РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ
2.1. Методика діагностики екологічної безпеки регіону
Формування механізму забезпечення екологічної безпеки регіону неможливе без комплексного всебічного вивчення екологічної ситуації у регіоні, її аналізу та оцінки, в тому числі динамічних змін, для виявлення її слабких місць та параметрів, які вимагають їх коригування у потрібному напрямку. Необхідність аналітичних розрахунків є закономірною, адже саме вони є підставою для висновків стосовно кола проблем, які існують у регіоні та вимагають прийняття управлінських рішень, а відповідно слугують основою для подальшого вибору стратегії, інструментів та методів механізму забезпечення екологічної безпеки у регіоні. Оскільки, саме правильно сформована та добре налагоджена система аналізу еколого-економічних показників, що дозволить адекватно, найбільш точно, оцінити існуючий рівень навантаження на природні ресурси та екосистеми регіону, та наслідки такого навантаження (для системи "довкілля-населення-економіка" регіону), дозволяє відслідкувати та прогнозувати ймовірні зміни екологічної ситуації , а отже і стати відправним моментом для зміни екодеструктивних тенденцій в регіоні на екоконструктивні. В цьому ракурсі постають такі питання, як вибір методів аналізу та оцінки екологічної ситуації у регіоні, показників, які найбільш об'єктивно будуть відображати дійсний стан справ, правильна інтерпретація отриманих результатів, науково обґрунтоване виділення груп регіонів, для яких характерні подібні тенденції в природокористуванні, здійсненні господарської діяльності, життєзабезпеченні регіону, які формують подібні екологічні умови, для вибору на цій основі стратегії та механізму забезпечення їх екологічної безпеки.
Однак на сучасному етапі розвитку наукової думки та методичного інструментарію в сфері проведення діагностики екологічної безпеки, стану території, потрібно зазначити, що не існує єдиної, загальноприйнятої та законодавчо затвердженої методики визначення стану навколишнього середовища територіальних утворень різних рівнів: держави, регіону, міста. А отже, питання розробки методики визначення рівня екологічної безпеки регіону, на нашу думку є недостатньо вивченим. Проте, існують вагомі методичні розробки щодо оцінки, аналізу та покращення екологічної та еколого-економічної ситуації, рівня забрудненості, раціональності природокористування, антропогенного та техногенного впливу на навколишнє середовище, надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф в державі та її регіонах, науковців багатьох спеціальностей: економістів, екологів, географів, [2, с.40; 28; 55, с.82], які, на нашу думку складають міцне підґрунтя науково-практичного характеру для подальшої розробки такої методики, а саме дослідження: Андреевої Н.Н., Буркінського Б.В., Герасимчук З.В, Данилишина Б.М., Долодаренко В.О., Єдинак М.О., Круглякової Л.Л., Кузубова М.В., Лісовського С.А., Мельника Л.Г.; Поліщук С.З, Руденка Л.Г., Рябко А.І., Степанова В.Н., Харічкова С.К., Чорнобровкіна Н.А., Шапара А.Г.
В межах даного дослідження особливий інтерес представляють роботи, які стосуються аналізу та оцінки екологічної ситуації саме в регіоні, оскільки, на нашу думку, саме вони повинні стати базовими у забезпеченні екологічної безпеки нашої держави. В цьому напрямку потрібно виділити дослідження Лісовського С.А.[121], який для вивчення особливостей регіонів України за станом екологічної безпеки пропонує застосовувати інтегральний індекс стану екологічної безпеки, розрахований на основі 8 інтегральних індексів:
1. Індексу життєстійкості населення.
2. Індексу забезпеченості населення основними компонентами ресурсів навколишнього природного середовища.
3. Індексу забезпеченості території основними компонентами ресурсів навколишнього природного середовища.
4. Індексу антропогенного навантаження на територію
5. Індексу радіаційного забруднення території.
6. Індекс антропогенної змінності території.
7. Індексу природо ємності ВВП.
8. Індекс потенційної екологічної небезпечності виробництва,
за формулою наступного вигляду:
На основі даної методики здійснено типізацію регіонів України за станом екологічної безпеки на регіони з порівняно високим, середнім та низьким рівнем екологічної безпеки.
На нашу думку, перевагою даної методики є її комплексність у поєднанні з достатньою простотою розрахунків, тоді як основним недоліком не врахування показників, які стосуються якості земельних ресурсів, кількості та умов зберігання промислових токсичних відходів, що, на нашу думку, є надзвичайно важливими чинниками у формуванні екологічної ситуації регіоні.
Данилишин Б.М. [55, с.82] Агаркова Н.В., Качинський А.Б., Степаненко А.В. [2, с.40] пропонують зробити комплексний аналіз стану безпеки областей країни за допомогою інтегральних показників безпеки. Для розрахунку інтегрального показника використано метод аналізу ієрархій, запропонований науковою школою Т.Сааті. Сутністю даного методу є визначення величини впливу факторів нижчого рівня на кінцеву результуючу ознаку. В даному дослідженні, на нашу думку, цікавим є те, що першим рівнем, тобто результуючою ознакою є природно-техногенна безпека України, а третім рівнем є наступні загрози природно-техногенній безпеці: радіація, хімічно-небезпечні об'єкти, сейсмонебезпечні території, зони можливих лісових пожеж, пожежо- і вибухонебезпечні об'єкти, зони можливого катастрофічного затоплення. На основі відповідних розрахунків отримано, матрицю власних векторів локальних пріоритетів для адміністративно-територіальних утворень нашої держави, а також інтегральний показник небезпеки регіонів України. На нашу думку, дана методика представляє значний інтерес для визначення рівня безпеки-небезпеки регіону з точки зору виникнення аварійних ситуацій природного та техногенного походження, однак, якщо кінцевою метою, яку ставили перед собою дослідники, була природно-техногенна безпека України, то, на наш погляд, її загрози далеко не обмежені зазначеними шістьма факторами. А отже, можна
- Київ+380960830922