Ви є тут

Методичні засади взаємодії викладача та студента у процесі навчання гри на фортепіано

Автор: 
Ревенчук Валентина Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000034
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ТА СТУДЕНТА В КЛАСІ ФОРТЕПІАНО

2.1. Обґрунтування критеріїв та діагностика ефективності навчальної взаємодії викладача і студента в класі фортепіано

Усвідомлення необхідності підвищення ефективності навчальної взаємодії в процесі інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики зумовлює дослідження шляхів її вдосконалення й оптимізації. Його вихідним моментом є психолого-педагогічна діагностика фактичного стану навчальної взаємодії в класі фортепіано, що становить зміст констатувального дослідження.
Основним інструментом констатації є критерії (мірило оцінки, судження), за допомогою яких можна не лише діагностувати реальний стан навчальної взаємодії в процесі навчання гри на фортепіано, але й простежити за динамікою означеного процесу під час формувального експерименту, перевірити ефективність запропонованої методики.
Теоретичний аналіз навчальної взаємодії викладача та студента в музично-освітньому процесі, її змістово-компонентна наповненість (мотиваційний, когнітивний, креативний, операційний компоненти) дозволили визначити критерії діагностики ефективності навчальної взаємодії в класі музичного інструменту. Такими критеріями стали:
• міра мотиваційної спрямованості навчальної взаємодії;
• ступінь теоретичної обізнаності;
• рівень творчого ставлення до навчально-виконавської діяльності;
• ступінь виконавської підготовки.
Мотивація в процесі учіння виступає необхідною умовою, яка спрямовує всю навчальну діяльність. У навчально-музичній діяльності мотивація виявляється в особистісно-ціннісному ставленні до музичного мистецтва. Вона виходить за межі власне пізнавальної сфери і розвивається передусім у процесі живого спілкування з музикою. Формується це ставлення через усвідомлення студентом художньо-естетичної значущості музичного твору. Це створює позитивний мотиваційний фон, що сприяє зацікавленості обраним фахом, викликає орієнтацію на змістовні й творчі аспекти навчальної взаємодії. Виражається ціннісне ставлення в естетичному переживанні, співпереживанні, емоціях, які виникають у процесі сприймання і виконання музики, а виявляється безпосередньо через музичну інтонацію, яка концентрує в собі значущість, стильову та жанрову неповторність музичного твору.
Оскільки об'єктивація навчальної взаємодії здійснюється у формі міжособистісного спілкування, в процесі якого викладач організовує навчальну діяльність студента, оцінює його роботу та поведінку, інформує та викликає відповідні переживання з приводу успіхів (неуспіхів) у навчанні, допомагає долати труднощі, суттєвим моментом для об'єктивної діагностики ефективності навчальної взаємодії у класі фортепіано є міжособистісні стосунки. Будучи нерозривно пов'язаними зі змістом взаємодії, вони одночасно мають емоційну основу, що породжує різні оцінки, орієнтації, установки, прагнення, тобто певним чином "забарвлює" взаємодію. Для налагодження міжособистісних стосунків пріоритетне значення має їх тон (позитивний або негативний). Позитивні стосунки виконують функцію емоційної регуляції навчальної діяльності, розвитку досвіду емоційного відношення до світу (О.М.Леонтьєв), а відтак сприяють виникненню в студента прагнення до міжособистісного спілкування з викладачем.
Емоційна регуляція навчальної діяльності студента, емоційна природа музичного мистецтва сприяють розвитку в нього потреби в музично-естетичних враженнях, яка, в свою чергу, викликає до дії потребу в отриманні нових знань, необхідних для глибшого проникнення в емоційно-образний зміст музики; прагнення до оволодіння інструментом як засобу самовираження. Не потребує доведення той факт, що негативні емоції, напруженість стосунків будуть деструктивним фактором у процесі організації навчальної взаємодії.
Відтак показниками міри мотиваційної спрямованості навчальної взаємодії у музично-освітньому процесі виступають: прагнення до міжособистісного спілкування викладача і студента; потреба в отриманні нових знань, в музично-естетичних враженнях; прагнення до оволодіння музичним інструментом. Ми припустили, що підвищення міри мотиваційної спрямованості навчальної взаємодії сприятиме зростанню її ефективності в цілому.
Основу теоретичної обізнаності становлять знання. Будучи результатом процесу пізнання, вони є центральним утворенням когнітивної сфери, теоретичною основою будь-якої діяльності, основою мислення. Мислення людини йде від незнання до знання, від поверхового до глибинного, сутнісного. Воно має категоріальний характер і здійснюється у формі понять, суджень, умовиводів, що потребують абстрагування, узагальнення чуттєво даного та оперування абстракціями. В дидактичному плані виділяються такі види знань: поняття, знання про факти, закони (як внутрішній зв'язок обмеженої сукупності явищ), теорії (як зв'язок більш широкої сукупності явищ), методи пізнання й способи діяльності.
Сучасне розуміння когнітивної сфери особистості пов'язане не лише з накопиченням обсягу знань. Усвідомлення знань підносить музичну свідомість на якісно вищий рівень, збагачує її у змістовному та функціонально-прикладному аспектах, передбачає розвиток у студентів фахової компетентності, обізнаності, освіченості, грамотності та здійснюється через музично-освітню діяльність. Досягнення її певного рівня дозволяє глибше сприймати, відчувати, переживати і виконувати музику.
Не потребує доведення той факт, що для роботи над музичним твором необхідне усвідомлення його як синтезу різноманітних засобів музичної виразності; осягнення взаємозв'язку між нотним текстом і художнім виконанням. Для цього знання студента про музичний твір повинні бути ґрунтовними, системними й достатніми для плідної навчально-виконавської діяльності. Вони необхідні для проникнення в інтонаційну сферу музики; розуміння стильових особливостей композиторського письма, жанру, форми; усвідомлення способів грамотного розучування музичного твору, механізмів його зву