РОЗДІЛ 2.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ
НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Педагогічні умови професійної спрямованості навчання як основа формування
професійної культури фахівця
Навчально-виховний процес підготовки фахівця має організовуватись і
здійснюватись відповідно до цілей і завдань визначених кваліфікаційними
характеристиками, тобто має спрямовуватись на забезпечення умов формування та
розвитку необхідних якостей особистості майбутнього фахівця.
У психології умову розуміють як сукупність явищ зовнішнього і внутрішнього
середовища, що ймовірно впливає на розвиток конкретного психологічного явища
[190].
Якщо явище викликає інше явище, воно є причиною; якщо явище взаємодіє з іншим
чи іншими в процесі розвитку цілого, до якого воно належить, воно є чинником;
якщо явище обумовлює існування іншого, воно є умовою [112].
Під педагогічними умовами навчання у вищих навчальних закладах найчастіше
розуміють обставини, від яких залежить та відбувається цілісний педагогічний
процес професійної підготовки фахівця.
Обставини, за яких процес професійного спрямування навчання є більш ефективним,
сприяє формуванню професійної культури фахівця будемо розуміти, як педагогічні
умови професійного спрямування навчання у ВНЗ. Будемо розрізняти внутрішні та
зовнішні педагогічні умови професійного спрямування навчання. Внутрішні умови
мають відповідно особистісну природу і зосереджуються на психологічній стороні
процесу, а зовнішні умови стосуються безпосередньо педагогічних впливів.
Обґрунтування, характеристика та експериментальна перевірка педагогічних умов
навчання - важливі завдання педагогічних наукових досліджень.
До внутрішніх педагогічних умов професійного спрямування навчання відносять у
психолого-педагогічних дослідженнях [198]:
наявність професійно значущої мотивації;
наявність нахилів до професії;
інтерес до майбутньої професії;
наявність ціннісних орієнтацій, які збігаються з обраною професією;
професійні здібності;
професійний досвід.
До зовнішніх педагогічних умов професійного спрямування навчання здебільшого
відносять:
профорієнтацію абітурієнтів та відбір для навчання у вищих закладах освіти
професійно спрямованої молоді;
застосування методів активізації навчання, які задають як предметний, так і
соціальний контекст майбутньої професійної діяльності, з метою розвитку
творчого потенціалу студентів;
професійну спрямованість змісту навчання;
запровадження продуктивних форм самостійної роботи студентів;
забезпечення позитивних взаємин “викладач – студент”, “студент – студент”;
використання сучасних інформаційних технологій для діагностики ПСО;
вивчення позитивного досвіду вищих закладів освіти щодо формування ПСО з метою
узагальнення та передачі його іншим;
вивчення досвіду випускників вищих закладів освіти, які працюють за фахом та
досягли вагомих професійних результатів.
Підготовка майбутнього фахівця – процес, результатом якого є формування та
розвиток його професійної готовності.
У сучасній психолого-педагогічній науці вважається, що готовність до певного
виду діяльності, як якість особистості фахівця, можна сформувати в процесі
створення відповідних педагогічних умов.
Простежуючи особливості розвитку окремих процесів у вищій освіті, можна
стверджувати, що система професійної освіти в Україні ще не зовсім адаптована
до рівня розвиненої освіти в Європі, вона мало зорієнтована на
особистісно-професійний розвиток майбутнього фахівця.
У наукових пошуках вітчизняні вчені активно розробляють проблематику
професійної підготовки фахівця. Зокрема, удосконаленням та розробкою нових
педагогічних технологій навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти
займались А.М. Алексюк, В.П. Безпалько, А.О. Вербицький, Б.С. Гершунський, Р.С.
Гуревич, Т.О. Дмитренко, О.А. Дубасенюк, В.І. Євдокимов, М.І. Жалдак, М.М.
Левіна, В.І. Лозова, В.М. Монахов, А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.М. Пєхота,
І.П. Підласий, І.Ф. Прокопенко та інші.
Визначення критеріїв ефективності інноваційного навчально-виховного процесу
розкриті в роботах Ю.К. Бабанського, О.М. Іонової, О.В. Попової, В.А. Казакова,
В.О. Сластьоніна, Н.Ф. Тализіної та інших [10; 205; 206].
Проблема модернізації професійної освіти виокремлюється згаданими авторами
досить гостро, але, в основному, в загальному плані. Конкретна проблема
педагогічних умов професійного спрямування навчання, зокрема, навчання вищої
математики на економічних спеціальностях, ще не була предметом спеціальних
досліджень.
Вважаємо, що інтенсивність та якість формування професійних якостей майбутнього
фахівця в сучасних умовах, значною мірою, залежать від таких педагогічних умов
професійного спрямування навчально-виховного процесу:
узгодженість методів, прийомів і засобів навчання вищої математики із новими
завданнями формування професійної культури фахівця;
упровадження нових технологій організації навчально-пізнавальної діяльності на
заняттях та у самостійній роботі;
урізноманітнення форм і засобів формування та розвитку мотивів пізнавальної
діяльності студента у процесі навчання.
Ефективність підготовки фахівця з розвиненою професійною культурою, безумовно,
залежить від багатьох факторів, серед яких: відповідність навчальних планів та
програм актуальним, оновленим завданням підготовки професіонала; цілеспрямована
висококваліфікована праця викладача; матеріальні умови навчального закладу щодо
якісного навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу тощо.
Однак, найважливішим фактором є активність кожного студента в процесі
формування відповідних знань та умінь, яка обумовлюється мотивами його
пізнавальної діяльності, професійною орієнтацією. Вважаємо, для викладача
важлив
- Київ+380960830922