РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МИСТЕЦЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЗАСОБАМИ ДУХОВНОЇ МУЗИКИ
2.1. Діагностика рівнів сформованості музичного сприйняття студентів.........90 2.2. Впровадження педагогічної технології формування музичного сприйняття студентів засобами духовної музики.....................................................115
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи........................166
ВИСНОВКИ .................................................................................176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................179
ДОДАТКИ...............................................................................................................202
ВСТУП
Актуальність дослідження. Одним із стратегічних завдань, визначених Державною національною доктриною розвитку освіти України, є створення умов для формування творчої особистості майбутнього вчителя, реалізації його природних задатків і здібностей в освітньому процесі. Відповідно до законів України "Про вищу освіту", "Концепції педагогічної освіти", Державної програми "Вчитель", низки нормативних документів, важливість реалізації цього завдання в системі вищої педагогічної освіти підвищується.
У зв'язку з цим нагальною потребою стає виховання нової генерації педагогічних кадрів у сфері мистецької освіти, пошуки удосконалення шляхів теоретичних і методичних основ формування творчої особистості майбутнього вчителя музики. Одним із вагомих чинників успішного вирішення цих завдань є цілеспрямоване формування музичного сприйняття студентів вищих мистецьких навчальних закладів, зокрема підіймаються питання цілісного, естетичного сприйняття засобами інструментальної, народної музики, засобами використання музичних констант, українського хорового мистецтва тощо.
Вимогою часу останнього десятиліття стало звернення до духовних музичних творів та жанрів. Духовна музика належить до культурно-історичних цінностей, оскільки вона є надбанням певної епохи, що розглядається з точки зору тієї системи цінностей, яка виконує роль відповідного рівня соціального регулювання; вона пройшла перевірку часом і сьогодні представлена не лише в духовних, а й світських закладах освіти, в навчальних програмах вузів та шкіл, в репертуарах хорових колективів. Враховуючи відомий факт тривалого замовчування та цілеспрямованого виключення цього жанру музичного мистецтва із педагогічної практики, виникла потреба відновити, а водночас удосконалити та розвинути методику вивчення, застосування і сприйняття духовної музики.
Сучасною музичною педагогікою накопичено багато наукових праць, які безпосередньо чи опосередковано стосуються питань формування музичного сприйняття студентів (Н.Аніщенко, Л.Воєводіна, Т.Дорошенко, О.Єременко, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька та ін.). Багатоаспектність проблеми формування музичного сприйняття особистості знайшла своє відображення в психологічних дослідженнях, автори яких вивчали питання ефективності сприйняття музики (І.Тарханов, А.Шарпеньє та ін.), музичні здібності людини (Н.Ветлугіна, А.Готсдінер, Б.Тєплов), закономірності і механізми сприйняття музики (Є.Назайкінський Г.Тарасов та ін.), перцептивну діяльність особистості (В.Зінченко, О.Леонтьєв та ін.), психофізіологічні реакції на музику та її терапевтичні можливості (Р.Ландін, Є.Подольський). Завдяки впливу праць із загальної теорії сприйняття, творчого відображення та інших психічних процесів і функцій, досліджень з музичної психології (С.Беляєва-Екземплярська, Л.Виготський, В.Медушевський та ін.) в Україні виникла теорія психології музичного сприйняття (І.Бочкарьов, О.Костюк, І.Ляшенко, Н.Яранцева та ін.).
На необхідність відродження українських традицій, введення духовної музики у навчальний процес наголошували видатні українські педагоги, та музиканти (Д.Антонович, О.Гнатюк, О.Кошиць, І.Крип'якевич, Б.Ланчин, М.Семчишин, О.Цалай-Якименко, Ю.Ясиновський та ін.).
Дослідники духовної музики (М.Бражніков, І.Гарднер, Н. Герасимова-Персидська, Л.Корній, Б.Кудрик, В.Мартинов, П.Маценко, В.Металов, Б.Ніколаєв, С.Скрєбков, К.Успенський та ін.) підтверджують необхідність розв'язання проблеми формування музичного сприйняття особи. Духовна музика є одним із засобів виховання емоційного, інтелектуального, творчого потенціалу людини, що впливає на духовний стан, прищеплює смак, вчить критично мислити і сприймати твори.
Різні теоретико-методичні аспекти проблеми сприйняття духовних творів було відображено в педагогічних та мистецтвознавчих дослідженнях І.Григорчука, І.Кошміної, М.Маріо, Л.Москальової, Л.Остапенко, Л.Чугунової, О.Якутіної та інших.
Аналіз процесу підготовки майбутніх учителів музики у вищих мистецьких навчальних закладах, опрацювання теоретичних джерел і програмного забезпечення дали змогу дійти висновку про те, що в педагогічній теорії та практиці спостерігається низка суперечностей, які гальмують формування музичного сприйняття студентів. Насамперед, це суперечності між усвідомленням у суспільстві необхідності активізації духовних сил особистості і відсутністю відповідних педагогічних умов для їхнього розвитку; між потребами школи в досвідчених педагогах, які володіють сформованим музичним сприйняттям, і недостатньою увагою мистецьких ВНЗ до цієї проблеми; між виховними можливостями духовної музики і нерозробленістю теоретико-методичних засад використання їх у фаховій підготовці майбутніх учителів музики.
Беручи до уваги недостатню вивченість цієї проблеми на сучасному етапі, відсутність її спеціальної розробки в теорії та методиці музичного виховання та гостру потребу вузівської практики у науково обґрунтованих методичних рекомендаціях з проблеми використання засобів духовної музики у навчально-вихов