Ви є тут

Патогенетично обґрунтовані підходи при лікуванні запальних захворювань придатків матки.

Автор: 
Зятіна Олена Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000767
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загально клінічна характеристика обстежених жінок
Відповідно до поставленої мети обстежено 161 жінку. 140 жінок із ЗЗПМ, що були розподілені на три групи: І група - 45 хворих з гострими ЗЗПМ, ІІ група - 48 жінок з загостренням хронічних ЗЗПМ, ІІІ група - 47 жінок, що мали тривалий хронічний запальний процес з проявом лише у вигляді хронічного тазового болю. 21 практично здорові жінки склали IV (контрольну) групу. Комплексне обстеження було направлене на виявлення причин, особливостей перебігу і стадії захворювання. Статистично оброблені клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, гемостазіологічні, ультрасонографічні, допплерометричні, реографічні та лапароскопічні дані заносили до індивідуальних карт.
Таблиця 2.1
Розподілення хворих на запальні захворювання
придатків матки жінок за віком (M±m %)
Вік жінокІ група
n=45ІІ група
n=48ІІІ група
n=47ІV група
n=21абс.%абс.%абс.%абс.%17-20613,3±5,1714,6±5,1*
714,9±5,2*?
314,3±7,6*?•
21-251226,7±6,6510,4±4,4*
1225,5±6,4*?
419,0±8,6*?•
26-30613,3±5,12041,7±7,1?
714,9±5,2*?
523,8±9,3*?•
31-35715,6±5,4918,8±5,3*
612,8±4,9*?
419,0±8,6*?•
36 - 44715,6±5,4612,5±4,8*
1021,3±5,9*?
314,3±7,6*?•
45 і більше715,6±5,4510,4±4,4*
510,6±4,5*?
29,5±6,4*?•
Примітки:
1. * - р >0,05 при порівнянні з показниками I групи
2. ? - р>0,05 при порівнянні з показниками IІ групи
3. • - р>0,05 при порівнянні з показниками IІІ групи
4. ? - р<0,01 при порівнянні з показниками I групи.
Хоча існували деякі відмінності при порівнянні окремих груп за віком (так у І і ІІІ групах у 2,5 рази було більше хворих віком 21-25 років, а у ІІ у 3 рази - більше хворих віком 26-30 років ніж у групах порівняння), взагалі, середній вік у жінок досліджуваних група, суттєво не відрізнявся (р>0,05) і склав (табл. 2.1) у І групі 30,7±1,9 років, у ІІ - 27,4 ± 1,4 років, у ІІІ - 29,2±1,7 років, а у ІV - 30,2±1,8 років. Враховуючи фактори ризику виникнення ЗЗПМ соціального характери [3,6,13], ми з'ясовували від професійної діяльності та сімейний стан, а в подальшому проводили поглиблене дослідження анамнезу репродуктивної функції жінок досліджуваних груп (табл. 2.2).
Таблиця 2. 2
Соціальний статус жінок досліджуваних груп (M±m %)
Фактор
І група
n=45ІІ група
n=48ІІІ група
n=47ІV група
n=21абс%абс%абс.%абс%Сту-
дентка511,1±4,7612,5±4,8*48,5±6,9*?523,8±9,3*?•Служ-
бовець920±61531,3±6,7*
1429,8±6,7*?419,0±8,6*?•
Робоча 1022,2±6,2918,8±5,6*919,1±5,7*?523,8±9,3*?•Керів-
ник24,4±3,136,3±3,5*
36,4±3,6*?
419,0±8,6*?•
Домо-господарка1942,2±7,41531,3±6,7*
1736,2±7*?
314,3±7,6*?•
Не заміж
ні 2146,7±7,42960,4±7,1%*2553,2±7,3*?1152,4±10,9*?•Вища освіта817,8±5,71225±6,3%*
1429,8±6,7*?
1047,6±10,9*?•
Примітки:
1. *р >0,05 при порівнянні з показниками I групи
2. ?р>0,05 при порівнянні з показниками IІ групи
3. •р>0,05 при порівнянні з показниками IІІ групи.
Аналіз даних, щодо сфери діяльності жінок у групах показав однорідність груп, так як усі дані соціального статусу не мали достовірних відмінностей (р>0,05), окрім того, що у контрольній групі було жінок, які мали вищу освіту ніж у І групі (р<0,05)
Тривалість ЗЗПМ при хронічному перебігу у І групі в середньому склала 9,9±1,4 днів, у ІІ - 4,4±0,7 роки, у ІІІ групі - 6,6±0,99 років. При поступленні до стаціонару з'ясовували тривалість від перших ознак захворювання (або даного загострення) до звернення за гінекологічною допомогою. Виявлено, що у І групі жінки вважали себе хворими впродовж 9,9±1,4 днів, у ІІ групі у 1,3 рази довше, а саме - 12,4±2,1 днів, у ІІІ групі - у 6,7 разів довше ніж хворі І групи і у 5,3 рази довше ніж хворі ІІ групи, а саме - 66,0±10,3 днів. Таким чином, при хронічному перебігу спостерігається в'ялоподібний перебіг.
Основною скаргою у хворих всіх груп був біль внизу живота. Больові відчуття відмітили 100%(45) жінок І групи, 93,8±3,5%(45) жінок ІІ і 100%(47) жінок ІІІ групи, при чому постійний біль зазначили 100% жінок І групи, 81,3±5,6%(39) - ІІ і 31,9±6,8%(15) - ІІІ групи. Інші хворі скаржились на періодичні болі ниючого, пекучого, колючого характеру, з іррадіацією у пряму кишку, крижі, нижні кінцівки, зовнішні статеві органи. Посилення болю хворі відмічали при статевому житті, фізичному навантаженні, переохолодженні, стресових ситуаціях.
Погіршення загального самопочуття у вигляді підвищеної втомлюваності, сонливості, загальної слабкості, лабільності психічного стану (плаксивість, невдоволення життям, дратівливість до оточуючих, образливість) відмічали 95,6±3,1% (43) жінок І групи, 75,0±6,3% (36) - ІІ групи і 91,5±4,1% (43) жінок ІІІ.
Підвищення температури було у 86,7±5,1% (39) жінок І групи, 29,2±6,6% (14) - ІІ і 4,3±3,0% (2) жінок ІІІ групи. Найвищою температура у середньому склала 37,98±0,14 ?С у І групі, 37,07±0,09?С - у ІІ. У ІІІ групі відповідно 36,75±0,04 ?С, що було достовірно нижче ніж у групах порівняння (р<0,01). Отже, в середньому, найвище температура, навіть при гострому процесі, не була вище 38?С, що свідчило про знижену загальну відповідь організму при наявності запального процесу. Основні скарги представлені на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1. Основні скарги жінок із запальними захворюваннями придатків матки:
1-болі;
2-погіршення загального самопочуття;
3-підвищення температури;
4-порушення менструального циклу;
5-слизово-гнійні виділення;
6-дисфункції нижнього відділу травного тракту;
7-сексуальні дисфункції;
8-дизуричні явища.
При аналізі анамнестичних даних щодо порушень менструального циклу (ПМЦ) достовірної різниці при порівнянні показників у хворих різних груп не виявлено (таб.2.3), але з'ясовано, що частіше ПМЦ виявлялось у ІІІ групі, а саме у 76,6±7,1% (36) хворих, що було у 1,8 рази частіше ніж у хворих І групи, де це ускладнення склало 42,2±11,3% (19) та у 1,4 рази частіше ніж у хворих ІІ групи, де це ускладнен