тимчасовий план
розподілу годин у початковій школі на 1918/1919 навчальний рік
Предмети
1 клас
2 клас
3 клас
4 клас
Разом
Закон Божий
Українська мова
16
Російська мова
12
Арифметика
10
Алгебра
Геометрія
Рисування
Історія
Географія
Природознавство
2/1*
2/1*
2/1*
2/1*
12*
Фізика
2/1
2/1
Малювання
Співи
Фізичні вправи
1**
1**
1**
1**
27
28
29
29
113
Ручні вироби
/рукоділля/
29
30
31
31
121
Німецька
Французька
32
34
35
35
136
Джерело: [258, 65].
* 2 год для теоретичного викладання, одна година для практичних занять.
** урок фізичних вправ триває до півгодини.
Проаналізувавши його, переконалися в тому, що, дійсно, розумове виховання
молодших школярів могло забезпечуватися під час вивчення таких навчальних
предметів, як українська мова, російська мова, арифметика, природознавство,
малювання, співи, фізичні вправи, ручні вироби /рукоділля/.
Після прийняття Наркомосом УСРР у 1919 р. “Положення про єдину трудову школу” і
у 1920 р. “Декларації про соціальне виховання дітей” оголошено продуктивну
працю і трудове виховання учнів основою навчально-виховної роботи початкової
школи, оскільки назріла необхідність удосконалювати і ознайомлювати школярів із
виробничою працею. З наступного року Наркомосом УСРР вводяться постійні
навчальні плани для початкових шкіл, що відображені у табл. 2.2
Таблиця 2.2.
Навчальний план Наркомосу УСРР (1920 р.)
Назви предметів
Кількість навчальних годин на тиждень по групах
3
Разом
1. Краєзнавство
12
12
13
37
2. Рідна мова
3. Друга місцева мова
4. Математика
5. Природознавство
6. Фізика і хімія
7. Історія і громадянство
8. Географія
9. Малювання і ліплення
10. Ручна праця
11
11.Ігри і фізичні вправи
12. Співи
Разом
20
21
22
27
73
На краєзнавство відводилося 12 годин на тиждень (більше половини навчального
часу). Передбачалося проведення екскурсій у природу, домашнє господарство,
навколишнє оточення, праця в майстерні, досліди, ігри. Тобто такі предмети, як
математика, мова, читання не вивчалися. На нашу думку, даний