РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ
2.1 Діагностування рівнів сформованості хореографічних умінь студентів педагогічних закладів
У психолого-педагогічній літературі висловлюються різні точки зору на тлумачення поняття "уміння". Уміння часто називають знаннями у дії, тому що вони завжди пов'язані з використанням знань.
Сучасна психологія під уміннями розуміє особливу діяльність, основним змістом якої є узгоджена система розумових і практичних дій, спрямованих на досягнення усвідомленої мети [139; 156, 171].
Уміння включають в себе: знання основ дії (понять, законів, теорій), способів виконання дій, їх змісту й послідовності (правил, прийомів), використання необхідного обладнання (апаратури, інструментів); навички їхнього використання; практичний досвід виконання аналогічних дій; елементи творчого підходу [77, с. 81].
Формування умінь проходить декілька стадій. Спочатку - ознайомлення з умінням, усвідомлення його смислу. Потім початкове оволодіння ним. Нарешті, самостійне й точне виконання практичних завдань [70].
Вивчаючи хореографію в педагогічних закладах, студенти виконують вправи і самостійні роботи, в результаті чого у них виробляються хореографічні уміння, які ґрунтуються на застосуванні хореографічних знань.
Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дозволив виділити психолого-педагогічні та хореографічні фахові уміння, якими повинні оволодіти майбутні вчителі для здійснення ефективної професійної діяльності.
Для перевірки практичного стану формування хореографічних умінь засобами українського народного танцю у педагогічних закладах освіти був проведений констатуючий експеримент, який передбачав розробку програми та критеріального апарату, що дозволить фіксувати ефективність, динаміку процесу формування даних умінь.
Завдання констатуючого експерименту полягло у з'ясуванні рівня сформованості хореографічних умінь у студентів психолого-педагогічного факультету засобами українського народно-сценічного танцю, а також визначення рівнів готовності майбутніх учителів до викладання українського народного танцю.
Констатуючий експеримент проводився в три етапи, які передбачали:
1. Аналіз навчальних планів і програм вищих педагогічних закладів освіти зі спеціальності 7.010102 та 7.010103 "Початкове навчання. Хореографія", з метою виявлення об'єктивних можливостей формування хореографічних умінь майбутніх учителів початкових класів.
2. На основі аналізу методики викладання українського народного танцю вчителями початкових класів і хореографії, дослідити якими хореографічними уміннями вони володіють.
3. Проаналізувати, чи володіють студенти випускних курсів фаховими хореографічними уміннями та методикою викладання українського народного танцю.
Підготовка до експерименту включала вибір об'єктів дослідження, визначення його тривалості.
Пошуковий етап передбачав такі види педагогічного спостереження: безпосереднє (в якості дослідника - організатора педагогічного процесу), монографічне (спостереження за підготовленістю студентів 4-го курсу, які починають практичну педагогічну діяльність), спостереження - пошук (коректування теми дослідження). Усього у констатуючому експерименті приймало участь 400 студентів.
Пошуковий етап сприяв вибору методик для вивчення початкового рівня сформованості хореографічних умінь, анкетування, інтерв'ювання: цей етап допоміг систематизувати підходи до розробки зразка схеми-аналізу. Тому основою для заміру рівня сформованості обрано: аналіз анкет (як опосередкованої взаємодії) та інтерв'ю (як неопосередкованої взаємодії). Додатково вивчались: навчальна документація, тобто індивідуальні плани, результати й програми різних форм контролю (екзаменів, заліків, так званих "допусків до шкільної практики"), експертні оцінки викладачів.
Найвідповідальнішим завданням пошукового етапу стало визначення критеріїв, які повинні відображати сутнісну стійку характеристику досліджуваного предмета, у нашому випадку - формування хореографічних умінь майбутнього вчителя засобом українського народного танцю.
У констатуючому експерименті брали участь учителі початкових класів СШ № 6, 13 м. Полтави і № 1 смт. Опішні та студенти Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка спеціальності "Початкове навчання й хореографія".
У вищих педагогічних закладах України для спеціальностей 7.010102 і 7.010103 "Початкове навчання. Хореографія" застосовують програму з народного танцю, яка видана у 1993 році і розрахована на 1382 год. З них 12 годин у 8-му семестрі відводиться на український народний танець [176]. Курс народного танцю складається з трьох розділів:
1. Народний танець - вид мистецтва хореографії.
2. Методика вправ біля станка та на середині залу на основі елементів народів світу.
3. Методика побудови уроку народно-сценічного танцю.
У даній програмі мають місце установки на розвиток народного танцю взагалі, а також розробки з теорії й практики народних танців світу. Зокрема, у ній передбачено вивчення танців народів світу, методики побудови уроку народно-сценічного танцю та формування практичних навичок, необхідних для роботи в колективах художньої самодіяльності загальноосвітніх шкіл.
Усі вміщені завдання спрямовані на розвиток народно-танцювального мистецтва студентів: розширити й поглибити знання, набуті під час вивчення "народного танцю"; сформувати необхідні вміння орієнтуватися в народній хореографії; виховувати творчу активність і самостійність; розвивати індивідуальні інтереси і нахили.
Недоліками діючої програми з вивчення народного танцю, на нашу думку є:
- недостатня кількість годин, відведених на вивчання українського народного танцю;
- відсутність пояснювальної записки до українського народного танцю;
- невизначеність мети, завдань, змісту вивчення українського народного танцю;
- відсутність тематичного плану, основних вимог до знань і
- Київ+380960830922