РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАГРОМАДЖЕННЯ ТА СПОЖИВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА КОЖНІЙ СТАДІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО ЦИКЛУ
2.1. Оцінка ефективності використання виробничого потенціалу сучасного промислового підприємства
Загалом ефективність функціонування виробничого потенціалу визначає ступінь досягнення певного потенційного результату діяльності підприємства за визначений період часу. Допустимі і недопустимі відхилення від потенційного результату виробничо-господарської діяльності підприємства, перевищення якого є в принципі неможливим внаслідок дії тих чи інших технологічних або економічних причин, відображають поняття низької і високої ефективності. Отже, ефективність виробничого потенціалу можна розглядати принаймні у двох вимірах - технологічному та економічному [61, с.48-56].
Економічна ефективність виробництва визначається, по-перше, технологічною ефективністю, по-друге, - економічно доцільним (збалансованим) поєднанням запасів і потоків різних виробничих ресурсів, які використовуються у процесі виготовлення продукції. Потоки ресурсів, що надходять на підприємство, зазвичай залучаються у процес виробництва лише після перебування у стадії запасів. При цьому перехід конкретного ресурсу з "потоку" у "запас" відбувається не моментально, а протягом певного періоду, необхідного для його (ресурсу) розвантаження, складування, розподілу тощо. Таким чином, загальний процес виробництва можна уявити як сукупність двох процесів: формування запасу виробничих ресурсів і взаємодії цих виробничих ресурсів у процесі виготовлення продукції.
Ефективність функціонування окремих промислових підприємств і галузей до теперішнього часу, оцінюється зазвичай за допомогою широко відомих нормативних методів[61, с.48-56]. Однак динамічний розвиток економіки загалом і промислового виробництва зокрема потребує суттєвого удосконалення та доповнення існуючих нормативних методів.
Одним із альтернативних підходів до вимірювання ефективності є запропонований С.Іщук метод оцінювання стохастичних меж виробництва і собівартості продукції, призначений для розрахунку реальної ефективності виробничого потенціалу підприємства у контексті двох її основних складових: технологічної та економічної. Названий метод допомагає відображати ефективність використання виробничого потенціалу підприємства у вигляді багатомірної величини і значно точніше ідентифікувати взаємозв'язки між його елементами. Визначення відхилень від рівня використання виробничого потенціалу за допомогою стохастичних методів дає можливість порівнювати (у тому числі статистично) ступінь ефективності функціонування підприємства з чинниками, які його обумовлюють. Що відкриває нові можливості для вирішення проблеми управління ефективністю на рівні підприємства.
Синтез нормативних і стохастичних методів оцінки ефективності може здійснюватися шляхом введення у нормативну модель виробництва імовірнісних характеристик. Це особливо актуально для побудови технологічних матриць і проведення різноманітних оцінок виробничих запасів. Отже, застосування запропонованих методичних підходів забезпечує значно достовірніші результати вимірювання ефективності функціонування виробничого потенціалу, які можуть використовуватись для вдосконалення управління діяльністю промислових підприємств.
Оскільки основним критерієм ефективності функціонування підприємства є досягнення максимального (заданого) кінцевого результату діяльності при оптимальному використанні виробничих і фінансових ресурсів, то, відповідно, основне завдання управління виробничим потенціалом полягає передусім у раціональному розподілі названих ресурсів з метою досягнення найвищих показників. Під досягненням найвищих показників діяльності ми розуміємо найкращі результати у досягненні кінцевих цілей діяльності і стратегій розвитку загальноекономічної стратегії розвитку промислових підприємств[129, с.19].
Кількісна оцінка результативності потенціалу підприємства здійснюється за допомогою показників продуктивності, ефективності і рентабельності.
Можна виділити [129]: частинну факторну продуктивність, тобто продуктивність окремого ресурсу; сукупну продуктивність, або ефективність, що максимально враховує всі ресурси.
Загалом, рентабельність показує, наскільки прибутково функціонує потенціал підприємства. Існує багато показників рентабельності. У запропонованій моделі використовуються такі [129]: прибуток, віднесений до власного капіталу підприємства; прибуток, віднесений до обсягу продажів; прибуток, віднесений до сукупності виробничих ресурсів.
Показники продуктивності, ефективності, рентабельності у ринковій економіці привертають велику увагу як економістів, так і менеджерів. Запропонований Чичкало-Кондрацькою І.Б. підхід дає змогу оцінювати як ресурсні, так і управлінські резерви відновлення і подальшого розвитку потенціалу.
Процес кількісної оцінки можливостей відновлення виробничого потенціалу підприємства в цілому складається з трьох етапів, ножний з яких має свою структуру [129]:
1. На першому етапі визначається рентабельність власного капіталу (Рвк) підприємства у динаміці за певний період за формулою:
(2.1 )
де:
Пр - прибуток;
ВК - власний капітал підприємства.
На основі зіставлення показників поточного і базисного періодів, а також аналізу динаміки, приймається рішення про подальшу оцінку. Практично, якщо власний капітал має високу рентабельність, що характеризується тенденцією зростання, це означає, що виробничий потенціал адаптований до ринкового середовища і докладно його аналізувати немає потреби.
Далі головну увагу слід звернути на складові оцінки, які згадувалися раніше. Ресурсно-управлінський підхід припускає оцінювання за двома напрямами: визначення можливостей виробничих ресурсів і ресурсів управління.
2. На другому етапі кількісної оцінки встановлюються обсяги ресурсних резе