РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
2.1. Грунтово-кліматичні умови місця проведення дослідів
Дослідне господарство "Дніпро", де проводилися наші дослідження, розміщене на правобережжі Дніпра у Дніпропетровській області, прилягає до південної околиці м. Дніпропетровська відноситься до центральної частини Степу України. Господарство розташоване в південно-східній частині Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря).
Клімат регіону помірно-континентальний з недостатнім та нестійким зволоженням. За багаторічними даними метеостанції м. Дніпропетровська, середньорічна температура повітря складає 8,7°С, а середньобагаторічна сума опадів - 459 мм. Основна частина опадів (68% річної суми) випадає протягом теплого періоду (квітень - жовтень), але переважно зливовий характер дощів у цей час сильно знижує їх ефективність, невисока відносна вологість і підвищена температура повітря обумовлює значні витрати вологи на випаровування.
За останні роки погодні умови помітно відрізнялись від середніх багаторічних цілим рядом особливостей: підвищеннями температури повітря як у теплий, так і в прохолодний час, зменшеною кількістю опадів та своєрідним характером їх розподілу, а також більш високою відносною вологістю повітря у весняні та літні місяці. Помітно знизилось атмосферне зволоження в теплий період, особливо влітку та на початку осені.
Окрім вказаних особливостей були також характерними коливання по роках і періодах кількості опадів, температури і відносної вологості повітря. Середньомісячні температури особливо різко варіюють по роках взимку, весною і восени, відносна вологість повітря - у всі періоди року.
Сума річних активних температур вище 10°С в районі діяльності дослідного господарства складає 2900-3000°С, а тривалість безморозного періоду - 165-170 днів, що є цілком достатнім для вирощування озимої пшениці.
Південно-східні вітри у весняні та літні місяці приносять пересушені маси повітря і нерідко викликають сильні засухи.
Основними ґрунтоутворюючими породами в зоні діяльності дослідного господарства є леси бурувато-палеві, порівняно нещільні, карбонатні. Ґрунтовий покрив представлений чорноземами звичайними малогумусними повнопрофільними (близько 70%) та слабоеродованими (близько 30%). Невеликі площі представлені чорноземами звичайними середньо- та сильноеродованими і намитими, а також лучно-чорноземними ґрунтами.
Вміст гумусу в орному шарі повнопрофільних чорноземів варіює в широких межах (3,0-4,7%). Згідно картограми гумусованості, складеної Дніпропетровською зональною агрохімічною лабораторією, основна частина повнопрофільних чорноземів (68%) містить в орному шарі 0-30 см від 3,0 до 3,5% гумусу, решта - 3,5-4,0%. З глибиною вміст гумусу в повнопрофільних чорноземах поступово знижується. Слабоеродовані звичайні чорноземи відрізняються від повнопрофільних меншим вмістом гумусу в орному шарі (2,8-3,1%) і більш швидким зниженням його з глибиною. Вміст валового азоту складає 0,20%, рухомого фосфору міститься 100-150 мг/кг, обмінного калію - 60-120 мг/кг (за Чириковим). Результати проведених досліджень показують, що ґрунти, на яких закладались досліди, відносяться до чорноземів звичайних малогумусних, на лесі. Вони мають достатню потужність гумусових горизонтів (табл. 2.1). Механічний склад ґрунту середньо-суглинковий. Всі його властивості сприятливі для більшості польових культур. Вміст рухомих форм азоту перед закладкою дослідів був у орному шарі підвищеним, фосфору і калію - високим (табл. 3.10).
Нітрифікаційна здатність чорноземів господарства максимальних значень досягає в орному шарі (до 17-20 мг/кг). В підорному шарі (30-40 см) вона в більшості випадків різко зменшується (до 4-6 мг/кг). Слід зауважити, що цей показник доволі динамічний і багато в чому залежить від вихідного вмісту нітратів у ґрунті, культури і часу визначення.
Таблиця 2.1
Агрофізичні показники ґрунтів дослідної ділянки
ПоказникиГоризонтиННрPhkPkГлибина залягання ґрунтового горизонту, см0-4041-8081-128129-500Об'ємна маса, г/см31,211,331,451,35Питома маса, г/см32,652,672,692,73Загальна пористість, %54,450,246,250,9Вологість розриву капілярного зв'язку, %16,715,814,013,7Максимальна гігроскопічність, %8,458,218,428,30Вологість в'янення, %10,310,710,510,8Найменша вологоємкість, %26,122,922,222,1Діапазон активної вологості при найменшій вологоємкості, мм19,116,216,916,6Аерація при найменшій вологоємкості, % від об'єму ґрунту25,525,218,120,8
Реакція ґрунтового розчину гумусового горизонту чорноземів близька до нейтральної (рН водної суспензії 6,75), перехідного - слаболужна (7,30-7,97), з глибиною значення рН поступово збільшується і з 200-300 см реакція ґрунтового розчину стає лужною. Глибина залягання ґрунтових вод - 8-12 м.
Взагалі родючість ґрунту, його агрофізичні властивості та кліматичні умови є цілком задовільними для вирощування озимої пшениці та отримання врожаїв високої якості, але іноді нетипові екстремальні умови в різні роки можуть стати на заваді в досягненні поставленої мети.
2.2. Погодні умови в роки проведення досліджень
Від метеорологічних умов кожного року значною мірою залежить не тільки урожай та валовий збір озимої пшениці, але і якість її зерна. Погодні умови в період проведення дослідів у цілому були характерними для даної зони, проте, по роках помітно відрізнялись (додаток В, Г).
Основні показники метеорологічних факторів за вегетаційний період в роки досліджень, які суттєво впливають на ріст і розвиток озимої пшениці, були наступними.
Погодні умови 2002-2003 рр. Погодні умови 2002 року для сівби озимих зернових культур внаслідок затяжних, тривалих та інтенсивних дощів були надто складними. У середньому за вересень та жовтень випало 151 мм опадів або 222% норми, у тому числі за вересень випало 93 мм при нормі 37 мм.
Рясні тривалі дощі та надто зволожений ґрунт затримували проведення сівби озимих зернових культур. В