РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених пацієнтів
Обстеження хворих та їх амбулаторне лікування проводилось на базі клініки кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету за існуючими стандартами, що дозволило встановити їх загальний і стоматологічний статус [170]. Для реалізації мети роботи та поставлених завдань нами було обстежено та здійснене ортопедичне лікування 170 пацієнтів, не обтяжених супутньою патологією. З них 87 (51,2%) чоловіків і 83 (48,8%) жінки віком від 18 до 75 років. Для більш детального обстеження пацієнтів і поглибленого вивчення поставлених завдань всіх пацієнтів було поділено на такі групи:
Перша група - 40 осіб із клінічно здоровим пародонтом та інтактними зубними рядами. Серед них чоловіків 32 (80%), жінок 8 (20%). Друга група 60 осіб із ЧДЗР, яким не проводилося протезування і вивчали характер часткової втрати зубів. З них - чоловіків 29 (48,33%), жінок - 31 (51,67%). Третя група - 35 пацієнтів, протезованих незнімними естетичними мостоподібними протезами, які не дотримувалися відповідних рекомендацій та вживали продукти харчування переважно середньої твердості і рідкої консистенції. Серед них було 9 (25,71%) чоловіків і 26 (74,29%) жінок. Четверта група - 35 пацієнтів, протезованих незнімними естетичними мостоподібними протезами, які вживали продукти харчування твердої та середньої консистенції та дотримувались даних нами рекомендацій. Серед них чоловіків - 17 (48,57%), жінок - 18 (51,43%).
Дані обстежень заносились у розроблену нами карту визначення стану зубів і пародонта (додаток А), яка містила такі основні дані: вид прикусу; діагноз; час функціонування пародонта, затрачений на пережовування їжі, характер і консистенція вживаної їжі (тверда, середня, рідка); разовість і тривалість чищення зубів за добу; професійна гігієна порожнини рота; користування флосами та ступінь кровоточивості ясен; кількість диспансерних відвідувань.
2.2. Клінічні методи обстеження пацієнтів
Для визначення діагнозу застосовували класифікацію хвороб пародонта, запропоновану М.Ф. Данилевським [3]. Стан пародонта у всіх обстежуваних оцінювали методом визначення індексу CPITN, який визначали, виділяючи на кожній щелепі по три секстанти (фронтальний і бічні) і визначаючи при цьому такі клінічні ознаки, як кровоточивість ясен, зубні відкладення і глибину патологічних кишень. Дослідження проводились до протезування, через 3, 6 і 12 міс після протезування металопластмасовими та металокерамічними незнімними мостоподібними протезами (НМП).
Для вивчення витривалості тканин пародонта до навантаження використовували метод гнатодинамометрії, який проводили за допомогою приладу " Визир Э 1000". П'єзокристалічний датчик при його стисканні зубами фіксує показники граничних сил пародонта, а блок обробки інформації перетворює ці показники в одиницю сили - Ньютон. Показники знімаються за допомогою накусочних пластинок, що прикріплювалися до зубного ряду термопластичною масою. Дослідження проводились до протезування, через 3, 6 і 12 міс після протезування металопластмасовими та металокерамічними НМП. Отримані дані при обстеженні заносились у розроблені нами карти обстежень (додаток Б).
2.3. Мікробіологічні методи дослідження мікрофлори, колонізованої на оральній та вестибулярній поверхнях мостоподібних протезів і прилягаючих ділянок слизової оболонки ясен
Досліджували якісний і кількісний склад факультативно-анаеробної мікрофлори, колонізованої на оральній та вестибулярній поверхнях мостоподібних протезів і прилягаючих ділянок слизової оболонки ясен.
Забір матеріалу проводився через 3-5 хв. після полокання рота теплою водою за допомогою стерильного ватного тампона з оральної та вестибулярної поверхонь мостоподібного протеза і прилягаючої ділянки ясен. Забраний матеріал засівали на м'ясопептонний (МПА), 5% кров'яний агар (КА), середовище Ендо і середовище Сабуро. Посіви витримували в термостаті в аеробних умовах при температурі 37?С протягом 1-5 діб. Через 24 год вираховували ріст бактеріальної флори на МПА, КА і середовищі Ендо, на 5-у добу - ріст грибів на середовищі Сабуро. Інтенсивність росту мікроорганізмів оцінювали за допомогою спеціального приладу для підрахунку числа колоній на поживних середовищах. Характер мікрофлори визначали за морфолого-культуральними і біохімічними властивостями [177-182]. Дослідження проводились до протезування, через 1, 3, 6 і 12 міс після протезування металопластмасовими та металокерамічними НМП.
2.4. Вивчення функціонального стану жувальних м'язів
Вивчення біоелектричної активності власне жувальних м'язів проводилась на електроміографічному комплексі ЕМГСТ - 01 спільного виробництва фірми "Медікор" (Угорщина) та "РЕМА" (Україна), який складається з чотирьохканального підсилювача з високою частотною характеристикою, низьким рівнем шумів, високою чутливістю (10- 500 мкВ/см) і доброю стійкістю до спотворень. При цьому користувалися стандартними поверхневими електродами діаметром 10 мм, які для стійкої міжелектродної відстані (20 мм) накладали за допомогою липких шаблонів Чутливість змінювалася від 0,001 до 1 мВ/хв. Основою обробки даних електроміографічного дослідження було використання методу власних функцій для розпізнавання жувальних рухів на електроміограмі. Цифрова система зчитування і обробки електроміограм реалізована на основі аналогоцифрового перетворювача, персонального комп'ютера та відповідного периферійного обладнання.
Електроміографічне обстеження жувальних м'язів проводилося 86 особам, серед яких: 30 осіб з інтактними зубними рядами (перша група контролю), 56 пацієнтів із частковою відсутністю зубів (друга група). Із них: 28 пацієнтів, протезованих естетичними мостоподібними протезами, які після протезування не дотримувалися відповідних рекомендацій та вживали продукти харчування переважно середньої і рідкої консисте