Підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ ТА ПЕРЕВІРКА ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ НА ПРАКТИЦІ
2.1. Модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах та шляхи її реалізації
Підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання є складовою педагогічного процесу його професійної підготовки. Структура педагогічного процесу містить: цiль, принципи, змiст, методи, засоби, форми тощо. Окремі аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя були предметом багатьох наукових досліджень [133, 136; 169, 196, 210, 213, 214].
Формальний аналіз поняття "підготовка" заснований на підходах, що формулюються в термінах "формування готовності" (процесуальний компонент підготовки) і "рівень готовності" (результативний компонент підготовки), дозволяє визначити підготовку до профільного навчання педагога у вищому навчальному закладі як процес формування готовності до виконання професійних завдань у контексті профільного навчання.
І.А.Зимняя серед законів навчання виділяє закон готовності Е.Торндайка, згідно якого реакція суб'єкта залежить від його підготовленості до даної дії [59], оскільки феномен "підготовка" нерозривно пов'язаний з процесом пізнання. Т.Н. Тарасова провела ґрунтовний аналіз поняття "підготовка", спираючись на такі його трактування як: формування і збагачення установок, знань та вмінь, необхідних індивідові для адекватного виконання специфічних завдань; процес оволодіння студентами певним рівнем знань, умінь і навичок; результат навчання - сукупність конкретних знань, умінь і навичок на виході, після закінчення навчання; загальний термін, що вживається стосовно прикладних завдань освіти, коли мається на увазі освоєння соціального досвіду з метою його подальшого застосування для виконання специфічних завдань практичного, пізнавального або навчального плану, зазвичай. У вужчому сенсі під підготовкою розуміється спеціалізоване навчання [181, с.18]. Таким чином, підготовка як результат діяльності, ідентична поняттям "готовність", "результат навчання"; як процес - поняттям "формування готовності", "процес навчання".
До загальних професійних вимог, які ставляться сьогодні до діяльності вчителя фізики, додаються особливі вимоги. Вони пов'язані зі специфікою викладання профільного предмета та цілями навчання учнів у певному типі загальноосвітнього закладу. Особливості викладання навчального предмета на сучасному етапі, перш за все, пов'язані із наявними тенденціями одночасно існуючих в освіті процесів інтеграції та диференціації, поступовим переходом від традиційного до інноваційного типу навчання, позитивним впливом інтегративних знань і вмінь майбутнього вчителя на результативність його педагогічної діяльності загалом [161].
Мета діяльності вчителя фізики в контексті профільного навчання - постійне збагачення учнів досвідом творчої діяльності, формування механізму самоорганізації і самореалізації особистості кожного школяра шляхом диференціації та індивідуалізації навчання. Принципово важливими для вирішення проблеми підготовки вчителя до профільного навчання серед виділених вище положень ми вважаємо такі тенденції: переорієнтацію навчання на формування особистості, теоретичне обґрунтування підготовки вчителя до профільного навчання фізики, яке передбачає множинність і варіативність шляхів реалізації середньої фізичної освіти, використання можливостей інтегративного підходу, інтегративних технологій та метатехнологій навчання фізики.
Підготовка майбутнього вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах повинна враховувати ще два додаткові чинники: у найближчий період випускники ВНЗ будуть співпрацювати з викладачами старшого покоління в перехідних умовах; підготовка вчителя фізики до профільного навчання з незначними змінами може бути використана для системи післядипломної освіти і перепідготовки викладачів фізики.
Напрями підготовки конкретно визначають, до чого готувати майбутнього вчителя фізики в контексті профільного навчання в загальноосвітніх закладах. Такими напрямами ми вважаємо підготовку до: вибору і розробки рівнів профільного навчання фізики; викладання мінімізованого курсу фізики; викладання поглибленого курсу фізики; викладання фізики в різних типах навчальних закладів; викладання фізики на різних рівнях складності; діагностики здібностей учнів до фізики; допрофесійної підготовки під час профільного навчання фізики; забезпечення наступності між профільним навчанням фізики та професійною підготовкою учнів у вищому навчальному закладі; мотивації вивчення фізики на різних рівнях; професійної орієнтації учнів; профільної диференціації змісту навчання фізики; реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв'язків; реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів; реалізації форм організації профільного навчання.
На сучасному етапі один із важливих напрямів підготовки майбутнього вчителя об'єднує теми, вивчення яких допоможе майбутньому педагогу успішно реалізовувати профільне навчання загальноосвітніх дисциплін у різних типах закладів.
Етапи підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики в загальноосвітніх закладах можна визначити таким чином:
1) майбутній учитель-фізик профільної школи отримує відповіді на основні питання професійної діяльності (що вчити? як вчити? для чого вчити?);
2) на базі нормативного і науково-методичного забезпечення профільного навчання, вимог науки, професійної освіти і виробництва, сутності і принципів профільного навчання фізики визначаються вимоги до професійної діяльності майбутнього вчителя;
3) ці вимоги знаходять відображення у критеріях готовності вчителя до профільного навчання;
4) у ході професійної підготовки з'являється спецкурс "Про-фільне навчання фізики в загальноосвітніх закладах", завданням якого є забезпечити готовність вчителя до профільного навчання фізики.
Слід зазначити, що підготовка вчителя