Ви є тут

Формування професійно орієнтованого естетичного смаку майбутніх викладачів юридичних дисциплін

Автор: 
Калашник Надія Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U001351
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ЕСТЕТИЧНОГО СМАКУ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

2.1. Мета, завдання та загальна методика педагогічного експерименту

Експериментальна апробація педагогічних умов формування професійно орієнтованого смаку майбутніх викладачів юридичних дисциплін здійснювалась нами в 2004 - 2006 роках на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Всього експериментальним дослідженням було охоплено 182 студенти (шість академічних груп другого-третього курсів) денної форми навчання юридичного факультету ХНПУ імені Г.С.Сковороди (набір 2002-2003 років).
Під час проведення експериментальної апробації нами було застосовано однофакторний статистичний педагогічний експеримент, відповідно до логіки проведення якого експериментально-дослідна робота містила чотири етапи: констатувальний, формувальний, контрольний та етап узагальнення отриманих результатів.
Теоретико-методологічною основою дослідження педагогічних умов формування професійно орієнтованого естетичного смаку студентів-юристів є положення про те, що естетичний смак як компонент загальної та професійної культури особистості, як складник її професіоналізму прямо чи опосередковано, але органічно пов'язаний з іншими професійними якостями, впливає на них і, в свою чергу, відповідно розвивається під впливом останніх.
Комплектування експериментальних і контрольних груп проходило згідно з принципами вибору і оцінки загальних умов проведення статистичного однофакторного експерименту. З шести академічних груп дві було обрано як контрольні групи (по одній з кожного курсу), а чотири - як експериментальні. За експериментальні обиралися групи з нижчими показниками рівня сформованості залежної змінної. Залежною змінною у нашому дослідженні є рівень сформованості професійно орієнтованого естетичного смаку. Експрес-дослідження з метою виявлення сформованості естетичного смаку було проведено серед абітурієнтів, які вступали на юридичний факультет, а також зі студентами четвертого курсу, які щойно повернулися з виробничої практики, хоча вони і не входили до основного складу осіб, залучених до експерименту.
З метою забезпечення варіативності експерименту, більш глибокого дослідження процесів, пов'язаних з формуванням професійно орієнтованого естетичного смаку, його впливу на особистість майбутнього фахівця, а також задля пошуку найоптимальніших шляхів впровадження альтернативних методів освіти в навчально-виховний процес вищої школи ми поділили чотири експериментальні групи за співвідношенням аудиторної та самостійної навчальної діяльності студентів, яке було покладено в основу створення умов формування професійно орієнтованого естетичного смаку. В одній з експериментальних груп застосування самостійної роботи в навчально-виховному процесі було звичайним. У другій самостійна робота, самоконтроль, взаємоконтроль студентів, самооцінка - провідними в організації навчально-виховного процесу. В інших двох групах протягом експерименту сполучалися аудиторні та самостійні, а також, фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи.
Для визначення рівня сформованості професійно орієнтованого естетичного смаку учасників експерименту нами були використані як основні такі методи: тестування, аналіз навчальної документації, спостереження, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування) та метод експертних оцінок.
Для забезпечення правильності результатів та для максимального запобігання педагогічній помилці ми спиралися на такі принципи:
* адекватності (виправданості) тестових процедур та інших діагностичних методик;
* неупередженості (об'єктивності) оцінювання отриманих результатів;
* різноманітності - використання значної кількості різноманітних джерел і методів отримання інформації;
* всебічності дослідження певної сфери або функції;
* практичної спрямованості діагностичних процедур.
Тестування проводилося з метою виявлення рівня сформованості естетичного смаку учасників експерименту. Метод експертної оцінки застосовувався для визначення рівнів сформованості комунікативних і організаційних здібностей, мотиваційної складової юридичної діяльності та інших професійно значущих якостей майбутнього юриста чи викладача юридичних дисциплін, пов'язаних з естетичною культурою та естетичним смаком особистості фахівця. На кожному з етапів здійснювалося, зокрема, відповідне анкетування та інтерв'ювання студентів. Упродовж експерименту за його учасниками велось спостереження з метою виявлення динаміки розвитку естетичного смаку у студентів-юристів.
Експеримент зі студентами проходив у межах навчального процесу, позааудиторної роботі, а також під час виробничої практики.
На констатувальному етапі експериментально-дослідницької роботи була проведена педагогічна діагностика рівня розвиненості естетичної культури учасників експерименту. Її мета - створення передумов для вдосконалення навчально-виховного процесу. У нашому дисертаційному дослідженні педагогічна діагностика використовувалась також з метою визначення вихідного рівня сформованості професійно орієнтованого естетичного смаку студентів-юристів та виявлення причин ускладнень, що виникають у процесі його формування.
Слід зазначити, що як експериментальна, так і контрольна групи на початковій стадії експерименту характеризувалися по суті тотожними показниками (стосовно рівня розвиненості естетичного смаку, а також когнітивних, комунікативних здібностей та деяких інших якостей, які виступали об'єктом вимірювання). Це відповідає класичному принципові проведення однофакторного експерименту, що полягає у варіюванні тільки експериментальним фактором за умов стабілізації всіх інших незалежних змінних, згідно з яким основні умови здійснення експерименту в експериментальних і контрольних групах були б однаковими.
При здійсненні експерименту, оскільки йдеться про таку важко вимірювану