<p>РОЗДІЛ 2<br />УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ<br />2.1 Характеристика природно-кліматичних умов експерименту<br /> Польові досліди 2001-2004 рр. проводились на полях 7-и польної селекційної сівозміни Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, експериментальної бази "Елітне", яка розташована в північно-східній частині Лісостепу України (Харківська область, Харківський район). Грунт дослідного поля - типовий потужний чорнозем, який має pH = 5,7, запаси поживних речовин складають 0,29 % азоту, 0,17 % фосфору і 1,95 % калію. З цих запасів нітратний азот може бути використаний на 80-100 %, обмінний калій на 40-60 % і рухомий фосфор на 10-20 % (За даними сектору агрохімії Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва).<br /> Харківський грунтово-кліматичний район характеризується частими посухами, сухими східними вітрами, значними перепадами температури і відносної вологості повітря в літній період, що в підсумку призводить до істотного коливання врожаю зерна. <br /> Попередником для посіву ярої пшениці, видів-полоноїдів і гібридних нащадків (F1, F2, F3, BC1 і BC2) був горох на зерно. Оранка проводилась в першій декаді вересня на глибину 30-32 см., весною боронування зябу, культивація на глибину 8-10 см. і посів в оптимальні строки. <br /> Погодні умови за роки досліджень (2001-2004 рр.) характеризувались різним рівнем забезпеченості теплом та опадами (рис. 2.1, 2.2, додаток А), що дозволило оцінити адаптивні можливості батьківських форм і гібридів до конкретних умов вирощування. Контрастними видаються між собою погодні умови 2001 і 2002 рр. з одного боку та 2003 і 2004 рр. з другого. Надмірно посушливі умови перших двох років призвели до скорочення періоду вегетації та зниження врожайності. Умови 2003 та 2004, навпаки, відрізнялись надлишковою кількістю опадів, що створило передумови для оцінки матеріалу за рівнем продукційного процесу, за тривалістю вегетаційного періоду, стійкістю до таких хвороб, як борошниста роса, бура іржа, септоріоз, сажкові хвороби та стійкістю до вилягання. Дані лабораторії генетичних ресурсів зернових культур НЦГРРУ з фенологічних фаз і врожаю зерна сорту твердої пшениці Харківська 46, створеного в 1957 р. шляхом віддаленої гібридизації, показали, що найвищою врожайність виявилась в 2003 р. - 253 г/м2 з масою 1000 зерен - 42 г, дещо нижча в 2004 - 226 г/м2 і з масою 1000 зерен - 40,0 г, а найнижча врожайність в 2001 р.- 200 г/м2, маса 1000 зерен - 37,4 г. В 2002 р. для сорту Харківська 46 відзначено найкоротший вегетаційний період - 86 днів, а найдовший в 2004 - 95 днів. Найбільш сприятливим для розвитку борошнистої роси виявився 2002 р, для бурої іржі - 2005 р., для оцінки стійкості до вилягання - 2003-2004 рр.<br /> Рис. 2.1. Температура повітря за період вегетації 2001 - 2004 рр. в порівнянні з середньою багаторічною (1967-2004 рр.).<br /> ___________<br />На осі Х цифрами позначено декади місяця, а літерами назви місяців вегетації починаючи з квітня і кінчаючи серпнем. <br />На осі Y позначені температури з інтервалом в 5 градусів.<br />Рис. 2.2. Атмосферні опади за вегетацію 2001 - 2004 рр. в порівнянні з середньою багаторічною (М) <br />_____________________<br />На осі Х цифрами позначено декади місяця, а літерами назви місяців вегетації починаючи з квітня і кінчаючи серпнем. <br />На осі Y позначено кількість опадів з інтервалом в 20 мм.<br /> <br />2.2 Матеріал<br /> Матеріалом для досліджень слугували зразки ярих пшениць, отримані з Національного генбанку рослин України. А саме, зразки видів пшениць-полоноїдів: T. ispahaniсum (UA0300070), T. polonicum (2 різновиди - f. pruinosa UA0300219 та f. epruinosa UA0300220) і гексаплоїдний вид T. реtropavlovskyi (UA0300106). Також до роботи були залучені 6 сортів T. aestivum: Харківська 93 (UA0101494), Харківська 18 (UA0101498), Харківська 26 (UA0101499), Харківська 28 (UA0103074), Ленінградка (UA0100053), Саратівська 29 (UA0100968) та 3 сорти T. durum: Харківська 15 (UA0200661), Харківська 19 (UA0200764), Харківська 46 (UA0200443), що розрізняються між собою за певними ознаками; їх коротка характеристика наведена нижче. В подальшому, до роботи були залучені гібриди (F1, F2, F3, ВС1 та ВС2), отримані від схрещувань сортів м'якої та твердої пшениць з видами-полоноїдами. <br /> Схрещування проведені за реципрокною схемою між сортами мякої та твердої пшениці з одного боку та видами-полоноїдами з другого (табл. 2.1). <br /> <br />Таблиця 2.1<br />Схема реципрокних схрещувань видів-полоноїдів з сортами сортами мякої та твердої пшениць <br />Батьківські формиT. ispahaniсumХарківська 93T. polonicum (f. pruinosa)Харківська 93T. polonicum (f. epruinosa)Харківська 93T. ispahaniсumХарківська 18T. реtropavlovskyiХарківська 28T. polonicum (f. pruinosa)Харківська 26T. polonicum (f. epruinosa)Харківська 26T.ispahaniсumСаратівська 29T. ispahaniсumЛенінградкаT. ispahaniсumХарківська 19T. polonicum (f. pruinosa)Харківська 19T. polonicum (f. epruinosa)Харківська 19T. реtropavlovskyiХарківська 19T. polonicum (f. pruinosa)Харківська 46T. polonicum (f. epruinosa)Харківська 46T. ispahaniсumХарківська 15T. ispahaniсumT. polonicum (f. pruinosa)T. polonicum (f. pruinosa)T. polonicum (f. epruinosa) <br /> Характеристика сортів T. aestivum:<br /> Харківська 93 - сорт степового екотипу, різновид - milturum (колос червоний, не опушений, безостий, зерно червоне), створений шляхом відбору з гібридної комбінації F3 (Саратівська 29 х Мільтурум 215), був районований в 1973 р., максимальна урожайність досягає 2,8-3,0 т/га. Харківська 93 має наступні позитивні особливості: підвищена жаростійкість і посухостійкість, інтенсивний налив зерна, стабільний показник натури зерна, чудові хлібопекарські властивості, які легко передаються при схрещуванні; негативні - схильний до вилягання, осипається при перестої, сильно вражається бурою іржею. <br /> Харківська 18 - сорт степового екотипу, різновид - lutescens (колос білий, безостий, середньої щільності, зерно червоне), створений відбором з гібридної комбінації за участі сортів Саратівська 210, Колективна, Саратівська</p>
- Київ+380960830922