РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПАТРІОТИЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ОСОБИСТОСТІ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
Творче відродження і розвиток моральних, духовних традицій українського народу в нинішніх умовах повинні проводитись на основі ґрунтовних знань особливостей сформованості патріотичної свідомості дітей і молоді, рівня розвитку їх патріотичної рефлексії. У випадку ігнорування вище зазначеним та при відсутності систематичного і послідовного патріотичного виховання дітей, підлітків і юнаків, відбувається втрата ними гуманістичних традицій, заповідей пращурів, прояв неповаги до національних цінностей і святинь, поширення денаціоналізації, деморалізації і знедуховлення.
Одним з найважливіших факторів, який впливає на формування патріотизму особистості є соціальний [208, с. 53]. Соціальне середовище як сукупність суспільних і психологічних умов, у яких людина живе і з якими вона постійно має справу, позначається на її розвитку найбільшою мірою. Тому потенційні можливості соціального середовища слід враховувати і уміло використовувати в процесі формування патріотичної рефлексії. Дорослі мають сприяти розвитку таких психічних новоутворень у дитини, як усвідомлення себе суб'єктом пізнання через прийняття ролі учня, усвідомлення ролі і авторитету батьків у сім'ї, вчителя та ін. [208, с. 243].
Аналіз психолого-педагогічних досліджень, праць вчених (Ю.П.Азаров [2], М.В. Осоріна [148], П.Щербань [225], Л.Б. Фесюкова [207], Т.В.Кравченко [98], К. Грин [53] ), соціально-педагогічного досвіду і практики дозволяють стверджувати, що в системі різноманітних соціальних інститутів, що здійснюють вплив на розвиток особистості, родина є не тільки важливим, необхідним, діючим компонентом патріотичного виховання, але і головним соціальним фактором формування патріотичної рефлексії. Цілком очевидна сила виховного впливу саме домашнього середовища.
Для вивчення впливу сім'ї на розвиток патріотичної рефлексії необхідно проаналізувати зміни, які відбуваються в розвитку та прийнятті особистістю дитини таких показників як статеворольова ідентичність, сімейні цінності, ідеологія українського народу, народні виховні традиції, родинні традиції.
Іншим важливим інститутом соціалізації для молодшого школяра є школа. Значна роль у розвитку патріотичної рефлексії має належати педагогічному колективу, спілкуванню учнів з вчителем, з ровесниками, системі виховання, традиціям, які закладені і реалізуються у навчально-виховному процесі та іншим чинникам. Саме це стало предметом аналізу у проведеному нами констатувальному експерименті.
2.1. Організація та методи діагностики патріотичної рефлексії молодших школярів
Дослідження рівня сформованості патріотичної самосвідомості особистості молодшого шкільного віку нами було проведено на учнях 1-4-х класів.
У констатувальний експеримент було задіяно 84 класи початкової школи, загальною кількістю дітей молодшого шкільного віку - 1631 особа, з них: учні першого класу - 118 осіб (6 класів), другого класу - 208 учнів (10 класів), третього класу - 679 учнів (36 класів), четвертого класу - 626 учнів (32 класи).
Основними завданнями констатувального експерименту були:
- виявлення детермінант розвитку патріотичної рефлексії молодших школярів;
- визначення критеріїв, показників та рівнів розвитку патріотичної рефлексії учнів молодшого шкільного віку;
- виявлення динаміки розвитку патріотичної рефлексії учнів1-4-х класів;
- вивчення впливу засобів української державної, національної символіки і фольклору на розвиток патріотичної рефлексії молодших школярів;
- визначення готовності вчителів до патріотичного виховання учнів;
- дослідження взаємозв'язку особливостей патріотичної самосвідомості батьків та рівня розвитку патріотичної рефлексії дітей.
Німецький дослідник А. Інгенкамп [78] у своїй праці, присвяченій психолого-педагогічній діагностиці, відзначає, що для сфери соціальних взаємин дитини існує мало надійних валідних методик. Він вказує на проблеми, перепони у формі соціально бажаних реакцій піддослідних та обмеженість доступу дітей до окремих аспектів соціальної взаємодії учнів. Нажаль названі ним практично цінні методики є вербальними і призначені переважно для підліткового віку.
Все зазначене також звужує можливості відбору методичного інструментарію для експериментального дослідження процесу розвитку патріотичної рефлексії у молодшому шкільному віці. Великі труднощі, як засвідчив досвід нашої роботи з учнями молодших класів, появляються в процесі використання поширених в психології вербальних методик (опитувальників, анкет, інтерв'ю тощо).
Щоб підтвердити значні труднощі з дослідженням патріотичної рефлексії молодшого школяра треба відзначити проблеми, які пов'язані з психологічною діагностикою учнів молодших класів:
- високий рівень їх залежності від дорослих (значною мірою ця залежність не усвідомлюється), що спричиняє вплив дорослого на дії дитини, який важко контролювати, особливо в умовах зовнішнього оцінювання;
- низький рівень об'єктивності ставлення до себе молодшого школяра, що робить неможливим використання опитувальників.
З названих причин, у своєму дослідженні ми надавали перевагу проективним методикам вивчення рівня розвитку патріотичної рефлексії.
Проективні методи в психології - це група методів дослідження особистості, в основі яких лежить механізм виявлення проекцій в отриманих даних експерименту з наступною їх інтерпретацією [113, с.79]. Проективні методи характеризуються створенням експериментальної ситуації, яка допускає множину можливих інтерпретацій під час сприйняття її підослідним. Треба відзначити, що за кожною такою інтерпретацією вимальовується унікальна система особистісних смислів та особливостей когнітивного стил
- Київ+380960830922