РОЗДІЛ II
РОЗВИТОК ОБРАЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ПОЕТИЧНОГО
ГУМОРУ
2.1. Аналіз рівнів сформованості образного мовлення дітей старшого дошкільного
віку
Метою констатувального етапу експерименту було виявлення вихідних рівнів
розвитку образного мовлення дітей засобами поетичного гумору.
База дослідження: на констатувальному етапі педагогічного експерименту було
задіяно 180 дітей старшого дошкільного віку д/з № 12 та №129 м. Севастополя,
д/з № 44 м. Рівного, д/з № 6 м. Сарни Рівненської області, д/з № 1 та № 3 смт.
Любешів Волинської області.
Констатувальному етапу експериментального дослідження передувало визначення
критеріїв і показників розвитку образного мовлення дітей старшого дошкільного
віку засобами поетичного гумору. Нами було визначено три критерії. Опишемо їх.
Когнітивно-інформаційний критерій із показниками:
обізнаність дітей з жанрами художніх творів і творами гумористичного
характеру;
розуміння дітьми поетичного гумору;
вміння виокремлювати з тексту гумористичних творів виразники образності й
образні вирази гумористичної спрямованості.
Образно-виражальний критерій із показниками:
наявність у мовленні дітей мовних засобів виразності: виразників образності та
образних виразів гумористичної спрямованості;
наявність немовних засобів виразності у відтворенні ситуацій гумору;
вміння використовувати мовні і немовні засоби виразності гумористичної
спрямованості у зв’язному висловлюванні.
Мовленнєвотворчий критерій із показниками:
творча імпровізація дітей у використанні поетичного гумору у власних
висловлюваннях;
вміння передавати зміст гумористичних поетичних творів у малюнках;
вміння використовувати образні вирази поетичного гумору в розповідях за
малюнками.
Форма спілкування з дітьми була індивідуальною. У межах кожного критерію, до
кожного показника було дібрано по 2 завдання. Опишемо їх.
Когнітивно-інформаційний критерій
Показник: Обізнаність дітей з жанрами художніх творів і творами гумористичного
характеру
Дітям пропонувалися завдання, об’єднані назвою “Весела вікторина”.
Завдання 1. “Упізнай, що тобі прочитали?”
Мета: виявити обізнаність дітей з жанрами художніх творів.
Процедура виконання. Дітям по черзі читали короткі художні твори різних жанрів
(оповідання К.Д. Ушинського “Заєць та їжак”, українська народна казка “Без
труда немає плода”, вірш М.Познанської “Новачок Тарас”, забавлянка
“Ладі-Ладусі”, загадка, прислів’я, скоромовка) і пропонували визначити жанр.
Після читання дітей запитували: “Що я тобі прочитала?” Якщо дитина
утруднювалася, уточнювали: оповідання чи казку, вірш чи забавлянку, прислів’я
чи загадку?
Завдання 2. “Веселий вірш – весела посмішка”
Мета: з’ясувати обізнаність дітей із гумористичними творами, вміння визначати
гумористичні твори.
Процедура виконання. а) Дітям пропонувалося пригадати, які твори (вірш чи
оповідання) про смішні епізоди вони знають; б) Дітям читали гумористичні вірші
(С.Руданський “Вовки”, Г.Бойко “Булка з маслом”). Після цього запитували: Чому
ти посміхався? Що тобі видалося смішним у цьому вірші? Як можна назвати такі
вірші? (гуморески); в) Дітям читали вірш-“перевертень” (А.Григорук
“Переплутанка”) і вірш-небилицю (А.М’ястківський “Заєць місяця надгриз”).
Запитували, як називаються такі вірші? Чому вони викликають сміх? Чи буває в
житті те, про що в них розповідається? Які ти ще знаєш вірші-перевертні,
небилиці?
Показник: розуміння дітьми поетичного гумору
Завдання 1. “Веселий вірш”
Мета: виявити розуміння дітьми поетичного гумору.
Процедура виконання. Дітям читали по черзі вірші (Г.Бойко “По коліна
провалився”, Г.Бойко “Як невдаха виступав”) і пропонували відповісти на
запитання: Чому ти посміхався? Чи буває таке в житті? Як ти вважаєш, для чого
потрібні такі вірші?
Завдання 2. “Добери малюнок”
Мета: виявити здатність дітей співвідносити гумористичні ситуації у вірші з
малюнками до цих віршів.
Процедура виконання. Дітям читали по черзі гумористичні вірші і пропонували
потім обрати з двох малюнків той, який більше підходять до змісту (див. додаток
В). Пропонувалися завдання дібрати малюнки до віршів Г.Химича “З усіх грибів
гриб”; П.Мовчана“ Летів бусол через луг”; Б.Чепурка “Чарівна корова”;
Б.Стельмаха “Перегони”; М.Петренка “Бігла полем ковбаса”.
Показник: уміння виокремлювати з тексту гумористичних творів виразники
образності й образні вирази гумористичної спрямованості
Завдання 1. “Знайди смішні слова”
Мета: виявити вміння виокремлювати з тексту образні вирази гумористичного
змісту.
Процедура виконання. Дітям по черзі читали вірші (Т.Коломієць “Ведмедів танок”,
О.Пархоменко “Кошеня”, В.Кириленко “Весела плутанина”) і пропонували назвати
слова, в яких передаються смішні гумористичні події. Після читання запитували:
Які слова викликають сміх? У якому реченні поет передає смішну історію,
небувальщину? Якщо дитина утруднювалась, то вирази та речення подавали парами і
пропонувалося дітям обрати потрібний.
Завдання 2. “Слова-художники”
Мета: виявити здатність дітей вирізняти з поетичного твору виразники
образності.
Процедура виконання. Дітям читали гумористичний вірш (О.Сенатович “Балакуни”,
П.Ребро “Як перчина Сашка провчила”, Г.Химич “З усіх грибів гриб”), запитували:
Якими словами поет намалював, як художник фарбами, горе-будівельників? Які
вони? Якими словами передається, що цей дім незвичайний? На кого схожий Сашко?
З ким порівнює автор Сашка? Чому? Якими словами намалював поет перчину? Який
гриб? Якими словами з вірша розповідається про те, що він дуже великий?
Образно-виражальний критерій
Показник: наявність у мовленні дітей мовних засобів виразності: виразників
образності та
- Київ+380960830922