РОЗДІЛ II. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ДИСКУСІЙ ЯК ЗАСОБУ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ 7-8 КЛАСІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ЇЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА...................................................................78
2.1. Методика дослідження мотиваційної сфери підлітків..............................78
2.2. Зміст і методика використання дискусій у навчанні історії
в 7-8 касах......................................................................................................94
2.3. Аналіз результатів дослідження................................................................129
ВИСНОВКИ.......................................................................................................150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................155
ДОДАТКИ...............................................................................................................175
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Реформування політичної системи України, що супроводжується глибокими процесами демократизації, становленням і розвитком нових соціально-економічних і політичних відносин в українському суспільстві, зумовили необхідність набуття громадянами таких якостей, як демократичність, толерантність, компетентність та професійність, соціальна мобільність, здатність ефективно розв'язувати життєві проблеми та брати участь у громадському житті. Це ставить перед сучасною школою великі та відповідальні завдання, найважливіше з яких - створення найбільш сприятливих умов для розвитку високоосвіченої, творчої та активної особистості. У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) зазначено, що освіта XXI століття - це освіта для людини. ЇЇ стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання й уміння для творчого розв'язання проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни [195]. У зв'язку з цим Національна доктрина розвитку освіти України передбачає докорінне оновлення історичної освіти. Вивчення історії в школі повинно забезпечити співтворчість учня й учителя, збуджувати інтелектуальну активність школяра, готуючи його до участі в громадському житті. Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів на уроках історії сьогодні стає не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно здобувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу [160]. Один зі шляхів досягнення цього полягає в удосконаленні методів навчання, спрямуванні їх на посилення мотиваційної сфери учнів, активну пізнавальну діяльність, залученні до самостійного розв'язання проблем. Цьому сприяє впровадження в практику навчання історії дискусійних методів. Вони дозволяють учням готуватися до самостійного аналізу, висловлювати свої думки з приводу важливих питань історії та сучасних політичних подій. При використанні дискусійних методів школярі прагнуть до самостійного творчого пошуку, який пробуджує радість, почуття гідності, самоповаги, що, своєю чергою, впливає на ставлення до школи, допомагає досягти кращих результатів та збільшити мотивацію навчання.
Дискусії почали широко використовуватися в навчальному процесі в школі в останньому десятилітті ХХ століття Ю.Бабанським, Б.Бадмаєвим, М.Клариним, Б.Лихачовим, С.Мельниковою, О.Савченко, В.Сластьоніним, С.Смирновим, В.Оконь, М.Фіцулою, Л.Яворовською [16; 18; 105; 142; 177; 204; 179; 208; 167; 245] та ін. У контексті розвитку громадянської освіти дискусію вивчали О.Пометун, Л.Пироженко, В.Курилів [190; 159; 132]. Серед науковців, які досліджували проблеми методики викладання історії, дискусію як модель навчання в школі розглянув: К.Баханов [29]; організацію та проведення різних видів дискусії досліджували М.Короткова [116], О.Степанищев [214] і В.Рудня [229]; особливості понять "диспут" і "дискусія" - Р.Осадчук [169], О.Фідря, Г.Відаймо [232] та І.Хоменко [235]; питання класифікації дискусій - О.Савчук [205]; способи організації груп під час обговорення - В.Приходько [192]; особливості організації окремих видів дискусії: "круглого столу" -Г.Головченко [65], дебатів - І.Сущенко [220].
Незважаючи на те, що протягом тривалого часу вивчалося широке коло проблем, пов'язаних з використанням дискусії у навчанні , і зокрема на уроках історії, певні аспекти опинилися поза увагою дослідників. З огляду на сучасний стан науки, на нові напрямки роботи зі школярами в навчальному процесі, помітно, що практично недослідженою залишилася проблема розвитку вмінь учнів під час навчання історії за допомогою дискусійних методів. Недостатньо вивченими є процеси спілкування в групах, добору дискусійних питань, використання дискусійних методів як засобу мотивації навчання учнів.
Дослідження впливу дискусії на мотиваційну сферу учнів набуває особливої актуальності, коли йдеться про учнів 7-8 класів, оскільки, з одного боку, це вік, коли розширюється і збагачується сфера діяльності й спілкування, коли прагнення знайти своє місце в суспільстві набуває провідного значення [218], а з іншого боку, дослідження психологів свідчать, що в учнів цього віку узагалі відсутні будь-які інтереси, характерні песимізм, розлад колективних зв'язків, розрив попередніх стосунків між людьми, може з'явитися потреба в усамітненні, нехтування правилами громадської поведінки [94].
Таким чином, враховуючи потреби шкільної практики та сучасні тенденції в методиці навчання історії, нами була визначена тема дослідження "Дискусія як засіб мотивації навчальної діяльності учнів 7-8 класів на уроках історії".
Актуальність та сучасний стан вивчення питання впливу дискусій на мотивацію навчальної діяльності учнів зумовили вибір об'єкта дослідження - процес навчання історії в 7-8 класах загальноосвітніх шкіл та предмета - вплив дискусійних методів на мотивацію на