РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ В АНСАМБЛІ НАРОДНОЇ МУЗИКИ
2.1. Діагностика художньо-творчої самореалізації підлітків в умовах ансамблевого музикування
Програмою дослідно-експериментальної роботи передбачалось вивчення структури художньо-творчої самореалізації підлітків, її емоційно-перцептивного, мотиваційно-вольового, пізнавально-активного, ціннісно-орієнтаційного та художньо-діяльнісного компонентів; їх прояву з урахуванням динаміки змін, що відбуваються в процесі діяльності ансамблевого колективу.
Обґрунтування даної структури було тісно пов'язано з розкриттям змісту художньо-творчої самореалізації підлітків. Передбачалась наявність зв'язку між формуванням художньо-творчої самореалізації та розвитком музичних здібностей, творчого потенціалу та самостійності підлітків, що вивчали українські народні музичні традиції, займаючись у художньо-творчих ансамблевих колективах.
Теоретичне вивчення філософської, психолого-педагогічної та музикознавчої літератури з проблеми художньо-творчої самореалізації, а також узагальнення передового досвіду роботи, аналіз документації (навчальні програми, робочі плани, конспекти) керівників ансамблів народної музики дозволили розробити і обґрунтувати експериментальну частину дослідження формування художньо-творчої самореалізації підлітків
Відповідно до наукових вимог, вона ґрунтувалась не тільки на загально-педагогічних принципах гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу, доступності та послідовності, особистіно-орієнтованого підходу, а й на специфічних принципах. Для ансамблевої діяльності характерні: принцип поєднання активності, самодіяльності та творчої ініціативи учнів з вимогливим керівництвом вчителя (він передбачає об'єднання різних видів ансамблевої діяльності в єдиний комплекс, тобто слухання, сприйняття, вивчення, відтворення, аналіз, оцінка; а також навчально-репетиційна, екскурсійна, фольклорно-етнографічна, концертно-виконавська), принцип етнізації (організація навчання в ансамблі на основі вивчення українських народних традицій ансамблевого музикування та творів українського народного музичного мистецтва).
Мета констатувального експерименту полягала у визначенні стану сформованості художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблях народної музики, виявленні її типових рис та індивідуально-неповторних особливостей у підлітків. Для досягнення мети були висунуті такі завдання:
- визначити вплив творів українського народного мистецтва на розвиток музичних здібностей, розкриття творчих сил та формування самостійності підлітків;
- з'ясувати потенційність розвитку художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблях народної музики;
- виявити в учасників ансамблю народної музики визначені структурні компоненти художньо-творчої самореалізації;
- розробити критерії та виміряти показники художньо-творчої самореалізації підлітків;
- встановити типові ускладнення, що виникають під час навчання та виховання учнів у напрямку їх художньо-творчої самореалізації в ансамблі народної музики.
У констатувальному експерименті взяли участь учні-підлітки таких художньо-творчих колективів: ансамбль "100 сопілок" м. Тернопіль, ансамбль "Дударик" та ансамбль "Веселі передзвони" м. Вінниця, ансамбль сопілкарів "Жайвір", ансамбль народної музики "Щедрограй" Бершадського району та ансамбль "Дивоцвіт" Тиврівського району Вінницької області (додаток А). Всього дослідження охопило 320 підлітків, 7 керівників колективів, 50 батьків.
У зв'язку з тим, що специфіка діяльності ансамблю народної музики передбачає невелику кількість учасників, застосувався пролонгований експеримент, констатувальна частина якого проходила впродовж двох років. Це дало можливість охопити дослідженням більшу кількість учнів та дістати об'єктивні результати. Респондентами стали підлітки, які вперше прийшли в колектив. У відповідності з поставленими завданнями, педагогічний експеримент здійснювався в процесі навчально-репетиційних занять, концертних виступів та творчих звітів колективів, використовувались групові та індивідуальні методи діагностування.
У процесі визначення особливостей художньо-творчої самореалізації підлітків ми враховували:
- сутність художньо-творчої самореалізації та рівень її розвитку;
- активність та ініціативність підлітків у художньо-творчій діяльності колективу;
- форми реалізації музичних потреб учнів;
- розвиток музичних здібностей та творчого потенціалу респондентів.
Для здобуття об'єктивних даних результатів констатувального етапу експерименту розроблявся комплекс критеріїв та показників, які характеризували потенційний розвиток музичних здібностей, творчого потенціалу, самоактивності респондентів та визначався у сукупності рівень художньо-творчої самореалізації підлітків ансамблю народної музики. Для досягнення мети ми спирались на твердження В.Чернілевського про те, що "критерії повинні розкриватись через якісні ознаки (показники), за мірою виявлення яких можна судити про більший або менший ступінь наявності даного критерію; вони повинні відбивати динаміку якості, що вивчається у часі та культурно-педагогічному просторі і, по можливості, охоплювати основні види педагогічної діяльності" [262, с. 300].
Враховуючи сучасні дослідження в галузі художньо-творчої самореалізації, розглянуті у попередньому розділі, було виділено 5 груп критеріїв та показників художньо-творчої самореалізації, які відповідають його структурним компонентам.
Критеріями емоційно-перцептивного компоненту художньо-творчої самореалізації є прояв емоційного збудження та естетичного задоволення під час слухання, сприймання, вивчення та виконання творів української народної музики. Показниками емоційно-перцептивного компоненту стали: відчуття характеру музики; емоційна чутливість; наявність концентрованої уваги в процесі сприймання, вивчення та виконання музичних творів; ладове відчуття (здат