РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ТРЕНІНГУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОРГАНІЗАЦІЙ В ЕКОНОМІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
У другому розділі обґрунтовано практичну модель навчального тренінгу; охарактеризовано методи навчання у тренінгових технологіях; визначено організаційно-педагогічні етапи розробки програми навчального тренінгу; викладено методику проведення навчального тренінгу; охарактеризовано вимоги до особистості викладача-тренера та його методичної підготовленості.
2.1. Обґрунтування практичної моделі навчального тренінгу
До завдань обраного дослідження входила розробка та апробація дослідно-експериментальної технології застосування навчального тренінгу студентів в економічному університеті. Відповідно до цього завдання необхідно сформувати та обґрунтувати модель навчального тренінгу в економічному університеті.
Словник професійної освіти дає таке його визначення: "Моделі навчальні (від фр.modele - міра, зразок, норма) - навчальні посібники, які є умовним образом (зображення, схема, опис тощо) якогось об'єкта (або системи об'єктів), який зберігає зовнішню схожість і пропорції частин, при певній схематизації й умовності засобів зображення" [66, с. 213]. Глосарій сучасної освіти визначає моделювання як дослідження будь-яких явищ, процесів або систем шляхом побудови і вивчення їх моделей; використання моделей для уточнення характеристики оптимізації побудови конструйованих об'єктів [64, с. 120].
В сучасних умовах найбільш узагальнений підхід до моделювання пов'язаний з системним моделюванням, розглядається як система і сам пізнавальний процес моделювання розпадається на систему моделей. На думку М.П. Вартофського, необхідно виділити три основні загальні принципи моделювання: принцип об'єктивної відповідності форми моделі оригіналові; принцип екстраполябельності модельної інформації (перенесення інформації, одержаної на більш простій, ніж реальний об'єкт моделі, на сам оригінал); принцип верифікованості модельної інформації (формування моделі виробляє все більш складні способи її формалізації і перевірки на адекватність) [39, с. 48].
Для розробки практичної моделі навчального тренінгу майбутніх спеціалістів в економічному університеті нами покладено науковий принцип системності навчального процесу, теоретично обґрунтований Ю.К. Бабанським. Під системою навчального процесу вчений розуміє єдність елементів, які функціонують за внутрішньо властивими системі законами: педагоги (та інші суб'єкти навчання і виховання), студенти (учні) та умови навчання [25, с. 37].
За В.В. Серіковим, модель навчального процесу повинна відображати три важливі підсистеми: цілі, функції і структуру. Цільовий аспект моделі вказує на структуру особистості учасника сучасних ринкових умов. Функціональний аспект розкриває узагальнюючі характеристики, якості, якими повинен володіти сам процес навчання (зміст, форми і методи) як один з факторів трудового розвитку особистості. Структурний аспект характеризує організацію (предметний склад, послідовність етапів) навчання, передбачаючи систему зв'язку з працею, завдяки чому досягається його ефективність у підготовці спеціалістів до професійної діяльності [200, с. 33]. Розглянемо ці положення стосовно до навчального тренінгу.
Цільовий аспект дослідно-експериментальної моделі навчального тренінгу розкриває пристосування до можливостей і соціальних функцій вищої школи суспільно-економічних вимог до професійно-трудової підготовки молоді. Завдання цільового аспекту нашої моделі - обґрунтувати принцип узагальнення, синтезу результатів досліджень і практики трудової підготовки студентів. Основою для визначення цілей організації навчального тренінгу в економічному університеті є аналіз професійно-трудової діяльності майбутніх менеджерів організації. Функції, які виконуються фахівцем економіки, обумовлені природою економічної діяльності та передбачають єдність професійно-технічних, економіко-управлінських, соціально-політичних аспектів діяльності спеціаліста на підприємстві.
Функціональний аспект дослідно-експериментальної моделі навчального тренінгу полягає в тому, щоб сформувати у студентів економічне мислення та багаторівневе уявлення про підприємницько-виробничу діяльність, відтворити вказані вище функції спеціалістів в тренінговій формі навчання, ввести майбутніх спеціалістів економічного фаху в ситуації, які моделюють ці функції, і таким чином прищепити студентам здатність до їх виконання.
Щоб реалізувати очікувані функції навчання, система повинна мати визначену структуру. Говорячи про структурний аспект дослідно-експериментальної моделі навчального тренінгу, зауважимо, що цей навчально-практичний процес забезпечуючи неоднорідну багаторівневу освіту, який складається з дидактичних одиниць (навчально-трудових ситуацій), котрі так само неоднорідні за своїми функціями та технологією організації. Погоджуючись з В.В. Серіковим, ми розглядаємо дослідно-експериментальну модель навчального тренінгу як модель навчального процесу, виокремлюючи такі його компоненти: модель майбутнього менеджера організації, якого необхідно підготувати на певному професійному рівні і модель викладача-тренера, здатного на професійно-педагогічному рівні підготувати та провести навчальний тренінг. Розглянемо сутність зазначених компонентів дослідно-експериментальної моделі нашого дослідження.
Аналіз наукової, науково-методичної літератури свідчить, що дослідженню організації навчального процесу у вищому навчальному закладі освіти завжди приділялась належна увага, зокрема, такому її аспекту, як побудова і використання моделі майбутнього фахівця. Так побудова будь-якої моделі, на думку Л.П. Леонтьєва і О.Г. Гохмана, повинна мати певну мету та ціль [121, с. 10].
Для визначення змісту професійної підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня, оптимальної побудови навчального процесу та розробки його програмно-методичного й інформаційного забезпечення вищі заклади