РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ІГРОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
2.1. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до організації дозвіллєвої
ігрової діяльності підлітків
Практична спрямованість підготовки фахівців у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації є їх
особливістю, що уможливлює закріплення теоретичних знань, набуття майбутніми
вчителями професійно значимих умінь і навичок практичної діяльності, досвіду
прийняття самостійних рішень, оволодіння сучасними дидактичними засобами та
технологіями, виховання потреби у систематичній самоосвіті та практичного
застосування нових знань у практичній діяльності, психологічну адаптацію до
конкретних умов фахової діяльності [52, с. 51-52]. Поєднання фундаментальної
підготовки з практичним навчанням спрямовано на формування в майбутніх фахівців
умінь і навичок організації ДІД з учнями основної школи в умовах
загальноосвітніх навчальних закладів. Результативність практичного навчання
студентів забезпечується змістом та особливостями організації практичних занять
і педагогічної практики, для проходження якої формується розширена мережа
базових шкіл, а також – цілеспрямованістю позанавчальної виховної роботи з
майбутніми педагогами.
На часі постало завдання суттєво переорієнтувати підготовку вчителя таким
чином, щоб він став новатором, який володіє сучасними навчально-виховними
технологіями, зокрема – й ігровими, організатором спільної захоплюючої
діяльності учнів – такою може бути ігрова діяльність у години дозвілля;
формувати в нього творче педагогічне мислення. Концептуальне бачення підготовки
такого фахівця з організації ДІД учнів основної школи полягає в тому, що вона
має бути спрямована на підвищення ефективності професійної підготовки вчителя
до організації виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі.
Узагальнення теоретичних досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів до
організації ДІД учнів основної школи дають підстави припустити, що дана
підготовка буде ефективною за таких педагогічних умов:
усвідомлення майбутніми вчителями соціально-педагогічних можливостей ігрового
виду діяльності та важливості виконання виховної функції;
забезпечення єдності основних компонентів підготовки: мотиваційно-ціннісного,
змістовно-цільового, процесуального, контрольно-регулювального,
оцінно-результативного;
взаємозв’язок змісту навчання, самостійної роботи та оцінювання знань студентів
з основ методики організації дозвіллєво-ігрової діяльності;
удосконалення знань майбутніх фахівців з методики організації дозвіллєвої
ігрової діяльності учнів у системі інтегративних зв’язків та самоосвіти;
обов’язковість моніторингу рівнів готовності майбутніх учителів до організації
дозвіллєвої ігрової діяльності учнів основної школи;
підготовленість викладача педагогічного ВНЗ до навчання майбутніх учителів
методики організації ігрової діяльності.
Зупинимося на короткій характеристиці зазначених умов. Усвідомлення майбутніми
вчителями соціально-педагогічних можливостей ігрового виду діяльності та
важливості виконання виховної функції є педагогічною умовою їхньої підготовки
до організації ДІД учнів основної школи. На значимості проблеми спеціальних
знань, умінь та навичок у сфері організації виховної роботи з дітьми
наголошував К.Д.Ушинський. З цього приводу він зауважував: “Майже всі визнають,
що виховання вимагає терпіння; дехто думає, що для нього потрібні вроджена
здібність і вміння, тобто навичка; але зовсім небагато переконані, що, крім
терпіння, вроджених здібностей і навичок, необхідні ще й спеціальні знання,
хоча численні педагогічні блукання наші і могли б усіх переконати в цьому”
[154, с. 11]. Важливо щоб, навчаючись у педагогічному ВНЗ, майбутній учитель
насамперед зрозумів своє головне призначення – виховувати майбутніх громадян
України. Враховуючи сучасні вимоги до організації виховного процесу, ВНЗ має
забезпечити отримання майбутніми вчителями окрім фундаментальної ще й
спеціальну підготовку щодо залучення підлітків до різних видів діяльності у
позакласний час, зокрема – до організації дозвіллєво-ігрової діяльності.
До майбутнього вчителя, який як вихователь залучатиме учнів до ігрової
діяльності в години дозвілля, ставляться високі вимоги, що зумовлює його
постійну самоосвіту та самовдосконалення насамперед таких основних педагогічних
здібностей: “...організаторських, комунікативних, експресивних, перцептивних,
креативних, які є сукупністю індивідуально-психологічних особливостей
особистості, що сприяють успішній педагогічній діяльності” [118, с. 115].
Проблема розвитку у педагогів якостей вихователя є досить складною, на що
вказують І.О.Трухін та О.Т.Шпак [150, с. 51]. Найсуттєвішими критеріями
особистості педагога як вихователя є: вихованість (ввічливість, стриманість,
тактовність, справедливість, охайність, загальна культура: правова, політична,
екологічна, естетична, трудова, мовна тощо), моральна стійкість, високий рівень
культури спілкування, гуманність (доброта, співчутливість, чесність, щирість,
привітність, толерантність, володіння своїм психічним станом), вимогливість,
енергійність, дисциплінованість, товариськість, ерудованість, об’єктивність,
творчість [150, с. 53-62].
На нашу думку, окрім зазначених вище характеристик, учитель, який залучає учнів
до ігрового виду діяльності, повинен володіти методикою організації дитячих
ігор та спеціальними властивостями: ініціативністю, наполегливістю,
винахідливістю, кмітливістю, самовладанням, самостійністю, спостережливістю,
організованістю, оригінальністю ідей, вмінням перевтілюватися в інший образ,
розвиненістю уяви
- Київ+380960830922