РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Матеріалом дослідження слугували тексти підготовленого та спонтанного мовлення
дикторів-носіїв німецької мови, записані на магнітну плівку за допомогою
диктофону Sony Mic’n Micro M-100 MC та у студії звукозапису Київського
національного лінгвістичного університету. Загальна тривалість звучання – 137
хвилин.
Для аналізу було відібрано мовлення одинадцяти дикторів-носіїв мови, 8 жінок та
3 чоловіків, які мешкають у Німеччині. Усі диктори володіють стандартною
вимовою (Standardaussprache) на достаньому рівні: семеро дикторів є викладачами
німецької мови та літератури на факультеті німецької мови Педагогічного
інституту міста Швебіш Гмюнд (Німеччина), три диктори – студенти вище
зазначеного інституту ІІ – ІІІ семестру навчання, одна дикторка є за освітою
викладачем романських та германських мов. Основні відомості про дикторів
занесено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Соціометричні дані дикторів записаних текстів
Ім’я та прізвище
Вік
Стать
Соціальний стан
Місце народження
Місце проживання
1.
Erika Brinkmann
40
жіноча
доктор
професор
викладач літератури
Північна Німеччина
Хільхенбах
(Баден-Вюрттемберг
Німеччина)
2.
Annegret von Wedel-Wollf
55
жіноча
викладач літератури
Гамбург
Шроцберг-Бартенштайн
(Баден-Вюрттемберг)
3.
Claudia Crдmer
40
жіноча
викладач німецької мови
Центральна Німеччина
Гьопінген
(Баден-Вюрттемберг)
Продовж. табл. 2.1
4.
Brunhilde Kanzler
60
жіноча
викладач німецької мови
Баден-Вюрттемберг
Швебіш Гмюнд
(Баден –Вюрттемберг)
5.
Susanne Becker
41
жіноча
доктор
викладач німецької мови та літератури
Кельн
Швебіш Гмюнд (Баден-Вюрттемберг)
6.
Manfred Wespel
60
чоловіча
доктор
професор
викладач практики та методики німецької мови
Вайнгартен (Південна Німеччина)
Швебіш Гмюнд – Герлікофен
(Баден –Вюрттемберг)
7.
Joachim Schдfer
33
чоловіча
науковий співробітник факультету німецької мови
Південна Німеччина, район Bodensee
Швебіш Гмюнд
(Баден –Вюрттемберг)
8.
Simone
22
жіноча
студентка Педагогічного інституту, 2курс
Південна Німеччина
Баден – Вюрттемберг
9.
Norika
22
жіноча
студентка Педагогічного інституту,
2 курс
Південна
Німеччина
Баден –Вюрттемберг
10.
Felicitas Hoess-Knahl
60
жіноча
журналіст
Берлін
Берлін
11.
Uwe Heger
23
чоловіча
студент
Педагогічного інституту,
2 курс
Хайденхайм
Південна
Німеччина
Хайденхайм
Баден –Вюрттемберг
Дані наведеної табл. 2.1 демонструють, що два диктори походять із Північної
Німеччини, мовлення представників якої вважається нормативним, три диктори – з
Центральної Німеччини, решта – з Південної Німеччини (Баден-Вюрттемберг).
Незважаючи на цей факт, отримані зразки мовлення дикторів позбавлені
діалектного забарвлення.
Запис матеріалу проведено у Педагогічному інституті міста Швебіш Гмюнд
(Німеччина). Підготовлене та спонтанне мовлення трьох студентів зазначеного
інституту записане у студії звукозапису Київського національного лінгвістичного
університету, які саме на той час перебували у Києві.
Усім дикторам повідомляли, що їхнє мовлення буде записано, але про мету
експерименту вони дізналися лише після кінцевої стадії роботи.
Запис мовлення проходив у декілька етапів. На першому етапі дикторам
пропонувалось розповісти про себе, про свою професію, захоплення тощо. У такий
спосіб отримано тексти спонтанного мовлення у формі інтерв’ю та бесіди.
Експериментальний матеріал підлягав розшифруванню й у вигляді надрукованого
тексту був представлений дикторам для прочитання та подальшого переказу. Крім
того, диктори повинні були прочитати список наголошених слів, відібраних із
текстів спонтанного мовлення для наступного порівняння реалізації наголошених
голосних в ізольовано прочитаних словах і в контексті. Дикторів також просили
прочитати й переказати невелику біблійну притчу для отримання текстів
підготовленого мовлення.
Отже, матеріал дослідження містить тексти спонтанного (інтерв’ю, бесіда) та
підготовленого мовлення (читання списку слів, читання й переказ надрукованих
текстів спонтанного мовлення, читання уривку тексту-казки, читання та переказ
біблійної притчі).
2.2. Аудитивний аналіз
Аудитивний аналіз отриманого матеріалу дослідження проводився в декілька
етапів.
Перший етап передбачав слуховий аналіз масиву текстів підготовленого та
спонтанного мовлення. Аудиторами (n=10) було запрошено викладачів фонетики
німецької мови, а також аспірантів Київського національного лінгвістичного
університету, які мають досвід проведення такої роботи. Перелік завдань
складався із сегментації пред’явлених текстів на тема-рематичні єдності,
синтагми й фонетичні слова (ФС) з виділенням наголошених слів та позначенням
реалізації наголошених голосних і їхніх модифікацій за допомогою транскрипції
МФА та діактичних позначень.
Базовою одиницею дослідження мовлення будь-якого типу визнано фонетичне слово
(ФС), яке являє собою групу складів, об’єднаних одним наголосом [19; 24; 58;
98; 114], наприклад, da я жantworteteя er. ФС дозволяє виокремити з мовлення
наголошені склади, де голосні в сильній позиції слугують основним предметом
дисертаційного дослідження.
Аудитори проаналізували реалізації 14 основних монофтонгів і 3 дифтонгів
німецької мови, а також установили алофони фонем у підготовленому (читанні й
переказі) та спонтанному мовленні.
Голосні фонеми модифікуються по-різному в різних видах мовлення. Не виключено,
що зі зростанням ступеня спонтанності мовлення можуть збільшуватися випадки
редукції також і наголошених голосних. За результатами отриманих даних
установлено межі варіювання кожної наголошеної голосної та дифтонгів у різних
типах мовлення, а саме: поступову
- Київ+380960830922