РОЗДІЛ II.
ДЕТЕРМІНАНТНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ В СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНОМУ АСПЕКТІ
2.1. Типологія детермінантних членів речення
У теорії синтаксису переважає погляд на користь виділення детермінантів чи то
як специфічної семантико-синтаксичної категорії, чи то як особливої
синтаксичної категорії реченнєвого рівня, чи то як поширювача цілого речення.
Цій проблемі присвячені наукові праці таких мовознавців, як І.Р.Вихованець,
К.Г.Городенська, А.П.Загнітко, Г.О.Золотова, Л.Н. Іваницька, В.М.Малащенко,
О.Б.Сиротиніна, І.І.Слинько, Н.Ю.Шведова та інші.
У лінгвістичних дослідженнях детермінантні члени речення класифікують
по-різному залежно від тих ознак, які приймаються дослідниками за вихідне
положення. Н.Ю.Шведова вважає, що систематизація детермінантів навряд може бути
послідовно здійснена через їх “прислівний” характер [197, с.81]. Така думка
означає, що семантична класифікація детермінантних членів перетвориться на
семантичну класифікацію прислівників, що не має ніякого відношення до
синтаксису. Є.Кирилович поділяє думку Н.Ю.Шведової, оскільки у вторинній
функції всі конкретні відмінки є ізофункціональними і, отже, не утворюють
семантичної системи. Автор наголошує, що в разі згрупування конкретних
відмінків за їх прислівниковими функціями, є неможливим відхилення від функцій
усіх інших прислівників [115, с.193]. Однак В.М.Нікітін акцентує увагу на тому,
що критерії систематизації обставин за значенням необхідно шукати саме у
синтаксисі [148, с.14]. На його думку, розряди обставин виникають за запитом
думки, щоб виразити різновиди процесуальних характеристик, тобто як смислові
типи за характером спілкування.
У лінгвістиці панує погляд на детермінанти як компоненти, що не входять до
структурного мінімуму речення. Детермінантам притаманний слабкий підрядний
зв'язок із предикативним центром речення, що засвідчує їх синтаксичну
автономність. На цій підставі заслуговують уваги запропоновані лінгвістами такі
класифікації детермінантних членів речення.
Н.Ю.Шведова поділяє детермінантні члени речення на такі типи:
1) суб'єктно-об'єктні детермінанти: Мені тепло і спокійно (П.Панч, с.61); Жінці
на вигляд було років сорок – сорок п’ять (А.Головко, с.137)); Мені у той день
хотілося співати (Є.Гуцало, с.58); Їм не судилося бути разом (С.Чорний, с.106);
Його налаяв смотритель і довелось наново прати білий мішок (М.Коцюбинський,
с.243); Йому не слід було дивитись, як обриджуватимуть матір, і він вийшов на
двір (М.Коцюбинський, с.383); Штуранові після розмови з Ясею стало легше
(М.Трублаїні, с.179); Їх мучила спека, їх душив дим (М.Трублаїні, с.211);
Грицькові стало ніяково (А.Головко, с.28); Його піймали на сльозах, він плакав,
як мала дитина (Панас Мирний, с.296);
2) обставинні детермінанти, які в свою чергу поділяються на:
а) детермінанти місця: Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе
село (І.Нечуй-Левицький, с.2); Під вікном лікарні, де лежить Гнат, цвіте яблуня
(Улас Самчук, с.63); Під ним тліли й догоряли живі душі (Панас Мирний, с.43);
За вікном сутеніло (О.Довженко, с.208); З сусідньої хати, з-за стіни, виразно
доносився до його чийсь важкий, журливий спів (Панас Мирний, с.82); Ліворуч і
праворуч гримить кам'яний Будапешт (О.Гончар, с.196); Через ліси й поля, побіля
сіл тече маленька річка, прозора й чиста (Є.Гуцало, с.74); На степи, яри, ліси
навалилася зима (Улас Самчук, с.140); А в селі – тільки й мови, тільки й речі,
що про Хруща (Панас Мирний, с.102); В селі почали благовістить на службу, і
дзвін голосно гув понад Россю, між скелями (І.Нечуй-Левицький, с.80);
б) детермінанти часу: По ночах біля вікон бовваніли якісь темні фігури
(М.Коцюбинський, с.176); Вечорами вони збиралися у Петра Якименка (Панас
Мирний, с.153); Того року родилося багато інших нових людей (Улас Самчук,
с.140); До рання світилось по хатах світло (М.Коцюбинський, с.306); О другій
годині небо задзвеніло тонким комариним гулом (В.Підмогильний, с.73); Темної
ночі перевели його в темний покій (Панас Мирний, с.31); По жнивах Надія дістала
дочку (Улас Самчук, с.140); Другого дня ввечері вони вернулись до отаманської
хати дуже лихі (І.Нечуй-Левицький, с.580); Після першого жаркого квітневого дня
полинув теплий, тихий вітер (С.Васильченко, с.345);
в) детермінанти причини: Під впливом розповіді дідуся Павло ще більше пройнявся
повагою до цієї, ще незнайомої для нього, людини (В.Кучер, с.55); З цього був
дуже вдоволений, бо школа ніколи не манила його (Улас Самчук, с.69); Через ту
бандуру бандуристом став (Нар. творчість); Спросоння Андрій не міг нічого
второпати (Д.Косарик, с.80); Через тебе, ледащо, може, й мене люди заплюють
(С.Васильченко, с.340); Від того рику затремтіла земля, забряжчали шибки і
йокнуло серце (М.Коцюбинський, с.14); Саме через Павла дівчина засоромилася (В.
Кучер, с.35); А від цього, як ви знаєте, причепилися до нього і всілякі хвороби
(В.Кучер, с.66);
г) детермінанти відповідності або невідповідності, підстави, відношення: За
наказом капітана шхуна мала увійти до бухти перед самим заходом сонця
(М.Трублаїні, с.141); Згідно Тимчиним міркуванням, дівчина повинна прийти до
Троянівки цим вечором (Ю.Мушкетик, с.65); За наказом коменданта всім матросам і
офіцерам Чорноморського флоту було категорично заборонено носити білу й легку
форму “номер один” (В.Кучер, с.37); На честь старенького дідуся Мирона було
названо мого наймолодшого братика (Гр.Тютюник, с.79);
ґ) детермінанти мети, призначення: Для підвищення свого авторитету Андрій
вирішив виконати цю нелегку справу (Ю.Мушкетик, с.270); Заради свого щастя
Дем’ян пішов би й на злочин (П.Панч, с.107); Тільки заради дитини Степан пішов
на крадіжку (М.Коцюбинський, с.163);
д) детермінанти
- Київ+380960830922