Розділ 2
Методологічні особливості оцінки економічного стану та потенціалу підприємств
2.1. Аналіз цільової спрямованості та критеріїв методичного забезпечення оцінки
економічного стану підприємства
Повнота і доцільність трансформування ресурсів підприємства в основні й
оборотні кошти, у засоби оплати, а також стимулювання праці є основою
фінансового благополуччя підприємства в цілому, його власників і працівників.
Важлива роль у визначенні ефективності цього процесу належить економічному
аналізу, який надає необхідну інформацію для управління ресурсами підприємства.
За допомогою інструментарію економічного аналізу приймаються обґрунтовані
інвестиційні і фінансові рішення, оцінюються наявні в підприємства ресурси,
виявляються тенденції в їхньому використанні, виробляються прогнози щодо
розвитку підприємства на найближчу і віддалену перспективу.
Підприємство, на якому серйозно поставлена аналітична робота, здатне
заздалегідь розпізнати кризу, що насувається, оперативно відреагувати на неї і
з більшою імовірністю уникнути "неприємностей" або зменшити ступінь ризику.
Стосовно до цілком успішного підприємства методи і прийоми фінансового аналізу
мають профілактичне значення, тому що дозволяють виявити можливу небезпеку для
економічного "здоров'я" цього підприємства. У той же час використання цих
методів стосовно нерентабельного або неплатоспроможного підприємства сприяє
ухваленню правильного рішення для подолання причин кризового стану.
Цільова спрямованість аналізу та вибір відповідних оціночних критеріїв в
значній мірі залежить від потенційних користувачів та замовників такої
інформації.
В об'єктивній інформації щодо реального фінансового становища підприємства
зацікавлені наступні особи:
- власники підприємства (засновники й акціонери), для яких збиткова діяльність
означає зменшення їх частини власного капіталу, а у випадку банкрутства – повну
його втрату;
- кредитори (банки, інвестиційні компанії, власники облігацій підприємства),
які у зв'язку з можливим банкрутством підприємства несуть утрати від
недоодержання відсотків, а в деяких випадках і від неповернення кредитів;
- керівники, фахівці й інші наймані робітники підприємства, для яких збиткова
діяльність та, як наслідок, банкрутство обертається втратою заробітку та
роботи;
- ділові партнери підприємства – постачальники, товарні і фінансові брокери,
дилери по збуту продукції, яких в першу чергу цікавить надійність підприємства
з точки зору його платоспроможності;
- державні і муніципальні органи управління, включаючи податкову службу, які
відповідають за наповнення державного і місцевих бюджетів за рахунок надходжень
у виді податків і відрахувань з боку економічно розвинених підприємств.
На рис. 2.1 визначені коло та інтереси зацікавлених осіб, які вказують на
наявність їх очікувань, що мають перспективний характер: власники очікують
збереження або зростання капіталу; кредитори повернення позик та виплату
відсотків, що забезпечується платоспроможністю, яка, в свою чергу, є запорукою
довіри ділових партнерів; керівники та робітники очікують гарантовану заробітну
платню, тощо. Реалізація зазначених інтересів, як правило, є результатом
задовільного фінансового стану та достатнього рівня прибутку, але перспективний
характер очікувань визначає такий напрямок досліджень, як потенціал, бо саме ця
категорія відображає майбутню та реальну здатність підприємства досягати
визначених цілей.
Рис.2.1. Коло зацікавлених осіб підприємства та їх інтереси
Показники оцінки потенціалу підприємства мають відображати саме потенційні
можливості, а не результати діяльності. І в той же час, інформаційною базою для
подібних досліджень повинна служити фінансова звітність підприємств, що зробить
аналіз доступним для різних категорій користувачів.
Доступ до вихідної фінансової інформації підприємства у різних груп
зацікавлених осіб не однаковий. Найбільш інформованим є управлінський персонал
підприємства, який безпосередньо на підприємстві проводить внутрішній аналіз
його фінансового стану, що цілком відповідає задачам управління підприємством.
Це найбільш глибокий і деталізований вид аналізу – при його проведенні можуть
використовуватися будь-які наявні на підприємстві дані, що дозволяють
об'єктивно оцінювати хід виробничого процесу, комерційну діяльність, стан
інфраструктури і фінансові результати як окремих підрозділів, так і
підприємства в цілому.
В інших групах зацікавлених осіб доступ до інформації обмежений. Вони можуть
здійснювати зовнішній аналіз, базуючись на офіційних даних фінансової звітності
підприємства, яка згідно із законодавством для АТ є публічною. Дані цієї
звітності носять агрегований і узагальнюючий характер, а в більш детальному
розкритті інформації підприємство не зацікавлене, тому що піклується про
збереження комерційної таємниці. Але у вітчизняній і закордонній практиці
економічного аналізу розроблені і застосовуються різні методики, які дозволяють
досить коректно визначити фінансовий стан підприємства по обмеженому колу
показників його діяльності, що представлені в офіційній фінансовій звітності.
Завдяки зовнішньому аналізу діяльність підприємства знаходиться під постійним
спостереженням і контролем з боку акціонерів, кредиторів, постачальників,
реальних і потенційних інвесторів. Для проведення такого аналізу зазвичай
залучаються компетентні фахівці з аудиторських і консультаційних фірм, які
гарантують незалежну і професійну експертизу даних про підприємство. У першу
чергу аналізу підлягають дані, що містяться в документах річної фінансової
звітності - Балансі підприємства (форма № 1), Звіті про фінансові результати
(форм
- Київ+380960830922