РОЗДІЛ 2
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОЛЕКТИВНОЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВ
2.1. Готовність майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів
Одним із центральних завдань, які постають перед сучасною вищою педагогічною школою, є забезпечення цілеспрямованої професійної підготовки майбутнього вчителя до педагогічної діяльності на основі самоусвідомлення себе керівником навчально-пізнавальної діяльності учнів. Аналіз проблем педагогічного управління навчальним процесом та специфіки педагогічного управління КНПД учнів під час вивчення гуманітарних дисциплін свідчить, що необхідним компонентом змісту професійної підготовки сучасного вчителя є формування його готовності до педагогічного управління КНПД учнів - однієї з ознак професійної компетентності та педагогічної майстерності вчителя.
Проблеми готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців постійно привертають увагу науковців-дослідників і педагогів-практиків. Так, В.Сластьонін [206], М.Дьяченко та Л.Кандибович [57] визначають готовність як єдність показників, що характеризують фізіологічну, сенсорну організацію людини, її психічні властивості, процеси, які є необхідними під час діяльності та безпосередньо впливають на виконання того чи іншого виду роботи.
Оскільки рівень готовності є змінною величиною, що залежить від віку, досвіду, індивідуальних властивостей особистості, поняття "готовність" трактується вченими як складне багаторівневе утворення, усталена структура якостей та здібностей особистості, які реалізуються у діяльності [69; 231]. На думку К. Дурай-Новакової [55], готовність, зумовлює плідність дій, вибіркову активність людини, керує її спрямованістю на вирішення професійно-важливих завдань. А.Імемадзе [70] вважає результатом формування готовності до професійної діяльності актуалізацію майбутнім фахівцем необхідних знань, мобілізацію складових його професійного та особистісного досвіду, інтелектуальних, емоційних, вольових процесів та оцінку власних можливостей, співставлення одержаного результату з існуючими вимогами суспільства.
Особистісною готовністю до педагогічної діяльності (за І.Зимньою [66]) є широка і системна професійна компетентність, стійка переконаність, соціально-значуща спрямованість особистості майбутнього вчителя, наявність у фахівця комунікативної і дидактичної потреби, потреби спілкування та передачі досвіду іншим. Науковець зазначає, що усвідомлення власної готовності до майбутньої професійної діяльності дозволить молодому вчителеві виявити рівень своєї відповідності щодо вимог і специфіки педагогічної діяльності та намітити програму професійного самовдосконалення у вищому навчальному закладі.
У сучасному науковому трактуванні готовність майбутнього вчителя до педагогічного управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів є складною функціонально-операційною структурою, у якій існує зв'язок між функціями і педагогічними діями, спрямованими на забезпечення ефективного керівництва навчально-пізнавальним процесом [103]. Так, Н.Тализіна розглядає готовність вчителя до педагогічного управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів як здатність швидко та результативно застосовувати управлінські знання у будь-якій педагогічній ситуації [220]. На думку Ф.Генова [37], готовність до педагогічного управління передбачає синтез психолого-педагогічних переконань і майстерності педагога, його загального|спільного| розвитку і управлінсько-педагогічних якостей, управлінської етики, власного стилю управлінської діяльності та поведінки. Вчений вважає, що, об'єднуючи ці взаємозумовлені компоненти особистості вчителя, |особи готовність | виникає і розвивається у процесі управлінської педагогічної діяльності, що виступає необхідною умовою її реалізації.
Опираючись на теоретичні висновки К.Дурай-Новакової [55], Н.Іващенко [69], О.Абдулліної та Н.Кузьміної [1], готовність педагога до педагогічного управління навчально-пізнавальною діяльністю можна визначити як його здатність|здібності| здійснювати педагогічне управління навчальним процесом учнів, яка визначається обсягом та змістом загальноінтелектуальних, психолого-педагогічних, методичних та спеціальних знань педагога, сформованістю у нього відповідних умінь та навичок, можливістю їхнього свідомого творчого використання у професійній діяльності.
Колективна навчально-пізнавальна діяльність є особливим видом організації діяльності учнів, що має специфічні характеристики та особливості її застосування|виміри| і потребує спеціальної майстерності педагога. Готовність до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів слід розглядати як цілісне особистісне новоутворення, що уособлює оволодіння вчителем організаційним досвідом управління означеним видом навчально-пізнавальної діяльності на досконалому рівні|дослідом||міра| з повним усвідомленням учителем себе керівником навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Ця педагогічна категорія відображає|виказується,висловлюється| ставлення|ставлення| майбутнього фахівця|спеціаліста| до КНПД та використання цього виду діяльності у педагогічному управлінні навчально-виховним процесом колективу учнів, рівень|вдача| управлінської підготовки педагога, комплекс його професійних рис|особистості|, які зумовлюють стиль у педагогічному управлінні діяльністю учнів, характер професійної поведінки у педагогічному спілкуванні з учнівським колективом, а також мотиваційну налаштованість |ставлення| на самовдосконалення у цьому процесі [187; 223; 248].
Усвідомлення специфіки гуманітарних дисциплін спонукає трактувати готовність майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління КНПД учнів як наявність у|в,біля| педагога чіткого уявлення |зображення| про структуру КНПД у процесі викладання гуманітарних дисциплін, розуміння її суті, ролі учителя в активізації пізнавальної діяльн