РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ОРДЕРА
Спеціальна методика дослідження аналізу деталей з архітектурними ордерами
будівель відсутня, тому у роботі використано як загальнонаукові методи
дослідження: емпіричні (спостереження, обстеження, опис), теоретичні (аналіз,
синтез, абстрагування, узагальнення), спеціальні професійні архітектурні методи
та запропоновано метод аналізу архітектурного ордера, який сформований у
результаті попереднього опрацювання робіт, що висвітлюють проблеми класичної
ордерної архітектури періоду Відродження. А саме – теоретичних робіт,
присвячених ордерній тематиці – оригінальних та перевиданих трактатів
Відродження Італії, а також робіт, присвячених аналізу класичної архітектури.
Враховуючи поставлені у дослідженні завдання, використано методику дослідження
окремих об’єктів.
Методика аналізу об’ємно-просторових особливостей ордерних деталей полягає у
визначенні композиційних схем, складових частин “структури” ордера, їх
співвідношень та членування ордерних елементів, у визначенні застосованих
будівельних мір, модулів, принципів використання профілювання членувань, у
виконанні графічних реконструкцій деталей з ордером.
Були використані та розроблені методики, які застосовувались на певних етапах
дослідження (рис. 2.1). Структура кожної з методик побудована на основі
алгоритму, викладеного Д.Джонсом: назва методики – мета – план дій [76].
2.1. Визначення прийомів та принципів використання деталей з архітектурним
ордером в забудові Львова (методика дослідження окремих об’єктів).
Мета: Зафіксувати ордерні членування та архітектурні деталі, визначити принципи
їх застосування.
План дій: 1. Натурні дослідження деталей з ордерами в архітектурі Львова.
Послідовність дослідження: попереднє візуальне обстеження, фотофіксація, опис,
обмірна фіксація.
Рис. 2.1. Структура методики дослідження архітектурного ордера
Львова XVI-XVII cт. та принципів його збереження.
* Фотофіксація за методикою: а) фотографування зблизька для фіксації
профілювання членувань (бази, капітелі, фусти колони); б) на певній відстані
для фіксації ордерного елементу (колони, пілястри); в) на значній відстані для
фіксації фасаду. Фотозйомка проводилась на чорно-білу або кольорову плівку
фотоапаратами “Зеніт”, “Чайка” та цифровим фотоапаратом “Canon” (загалом
близько 400 об’єктів (див. табл. 2.1)).
* Опис (паспортизація). Полягала у збиранні та описуванні даних про ордерні
членування деталей Львова. Одержану інформацію впорядковано у таблиці, яка
містить адресу споруди, опис деталі з ордером (місце застосування: розташування
на фасаді та інтер’єрі, поверх, назва деталі з ордером, членування тощо) та
стан її збереження (вказано причину руйнування чи спотворення) (див. табл.
2.2).
* Обмірна фіксація за методикою: а) архітектурно-археологічні обміри ордерних
членувань споруд Львова XVI-XVII cт. (докладна фіксація з урахуванням усіх
відхилень від ідеальної геометричної форми) необхідні для виконання креслень
планів, фасадів та перетинів ордерних елементів (М 1:10; М 1:20; з точністю
обміру до 1 мм); б) архітектурні обміри ордерних членувань фасадів, типових
ордерних деталей споруд Львова XVI-XVII cт. (фіксація, яка передає стилістичні
особливості, характер декору, але не враховує незначних криволінійних
відхилень) необхідні для виконання креслень планів, фасадів та перетинів (М
1:10; М 1:20); основних проекцій фасадів будівель (М 1:50) з точністю обміру до
0,5 см; в) схематичні обміри ренесансних деталей-аналогів архітектури інших
міст Західної України необхідні для визначення основних розмірів для виконання
порівняльного аналізу (див.табл. 2.3).
При виконанні обмірної фіксації застосовані професійні реставраційні методи:
1. Метод виконання кроків – чорнових зарисовок з передачею пропорцій (виконання
перерізів із зазначенням розмірів) та особливостей ордерних елементів.
2. Метод обмірів планів за допомогою тріангуляції [177, с.99]; (“метод
трикутників”) – розбивання складного за конфігурацією плану на окремі
трикутники, в яких за умови обміру усіх сторін кожна точка визначається
засічками з двох інших кутів.
3. “Координатний метод” обмірів [177, с.101] – система прямих промірів між
окремими точками стіни та натягнутим вздовж неї шнуром – застосований для
обмірів кривизни окремих стін.
4. Метод фіксації діаметра колони: а) фіксація як мінімум у трьох точках
(обов’язково на одній третині висоти) гнучкою рулеткою або шнуром по периметру
кола (l) з наступним обчисленням діаметрів колон (d): d = l / р (d = 2 r, де r
– радіус кола, а р = 3,14).
5. Метод фіксації ентазису (точної кривої ентазису) колони: а) побудова кривої
за точками за допомогою додаткових замірів діаметрів через рівні проміжки по
висоті; б) побудова негативної кривої за точками за допомогою замірів між
вертикально встановленою рейкою та поверхнею фуста колони через певні проміжки
по висоті після виконання заміру верхнього та нижнього діаметрів колони.
6. Метод виконання шаблонів: а) для пласких деталей за допомогою накладання
кальки; б) для об’ємних (перерізів профілів) деталей за допомогою відбитків
пластиліну та виконання зворотних шаблонів, вирізаних з паперу та порівняння їх
з натурою. В табл. 2.3 наведено типи обмірної фіксації.
2. Камеральні дослідження. Дані отримані в результаті обмірної фіксації
необхідні для виконання обмірних креслень із зазначенням розмірів, необхідних
надписів та лінійного масштабу. В табл. 2.4 подано інструментарій натурних та
камеральних досліджень деталей з ордерами.
* Встановлення датування будівель середмістя Львова було виконано за допомогою
пошуку, проведеного автором
- Київ+380960830922