РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ОСОБИСТИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Загальноклінічне обстеження хворих
В стаціонарних умовах (шкірно-венерологічне відділення Центральної міської клінічної лікарні м. Києва, Київський міський шкірно-венерологічний диспансер) в період 2002-2006 рр. було обстежено 132 хворих на псоріаз, з них 87 чоловіків та 45 жінок. Вік хворих коливався від 18 до 69 років. Термін перебігу псоріазу у обстежених хворих коливався від 1 до 40 років.
Клінічне обстеження хворих на псоріаз передбачало збір скарг, анамнестичних даних, з'ясування терміну виникнення дерматозу, його перебігу, сезонності, характеру і об'єму попередньої медикаментозної терапії та її ефективності. Під час збору анамнезу у хворих на псоріаз з'ясувалось також наявність супутньої патології з боку серцево-судинної, травної, дихальної, нервової, сечостатевої систем. Особлива увага приділялась вивченню клінічної картини захворювання: характеру висипів, її локалізації, розповсюдженості. Одночасно проводилось лабораторне обстеження: загальні аналізи крові та сечі, цукор крові, біохімічні дослідження крові (печінкові проби, білкові фракції, білірубін тощо), кал на яйця гельмінтів, реакція Васермана, при наявності артропатії - ревмопроби. Крім того, з урахуванням скарг на наявність супутньої патології та при виявленні патологічних зрушень згідно результатів лабораторних досліджень, пацієнти підлягали консультативному обстеженню лікарями суміжних спеціальностей, а також додатковому спеціальному лабораторному обстеженню.
Метод визначення індексу площі
та тяжкості псоріазу (PASI)
Об'єктивізація та оцінка тяжкості клінічної картини псоріазу у обстежених хворих проводилась згідно загальновизнаного у Європі "індексу площі та тяжкості псоріазу" (PASI), який був запропонований T. Fredricsson, U. Pettersson у 1978 році [216]. Сутність цього методу полягає у виділенні чотирьох головних частин тіла людини: голова (Г), верхні кінцівки (В), тулуб (Т) та нижні кінцівки (Н). Площа поверхні цих частин умовно дорівнює 10, 20, 30 та 40% площі поверхні тіла, відповідно. Для кожної з вищенаведених частин тіла підраховують площу ураження шкіри (площа голови - ПГ, площа тулуба ПТ, площа верхніх кінцівок ПВ, площа нижніх кінцівок ПН). В залежності від відсотку ураження кожної частини присвоюють відповідне числове значення від 0 до 6 за наступними параметрами: 0-шкіра вільна від висипки, 1-уражено менше ніж 10% шкіри, 2-уражено 10-29% шкіри, 3-уражено 30-49% шкіри, 4-уражено 50-69% шкіри, 5-уражено 70-89% шкіри, 6-уражено 90-100% шкіри.
Іншими параметрами, які враховує індекс PASI, є еритема, (Е), інфільтрація (І) та лущення (Л). Виразність кожного з відповідних симптомів також оцінюється за допомогою балів (від 0 до 4): 0-відсутність симптому, 1-легкий прояв, 2-помірний прояв, 3-виразний прояв, 4-різко виразний прояв.
Загальна формула для підрахунку індексу PASI має наступний вигляд: PASI=0.1?(EГ+ІГ +ЛГ)?ПГ+0,2?(ЕВ+ІВ+ЛВ)?ПВ+0,3?(ЕТ+ІТ+ЛТ)?ПТ+0,4?
?(ЕН+Ін+Лн)?ПН,
де Е - еритема, І - інфільтрація, Л - лущення, П - площа враженої поверхні шкіри. Маленькі літери біля великих відображають до якої з частин тіла належить цей показник. Показник PASI може коливатися від 0 до 72,0.
Дослідження мікроциркуляції в судинах шкіри
хворих на псоріаз
Дослідження стану мікроциркуляції в судинах шкіри обстежених хворих на псоріаз проводилось на базі кафедри рентгенорадіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця*. Відповідні дослідження здійснювались з використанням методи шкірної динамічної сцинтиграфії з внутрішньошкірним введенням радіофармпрепарату 99m TС-пертехнетату, з активністю 15мБк і частотою кадру 1 хв., протягом 15 хв.
Попередньо у хворих на різні клінічні форми і стадії псоріазу визначали 3 ділянки шкіри, в тому числі дві - на видимо неураженій шкірі, одну - безпосередньо в зоні псоріатичної бляшки. У визначені ділянки внутрішньошкірно вводили 99m ТС - пертехнетат з активністю 15 мБк.
Протягом 15 хвилин пацієнт нерухомо лежав на кушетці під гамма-камерою. Діапазон бачення гамма - камери детектував усі ділянки дослідження на шкірі пацієнта. Відповідно до зон дослідження будували графік у напівлогарифмічному масштабі. Отримані дані обробляли згідно з графіками, при цьому час швидкості резорбції відображався в лінійному масштабі, активність - в напівлогарифмічному. У такий спосіб визначали швидкість резорбції препарату, яка була обернено пропорційною часу напіврезорбції.
Методика ультрафіолетового опромінення шкіри
Застосовувалось зональне ультрафіолетове опромінення за методом І.І.Потоцького (1979). Попередньо для визначення індивідуальної чутливості шкіри до ультрафіолетового опромінення проводили дозиметрію за методом Горбачова.
Опромінення проводилось за схемою: 1-й день - шийно - грудний відділ спини; 2-й день - нижньогрудинний та поперековий; 3-й день - крижово - куприковий; 4-й день - ділянка грудей; 5-й день - ділянка живота; 6-й день - згинальні та розгинальні поверхні рук; 7-й день - ліва бокова поверхня тулуба; 8-й день - права бокова поверхня тулуба; 9-й день - ділянка гомілок; 10-й день - згинальні та розгинальні поверхні стегон; 11-й день - бокові поверхні стегон; 12-й день - ділянки голови та обличчя. Хворі отримували гіпереритемні дози ультрафіолетового опромінення, що індивідуалізовано відповідало 3-5 біодозам.
Електрокардіографічне дослідження
Електрокардіографічні дослідження у пацієнтів проводились на електрокардіографах "Siemens" (Німеччина), аналізувались показники 12 стандартних відведень - І, ІІ, ІІІ, аVL, aVR, aVF, v1-6 і додаткових відведень по Небу - D, A, I. Для запису додаткових відведень застосовувались електроди для реєстрації стандартних відведень. У положенні перемикача електрокардіографа "І стандартне відведення" реєструвалось відведення D: один електрод розміщувався у другому міжребір'ї справа від грудини (підключали електрод від правої руки), другий - на рівні верхівкового поштовху серц