РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ СКЛАДАТИ РОЗПОВІДІ-РОЗДУМИ
2.1. Характеристика рівнів сформованості вмінь дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми
Мета проведення констатувального експерименту - виявити рівні сформованості мовленнєвих умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповіді-роздуми.
Започатковуючи костатувальний етап експерименту, було визначено критерії і показники рівня сформованості вмінь старших дошкільників складати розповідь-роздум. Перший критерій - структурно-організаційна схема розповіді-роздуму з показником: уміння складати розповідь-роздум з трьох частини (теза, доведення, висновок); другий критерій - змістова характеристика розповіді-роздуму з показниками: вміння розгортати мікротеми в розповіді-роздумі; вміння виділяти причинно-наслідкові зв'язки та розкривати їх у мікротемах; третій критерій - способи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму з показниками: вміння використовувати різні види зв'язку в розповіді-роздумі (ланцюжковий, паралельний); наявність мовних засобів зв'язку в розповіді-роздумі (складнопідрядні сполучники, вставно-модальні слова, займенники); четвертий критерій - обсяг розповіді-роздуму з показником: наявність у розповіді-роздумі різних за складністю речень та їх кількісне словесне наповнення. Методику оцінювання рівнів сформованості вмінь дітей 6-го року життя складати розповідь-роздум подано в таблиці 2.1.
Охарактеризуємо обрані критерії та пояснимо систему оцінювання. Аналізуючи рівень обізнаності дітей зі структурно-організаційною схемою розповіді-роздуму, ми зосереджували увагу на їх умінні складати розповідь-роздум із трьох частин: теза, де називається проблема, доведення, в якому сконцентрована
Таблиця 2.1
Оцінювання рівнів сформованості вмінь дітей 6-го року життя складати розповідь-роздум
КритерійПоказникиБали321Структурно-організацій-на схема1. Уміння дітей складати розповідь-роздум з трьох частинРозповідь-роздум має три чітко виділені частини: теза, доведення, висновокмає дві частини: теза з доведенням або доведення з висновкомРозповідь-роздум складається з однієї частини або переліку несуттєвих аргументів Змістова характеристика розповіді -роздуму1.Уміння розгортати мікротеми в розповіді-роздумі
До складу розповіді-роздуму входять п'ять і більше розповсюджених розгорнутих мікротемДо складу розповіді-роздуму входять до трьох-чотирьох скорочених, стягнених мікротемУ розповіді-роздумі намічаються одна-дві мікротеми, які представлені окремими частинами2. Уміння виділити та розкривати у мікротемах причинно-наслідкові зв'язкиДоведення ґрунтовне, послідовне, детальне. З достатньою (3-4) кількістю аргументів, в яких передаються Доведення послідовне, с кількістю аргументів до трьох, в яких передаються причинно-наслідкові зв'язкиУ розповіді роздумі перераховано несуттєві аргументи, в яких не розкриваються причинно-наслідкові Продовж. табл.2.1
причинно-наслідкові, часові, умовні зв'язкизв'язкиСпособи зв'язку між реченнями та частинами розповіді-роздуму1.Вміння використовувати різні види зв'язкуМіж реченнями встановлюється ланцюжковий, паралельний зв'язки та їх об'єднанняМіж реченнями встановлюється ланцюжковий зв'язокМіж реченнями встановлюється формально-логічний зв'язок2.Наявність мовних засобів зв'язкуЧастини розповіді-роздуму пов'язані між собою вставно-модальними словами, складнопідрядними сполучниками (причини, наслідку, умови, часу)Частини розповіді роздуми пов'язані між собою складнопідрядними сполучниками (причини, наслідку)Частини розповіді-роздуму пов'язані між собою сурядними сполучниками або інтонацієюОбсяг розповіді-роздуму1. Наявність у розповіді-роздумі різних заОбсяг розповіді-роздуму 7-10 речень, серед якихОбсяг розповіді-роздуму 3-5 речень, серед якихОбсяг розповіді-роздуму 1-3 речень, серед яких прості,Продовж. табл.2.1
складом речень, та їх кількісне словесне наповненняскладнопідрядні різних типів, безособові, середня кількість слів 25-50складнопідрядні (причини), складносурядні прості, середня кількість слів 14-24складносурядні або лише підрядна частина складно підряд ного речення середня кількість слів 5-13аргументація, та висновок, в якому підводиться підсумок.
Якщо в тексті чітко виділялись три структурні частини, то висловлювання оцінювалося трьома балами; якщо до складу розповіді-роздуму входило дві частини (теза з доведеням або доведення з висновком - два бали; у випадку, коли текст складався тільки з однієї частини - один бал).
Для оцінки змістової характеристики розповіді-роздуму висловлювання поділялось на мікротеми. Якщо до складу розповіді-роздуму входили розповсюджені, розгорнуті мікротеми (розкрито причини відсутності ведмедика, метелика, гусениці на галявині, висвітлено особливості поведінки тварин, комах в залежності від пори року, наведено приклад із власного досвіду чи художньої літератури), то висловлювання оцінювалося трьома балами. Два бали розповідь-роздум отримувала у випадку, коли до її складу входили стягнені, скорочені, часткові мікротеми. Один бал ставився у випадку, коли більшість мікротем тільки перераховуються або представлені окремими частинами.
Уміння виділяти та розкривати причинно-наслідкові зв'язки в мікротемах оцінювалося наступним чином. Три бали отримувало висловлювання, в якому було ґрунтовне, детальне, послідовне доведення з достатньою кількістю аргументів, в яких розкривалися причинно-наслідкові, результативно-наслідкові, часові, умовні зв'язки. Два бали отримувало висловлювання, в якому було доведення з кількістю аргументів до трьох, що розкривають причинно-наслідкові зв'язки. Один бал отримувало висловлювання, в якому перераховувалися несуттєві аргументи, що не розкривають причинно-наслідкові зв'язки.
До критерію мовних засобів зв'язку між реченнями та частинами тексту б