зміст
ознайомлення дітей з природою та екологічного виховання на сучасному етапі;
– організувати теоретичне та практичне вивчення еколого-розвивального
середовища, залучити студентів до аналізу еколого-розвивального середовища
базового ДНЗ у процесі вивчення тем з
розділу „Розвивальне екологічне
середовище”,
– познайомити з методами та формами роботи щодо ознайомлення дітей з природою,
організувати спостереження та аналіз роботи з дітьми на базі ДНЗ, підготувати
до вибору доцільних методів реалізації власного проекту –
розділи „Форми
ознайомлення дітей з природою”, „Методи ознайомлення дітей з природою”;
– окреслити проблему формування в дітей старшого дошкільного віку екологічно
мотивованої поведінки та допомогти знайти можливості її формування під час
впровадження авторського освітнього проекту у процесі вивчення відповідної
теми; навчити презентацій, обґрунтуванню, аналізу та самоаналізу освітніх
проектів; розвивати рефлексивно-оцінні вміння.
Так, під час вивчення
розділу „Природа України” студенти мали напрацьовувати
теоретичний природознавчий матеріал, тому їм пропонувалося приймати активну
участь у лекційних заняттях (виступи з повідомленнями передбачалися у системі
завдань для вибіркової самостійної роботи). Наприклад, студенти ЕГ готували
повідомлення до лекцій на такі теми: „Природні зони України”, „Екологічна
ситуація у Донбасі”.
На лекціях ми не ставили завдання розглянути детально велику кількість видів
рослин та класів тварин (вивчення цього матеріалу передбачається шкільними
дисциплінами), а зупинялися на цікавих особливостях та фактах розвитку, життя
рослин і тварин. При цьому ми враховували, що інформаційний матеріал має бути
чуттєво-забарвленим (перегляд відеофільмів, компакт-дисків). Студенти активно
залучалися до пошуку „цікавинок”, як завдання до наступної лекції („Рослинний
та тваринний світ України”, „Природа Космосу”).
Особливу увагу надавали ознайомленню з місцевим, регіональним природознавчим
матеріалом. Для вирішення цього завдання, крім традиційних форм проведення
лекційних та практичних занять, було проведено екскурсію до парку Слов’янського
курорту (Тема заняття – „Ознайомлення з рослинністю парків та скверів міста”).
Пропонуємо зміст та методику проведення практичного заняття за темою
„Ознайомлення з рослинністю парків та скверів міста” (форма проведення –
екскурсія до парку Слов’янського курорту).
Мета: поглибити знання студентів про ландшафтний дизайн та декоративне
садівництво, види дерев та кущів, квіткових рослин відкритого ґрунту, що
використовуються в озелененні парку, дикорослих рослин; окреслити можливості й
особливості ознайомлення дітей з декоративними рослинами; залучити до участі в
екологічному тренінгу.
У організаційній частині заняття увага студентів спрямовувалася на красу
природного довкілля. Першу зупинку зробили поблизу найбільш привабливого з
естетичного погляду в цю пору року представника рослинного світу,
використовували читання художніх поетичних творів, залучали до читання самих
студентів; проводили тренінгову вправу „Ритуал початку заняття”, зміст якої
надихав на позитивний настрій, на спілкування з природою та милування нею. Ці
прийоми допомагали викликати емоційний відгук та естетичні переживання.
Надалі, після повідомлення теми заняття, разом зі студентами ми формулювали
його мету та ставили завдання, причому студентам надавалася можливість ставити
завдання як для всієї групи, так і, за бажанням, індивідуальні, у яких
відображалися власні інтереси, потреби та бажання.
У ході екскурсії обговорювалися такі питання:
1. Паркові стилі.
2. Декоративні дерева та кущі в озелененні парку.
3. Квіткові рослини відкритого ґрунту.
4. Дикорослі рослини парку.
5. Зміст екскурсій дітей дошкільного віку до парку.
Маршрут екскурсії було продумано таким чином, щоб уможливити для студентів
наочне ознайомлення з різними представниками декоративного садівництва та
виконати заплановані завдання.
До проведення екскурсії за попередньою домовленістю залучалися директор
паркового господарства та майстри, які цікаво розповідали про особливості
різних представників декоративного садівництва. Їхня участь у занятті ефективно
сприяла тому, щоб студенти замислювалися над необхідністю природоохоронної
діяльності, адже саме вона не здавалася привабливою для респондентів під час
діагностичного обстеження.
У змісті екскурсії обов’язковим було виконання практичних завдань. Так,
студенти залучалися до презентації відомих їм рослин та, навпаки, до пошуку
рослин, назви яких вони не знали, з метою подальшого пошуку відомостей про цю
рослину в довідковій літературі. Також студентам пропонувалося підібрати
рослину для ознайомлення дітей дошкільного віку, продумати та презентувати
розповідь про неї.
Крім того, у ході екскурсії проводилася серія тренінгових вправ „Чоловічок із
кори”, „Барви природи”, „Звуки природи”, „Рухи природи”, „Запах природи”, „Моє
дерево”, а також тренінгові вправи екологічної спрямованості, які студенти
готували самостійно. Загальна мета використання вправ – спонукання до милування
красою природи рідного краю, розвиток спостережливості та естетичних почуттів.
Після підведення підсумку заняття, у ході якого студентам пропонувалося
висловитися щодо форми його проведення, повноти виконання мети та завдань, їм
зазвичай подавалася тренінгова вправа „Комплімент природі”. Цей прийом
забезпечував закінчення заняття на емоційному піднесенні, натхненому настрою
щодо необхідності захисту та збереження природного оточення.
Отже, метод екскурсії дозволив залучити студентів до безпосереднього
спілкування з природою, милування нею, до участі в тренінгових вправах.
У процесі підготовки до практичного заняття з теми „Проблеми охорони природи
рідного краю” передбачався такий вид самостійної роботи, як відвідування
краєзнавчих музеїв м. Слов’янська та інших міст, у яких мешкали студенти. За
результатами відвідування музеїв студенти готували звіт про природні умови
рідного краю, екологічний стан та проблеми. Зазначені форми роботи дозволили
актуалізувати теоретичні природничі знання, які мали збагатити зміст майбутніх
студентських проектів.
Після актуалізації теоретичних природничих знань студентам було запропоновано
орієнтовну тематику освітніх проектів, яка розроблялася з урахуванням типів
мотивації навчання, мотивів взаємодії з природою та особливостей екологічної
свідомості студентів згідно з результатами констатувального експерименту. Під
час розподілу тематики використовувалися різні підходи:
за інтересами студента (студент самостійно здійснював пошук теми відповідно до
своїх інтересів та узгоджував її з викладачем у ході консультаційного
спілкування);
із запропонованих викладачем малорозроблених тем (викладач подавав список
- Київ+380960830922