Ви є тут

Формування стратегії розвитку інформаційних ресурсів підприємства.

Автор: 
Пономаренко Євген Володимирович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004963
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ
2.1. Чинники стратегічного розвитку інформаційних ресурсів
Нормальне функціонування організації визначається вже не тільки обсягами
матеріальних, людських, фінансових, енергетичних, виробничих ресурсів,
необхідно знати, що з ними робити і як їх розвивати. Тому інформація,
інформаційні ресурси розглядають як окремі економічні категорії, інтенсивно
зростає їхня роль у діяльності підприємств. У зв'язку з цим у менеджменті
виникає проблема управління формуванням і розвитком інформаційних ресурсів.
В умовах постіндустріального етапу розвитку економіки важливого значення
набуває ефективне використання підприємством інформаційних ресурсів з метою
оптимізації загальної стратегії розвитку. У зв'язку з цим виникає необхідність
виявлення й врахування різних чинників, які впливають на розвиток інформаційних
ресурсів, що дає змогу надалі усувати можливі протиріччя в стратегічній
програмі розвитку підприємства. У дослідженнях [94, 110, 160] виділяються
особливості інформаційних ресурсів як економічної категорії, аналізується
механізм їхнього формування. У той же час вимагають детального опису й аналізу
чинники стратегічного розвитку інформаційних ресурсів, визначення структури
чинників і їхньої ролі у процесі управління організацією. У даному розділі
виявлена й проаналізована структура чинників, що визначають стратегічний
розвиток інформаційних ресурсів підприємства в умовах постіндустріальної
економіки [122].
Аналіз спеціалізованих літературних джерел, присвячених інформаційним ресурсам
підприємств  [36, 37, 56, 89, 157], дав змогу визначити основні чинники, що
зумовлюють механізм управління розвитком інформаційних ресурсів організації. З
метою виявлення сфери впливу чинників виконаний укрупнений їхній поділ через
виділення таких груп: чинники внутрішнього середовища підприємства – чинники,
що визначають розвиток інформаційних ресурсів, формування і вплив яких
відбувається безпосередньо всередині підприємства; чинники зовнішнього
середовища – група чинників розвитку інформаційних ресурсів, вплив яких
відбувається через переділи організаційної структури підприємства; інформаційні
чинники – група чинників, міцно пов'язаних з інформацією як основним
компонентом стратегічного розвитку інформаційних ресурсів підприємства;
загальносистемні чинники – чинники розвитку інформаційних ресурсів, формування
вплив яких відбувається на методологічному рівні; чинники організації процесу
формування стратегії розвитку інформаційних ресурсів – група чинників, що
виконують організаційну роль у функціонуванні механізмів формування й
реалізації стратегічного розвитку інформаційних ресурсів.
Загальна схема структури чинників стратегічного розвитку інформаційних ресурсів
підприємства представлена на рис. 2.1.
До чинників внутрішнього середовища підприємства відносять персонал, менеджерів
компанії, інформаційну систему, психологічні механізми.
Чинник промислово – виробничого персоналу в контексті стратегічного розвитку
інформаційних ресурсів організації містить такі компоненти, як здатність
генерації ідей, нестандартне мислення, безперервне одержання й розвиток знань,
взаємодія з керівництвом у стилі ділового партнерства, віковий склад, установки
(стереотипи), що склалися.
Менеджери компанії як чинник стратегічного розвитку інформаційних ресурсів
розглядаються з погляду їхніх моделей поводження й способу мислення, цінностей,
вікового складу, практики управління інформацією, рівня компетенції на IT –
Ринку.
У стратегічному розвитку інформаційних ресурсів підприємства інформаційна
система як чинник цікавить менеджера з позицій Web – Інтеграції, інформаційної
підтримки управління якістю, наявності аналітичного програмного забезпечення
(ПО), стандартизації й сертифікації засобів і систем інформації, захисту
інформації.
Психологічні механізми як чинник стратегії розвитку інформаційних ресурсів
містять наявні на підприємстві підходи до прийняття рішень (інтуїтивний,
заснований на судженнях, раціональний), особливості індивідуальної й соціальної
психології суб'єктів інформаційної діяльності, соціотипи суб'єктів (логічна або
ірраціональна аргументація ідей), наявність конформізму мислення.
Рис. 2.1. Структура чинників стратегічного розвитку інформаційних ресурсів
В умовах постіндустріального етапу розвитку економіки названі чинники
внутрішнього середовища значно впливають як на бізнес – систему підприємства,
так і на розвиток інформаційних ресурсів країни в цілому. Сучасні тенденції
розвитку економіки характеризуються зменшенням частки живої праці й збільшенням
значимості корпоративних знань, тобто сукупного інтелекту, кваліфікації
персоналу. Знання персоналу й менеджерів нелінійним чином впливають на розвиток
компанії в цілому. Доходячи до певного критичного рівня, знання переводять
компанію на новий якісний рівень. З іншого боку, потрапляючи на новий рівень
розвитку, компанія змушена здобувати й накопичувати новий обсяг знань.
Інформаційна система в цьому випадку відіграє вирішальну роль, забезпечуючи
реалізацію технологій здобування знань (data mining), інтеграцію робіт і знань
персоналу всіх підрозділів (з використанням мереж екстранет та Інтранет),
надаючи менеджерам компанії допомогу в прийнятті рішень (експертні системи й
системи підтримки прийняття рішень).
У структурі чинників зовнішнього середовища варто виділяти технологічний
чинник, інвестиції в інформаційні технології, проблему ухвалення рішення,
системи комунікації, чинники соціального поводження, глобальне економічне
середовище, чинники конкуренції, засо