РОЗДІЛ 2. Система професійної підготовки майбутніх юристів у Німеччині
2.1. Організаційно-педагогічні засади професійної підготовки юристів
Юридична освіта, як і юридична професія, у багатьох державах є однією з
найпрестижніших.
Зміни, що відбуваються сьогодні у вищій школі в Україні, викликають особливий
інтерес до організації навчання юристів за кордоном, у тому числі у
Федеративній Республіці Німеччини. Досвід ФРН у сфері юридичної освіти цікавий
у силу ряду причин. ФРН займає центральне місце в Європі і має тісні
торгово-економічні стосунки з Україною, навчання німецьких юристів проходить в
умовах розвинутого ринку і широких міжнародних зв'язків, ці умови формуються
також у п'яти нових землях ФРН (на території колишньої НДР).
Систему юридичної освіти у ФРН традиційно відрізняє детальне правове
регулювання, хороше матеріально-технічне забезпечення, чітка процедура і гнучка
організація навчального процесу при самостійності студентів, поєднання
академічного і практичного навчання.
Законодавча основа підготовки юристів. Юристів у Німеччині готує 41
університет. На юридичних факультетах до кінця 80-х років навчалося понад 80
тис. студентів ( щорічно в них зараховувалося більш 12 тис). Кількість бажаючих
одержати юридичну освіту постійно зростає. У 1996 р. у ФРН навчалося вже 110
тис. студентів-юристів.[8, 57]
У той же час далеко не всі студенти успішно складають випускні іспити.
Співвідношення між кількістю починаючих навчання і склавших державні іспити
щорічно складає приблизно 2:1. [12] Це викликано досить складною системою
навчання і суворим підходом до оцінки знань тих, що екзаменуються.
Навчання в державних університетах Німеччини безкоштовне. Виключення складають
приватні платні вузи, однак підготовка юристів ведеться тільки в державних
університетах. При вступі іспити не складаються, але є визначені умови
зарахування (Immatrikulation).
Випускник гімназії, що бажає навчатися у вузі, звертається до Центру розподілу
студентських місць (Zetrale Vergabe der Studienplatze) із письмовою заявою, у
якій зазначає один або декілька університетів, у які він хотів би поступити, із
зазначенням спеціальності (факультету). До листа додається Abiturzeugnis -
свідоцтво про середню оцінку закінчення гімназії. З урахуванням отриманих
відомостей центр спрямовує абітурієнта до обраного їм вузу за умови
відповідності його середньої оцінки тому балу, що у даному семестрі є прохідним
в університеті. Цей бал у різні роки і семестри коливається, будучи більш
високим у престижних університетах. Для юристів-абітурієнтів він завжди досить
високий - від 1.0 (sehr gut) до 2.0 (gut) і може складати, наприклад, 1.8 або
1.9. Початок навчання можливий з будь-якого семестру - літнього або зимового.
[12]
Нинішній стан юридичної освіти у ФРН характеризується розвиненою правовою
основою, розмахом (понад 130 тис. студентів!), технологіями навчання і
викладання, що склалися, ресурсною оснащеністю, мотивацією викладачів і
студентів. У той же час помітні прояви незадоволеності з боку студентів і
практиків, постійні спроби змінити ситуацію, що склалася. Цілі, зміст і
організація підготовки юристів у ФРН із ряду причин, включаючи традиції,
привертають пильну увагу суспільства. Різні аспекти юридичної освіти є
предметом постійної дискусії[12] . Так, журнал «Менеджер» і деякі інші
спеціальні журнали періодично публікують великі добірки матеріалів, що
включають: загальну ранжировку юридичних факультетів країни; оцінки і переваги
ведучих менеджерів і починаючих практиків; вимоги до юристів; перелік кращих
факультетів у спеціальних галузях права; порівняльну характеристику юридичних
факультетів; репутацію професорів в окремих Землях (список кращих чи найбільш
знаменитих); шанси юристів для кар'єри в народному господарстві й ін.
Тривала дискусія з цих проблем, підхід до них розкривають позитивні, спірні і,
можливо, слабкі сторони підготовки юристів у ФРН, свідчать про глибокий інтерес
суспільства до реформи, що тут готується, яка повинна зберегти традиції
юридичної освіти і пристосувати її до нових умов життя.
У цьому зв'язку систему підготовки юристів у ФРН і постійне прагнення її
реформувати необхідно розглядати як одну з досить значимих соціальних проблем,
що цікавить суспільство, будучи умовою ефективного функціонування правової
системи. Зрозуміло, у різних країнах підготовка юристів ведеться неоднаково.
ФРН здійснює один з можливих варіантів, і в принципі варто зіставити різні
системи, щоб або переконатися в корисності яких-небудь підходів, або
усвідомлено від них відмовитися.
Перший університетський етап навчання заснований на законодавстві Земель. Це
стосується не тільки форми. Основний зміст навчання реально визначається як
нормативними актами на федеральному, земельному рівнях, так і внутрішніми
актами університетів. Відповідно, студентам і викладачам доводиться
орієнтуватися так чи інакше як на власні установки ради факультету і лекторів,
так і на нормативно встановлений зміст іспитів, особливо другого .
Перший етап, як відзначалося, формально триває 3,5 роки, фактично ж студенти
вчаться 9 і більше семестрів, що дозволяється законом. Потім необхідно скласти
перший державний іспит, ціль якого - перевірка знання найважливіших дисциплін.
Після цього в обов'язковому порядку, що необхідно для одержання диплома
«повного» юриста, студент проходить оплачувану підготовку в декількох юридичних
установах (щось схоже на стажування у вітчизняному розумінні). По закінченні
цієї підготовчої служби необхідно скласти надзвичайно жорсткий другий державний
іспит. Його приймають поза фа
- Київ+380960830922