Ви є тут

Теоретичні засади проектування професійно орієнтованої дидактичної системи підготовки бакалаврів економіки.

Автор: 
Стрельніков Віктор Юрійович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000299
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ
СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ЕКОНОМІКИ
2.1. Особливості підготовки бакалаврів економіки
Поява освітнього ступеня "бакалавр" у ВНЗ, безперечно, пов'язана з курсом України на інтеграцію в європейську спільноту, який співпав із глобальним процесом інтеграції освітньої системи у самій Європі. Зауважимо, що бакалавр (від лат. baccalarius, франц. bachelier, англ. bachelor) - з ХІІІ ст. в Західній Європі перший науковий ступінь, який давав право читати лекції в університеті. Тепер, як свідчить "Український педагогічний словник" [106, с. 36], термін має різне значення: у Франції, Іспанії і деяких інших країнах Європи та Південної Америки ступінь бакалавра свідчить про завершення середньої освіти і дає право вступу до університету; в Англії - перший науковий ступінь, що присвоюється після закінчення університету; у США - ступінь, який здобувають після закінчення чотирирічного коледжу. В Україні ступінь бакалавра запроваджений з 1992 року і є другим рівнем кваліфікації фахівця - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальноосвітню підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані вміння і знання для вирішення типових професійних завдань у певній галузі економіки, науки, техніки, культури. Випускникові присвоюється кваліфікація бакалавра й видається диплом, в якому зазначається назва напряму підготовки ("педагогіка", "економіка", "філологія" тощо) [106, с. 36].
В українській педагогіці лише останнім часом з'явилися дослідження, що розглядають окремі аспекти проблеми ПБЕ. Так, гуманістичне виховання студентів ВНЗ фінансово-економічного профілю дослідила Л.О.Бобко [47], акцентувавши увагу на важливості гуманістичної спрямованості професійної діяльності фахівця даного профілю (спрямованість особистості становить основний вектор нашої моделі "рівнів професійної підготовленості бакалавра економіки"), поняттях "педагогічна система", "виховна система" тощо. Заслуговує на увагу виклад основ психолого-педагогічної підготовки фахівців фінансово-економічного профілю у навчальному посібнику для студентів і викладачів фінансово-економічних навчальних закладів Т.Б.Поясок [333]. Також ми звернулися до організаційно-педагогічних засад економічної освіти та економічної підготовки педагогічних кадрів у системі безперервної освіти, ґрунтовно висвітлених у дослідженнях О.Т.Шпака [76; 500-502].
Проглядається інтерес українських дослідників до систематизації професійних якостей бакалавра економіки. Так, В.С.Лозниця системно виділив такі якості фахівця даного профілю: психологічні - прагнення до лідерства, здатність до керівництва; сильні вольові якості; готовність до ризику; прагнення до успіху, честолюбство; здатність до домінування в екстремальних умовах; самодостатність особистості; комбінаторно-прогностичний тип мислення (варіативність, темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність); стійкість проти стресу; адаптабельність, тобто швидка пристосовуваність до нових умов; інтелектуальні - прагнення до постійного самовдосконалення; схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, здатність відрізняти їх від ілюзорних; панорамність мислення (системність, широта, комплексність) і професійна предметність (знання деталей і тонкощів управління); мистецтво швидко опрацьовувати, ранжувати і на цій основі приймати рішення; здатність до самоаналізу; вміння розуміти, приймати і використовувати для справи думки, протилежні власній; психологічна освіта; соціальні - уміння враховувати політичні наслідки рішень; схильність керуватися принципами соціальної справедливості; мистецтво попереджувати і розв'язувати конфлікти, бути в них посередником; уміння встановлювати і підтримувати систему стосунків з рівними собі людьми; тактовність і ввічливість, переважання демократичності в стосунках з людьми; уміння брати на себе відповідальність; беззастережне виконання прийнятих організацією правил; уміння заохочувати інших до відвертості, дискусій [243, с. 50-51].
У дисертаційному дослідженні М.Т.Левочко [231, с. 50-51], присвяченому професійній підготовці молодших спеціалістів з бухгалтерського обліку у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, розглядаються вимоги сучасного виробництва до даної категорії фахівців, державні стандарти змісту їх професійної освіти, дидактична модель навчального предмета "Бухгалтерський облік", дидактико-методичні особливості педагогічних технологій, професійна компетентність і професійні вміння студентів та їх діагностика.
У праці Г.М.Романової, яка досліджувала індивідуально-типологічні та дидактичні чинники результативності самостійної роботи студентів економічних університетів, заслуговує на увагу сучасне трактування поняття "результативності" (його можна застосувати і до "дидактичної системи"): результативність - не лише ступінь досягнення мети, а й цінність отриманого результату, його позитивність у порівнянні з попередніми результатами або з результатами аналогічної діяльності, досягнутими іншим способом [365, с. 26].
Цінність для нашого дисертаційного дослідження праці Л.В.Онучак [297], присвяченої педагогічним умовам організації самостійної позааудиторної роботи студентів економічних спеціальностей, виявилася у розгляді автором таких із них, як мотивації, спрямованості, самостійної роботи, ділових ігор.
Однак, як показав аналіз педагогічних досліджень, присвячених ПБЕ, недостатнім є висвітлення досвіду українських ВНЗ щодо переходу на КМСОНП, що змусило нас провести аналіз зарубіжного досвіду ПБЕ.
Наш інтерес до організації ПБЕ у країнах-лідерах був закономірним і тому, що Україна протягом десятиліть була ізольована від світових тенденцій розвитку економічної освіти. Особливості ПБЕ розглянемо на основі аналізу ДС у країнах, які визнані найбільш успішними, - США, Великобританії і Австралії. Для нас важливо зробити аналіз програм ПБЕ з точки зору навчального навантаження студентів, загальної кількості дисциплін за рік навчання, кільк