РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА ДО ВИКОРИСТАННЯ
НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ІГОР У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Експериментальна програма та авторська модель формування у студентів
філологічних факультетів професійних умінь проведення навчально-педагогічних
ігор
Для того, щоб процес формування професійних умінь студентів філологічних
факультетів був керованим і ефективним, необхідно мати чіткі уявлення про
вихідний та кінцевий результат педагогічних зусиль у цьому напрямі. Найбільш
продуктивним для проведення експериментального дослідження, на наш погляд, є
метод моделювання, тобто створення моделей об’єкта дослідження.
Слід відмітити, що у педагогічній науці досить активно використовується метод
моделювання для виконання комплексу системи педагогічних прийомів і вимірів,
виявлення попередніх, проміжних та кінцевих результатів формуючого впливу на
процес, який досліджується.
Так, усвідомлюючи проблему вдосконалення підготовки майбутніх вчителів у вищих
навчальних закладах, ми звернули увагу на фундаментальне дослідження
Сластьоніна В.О. «Програмно-цільовий підхід до формування соціально активної
особистості вчителя» (1984 р.), у якому кваліфікаційна характеристика вчителя
початкових класів за спеціальністю «педагогіка та методика початкових класів»
розглядається у якості нормативної моделі [177, с. 10-15]. У цьому напрямі
варті уваги і інші дослідження.
Відомий філософ і соціолог Афанасьєв В.Г. трактує моделювання як спосіб
відтворення тієї чи іншої складної системи за допомогою більш простої системи
[11, с. 360]. За Мамедовим Н.М. та Новіком І.Б. моделювання – це метод
практичного чи теоретичного опосередкованого оперування об’єкта, під час якого
досліджується не сам об’єкт, який нас цікавить, а деяка проміжна допоміжна
система [124, с. 15-16].
У своїй статті «Педагогічна взаємодія майстра виробничого навчання і класного
керівника» Суховєєва Н.М. описала модель діяльності класного керівника
навчальної групи ПТУ. Автором була розроблена модель шляхом застосування
системно-діяльнісного підходу. У структуру діяльності класного керівника
Суховєєва Н.М. включила такі основні компоненти: цілі діяльності, її завдання,
головні напрями діяльності, функції, зміст, способи досягнення цілей (засоби,
форми, методи), очікуваний результат. На думку автора, «…всі компоненти
складають єдину систему, тому випадання одного з них буде порушувати її
цілісність і відображатиметься на кінцевому результаті» [187, с. 107-108].
Модель розвитку педагогічної культури класного керівника пропонував у своєму
методичному посібнику «Сучасний підхід до змісту діяльності класного керівника
і розвитку його педагогічної культури» російський вчений Іванов О.В., в основу
якої було покладено принцип розвитку професіоналізму педагога: від засвоєння
основ педагогічної праці до її осмислення, методичного самовдосконалення,
виходу на рівень навчально-дослідницького розвитку відповідно до індивідуальних
особливостей та інтересів спеціаліста [59, с. 148].
За визначенням Штофа В.О., кожна модель – це уявно представлена або матеріально
реалізована система, яка відображає об’єкт дослідження, здатна його заміщати, а
також, на думку вченого, вивчення моделі дає нову інформацію про об’єкт [22,
с. 146].
Заслуговують на увагу також моделі, розроблені такими дослідниками, як
Березан В.І., Волкова Л.В., Гладушина Р.М., Комар О.А., Мєжуєва І.Ю.,
Муртазіна Е.М., Осипова Т.Ю., Стиркіна Ю. С. та ін.
Так, метод ділової гри, як нормативну модель процесів діяльності, розглядає
Муртазіна Е.М. (1990 р.).Зокрема, такою моделлю, – підкреслює вчена, – може
бути роль, яка містить набір правил, що визначають, як її зміст, так і
спрямованість, характер дій учасників [118, с. 9].
Гладушина Р.М., на основі проведеної експериментальної роботи на базі
Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди (1992 р.),
розробила модель ефективності засвоєння лексичних одиниць у студентів в групах
з домінуванням пізнавального інтересу [32].
Особливий інтерес для нашого дослідження становить розроблена Комар О.А.
(1996 р.) модель формування у студентів-майбутніх вчителів початкових класів
умінь здійснювати інтеграцію змісту навчальних предметів початкової школи
[75].
Березан В.І. у своєму науковому дослідженні запропонувала власну модель
підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами
сучасної музики масових жанрів в умовах навчально-виховного процесу
педагогічного вищого навчального закладу [17].
Модель формування професійно орієнтованої особистості майбутнього вчителя у
студентському колективі розробила Осипова Т.Ю. (2001 р.). Вона виокремила
умови, за яких відбувається ефективне формування професійно орієнтованої
особистості майбутнього вчителя, основна з яких насиченість навчального процесу
ігровою педагогічно спрямованою діяльністю у студентській групі [131].
Авторську модель підготовки вчителів до викладання інтегрованих курсів
розробила у своєму дослідженні Стиркіна Ю.С. (2002 р.). Представлена модель
спрямована на формування достатнього рівня педагогічної компетентності
студентів, що передбачало формування професійних знань і умінь майбутніх
вчителів іноземної мови до викладання інтегрованих курсів [186].
Моделювання професійної іншомовної діяльності використала, досліджуючи розвиток
творчої активності студентів немовного вищого навчального закладу, Межуєва І.Ю.
(2004 р.). Базуючись на розробленій Конновою З.І. моделі розвитку професійної
іншомовної компетенції, Ірина Юхимівна пропонувала модель розвитку творчої
активності майбутнього фахівця у проф
- Київ+380960830922