РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО СТРУКТУРУВАННЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ДИДАКТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ (НА
МАТЕРІАЛІ МАТЕМАТИКИ І ФІЗИКИ)
2.1. Виявлення критеріїв, їх ознак і рівнів підготовки студентів до
структурування навчальної інформації в дидактичному процесі загальноосвітньої
школи
Вивчення стану проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі дозволило дійти
висновку, що формування системи професійно-педагогічних знань майбутніх
учителів потребує їх переоцінки і переосмислення щодо наукової та навчальної
інформації. Слід виділити в професійній підготовці майбутніх учителів загалом і
вчителів математики та фізики зокрема, вміння структурувати наукову та
навчальну інформацію.
Відмітимо ще раз, що під структуруванням ми розуміємо процес, який полягає у
спеціальній побудові навчального матеріалу і спрямований на обробку, цільову
орієнтацію наукової інформації й адаптацію до навчальних умов. На підставі
вивчення наукової літератури, аналізу психолого-педагогічних ідей і даного нами
визначення було встановлено критерії підготовки майбутніх учителів до
структурування навчальної інформації та їх ознаки.
Критерій 1: професійна спрямованість і мотивація діяльності майбутніх учителів
до структурування навчальної інформації.
Ознаки: пізнавальна потреба, рівень домагань, мотиви навчання, мотиви
професійної діяльності.
Критерій 2: сформованість професійно значущих якостей та властивостей
особистості щодо вмінь структурувати навчальну інформацію.
Ознаки: сформованість знань і вмінь визначати логічні закономірності; вміння
виділяти абстрактні зв’язки та встановлювати складні логічні відносини; рівень
загальних інтелектуальних здібностей; інтелектуальна лабільність.
Критерій 3: наявність сформованих професійно-педагогічних знань та вмінь
структурувати навчальну інформацію.
Ознаки: сформованість знань щодо способів структурування і форм подання
навчальної інформації; вміння застосовувати способи структурування навчальної
інформації; вміння подавати навчальну інформацію за допомогою різних форм;
уміння аналізувати педагогічні ситуації з використанням різних форм їх
подання.
Для кожної ознаки умовно було встановлено числові показники:
5 балів – ознака проявляється яскраво;
4 бали – ознака проявляється достатньо;
3 бали - ознака виражена в середній мірі;
2 бали – ознака виражена слабко;
1 бал - ознака проявляється надзвичайно слабко.
На підставі цього визначено рівні за середнім балом:
високий – 5-4,5 балів;
достатній – 4,4-3,5 балів;
середній – 3,4-2,5 балів;
низький – 2,4-1 балів.
Експеримент проводився на базі Південноукраїнського державного педагогічного
університету (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського зі студентами 2 та 5 курсів
фізико-математичного факультету спеціальностей “Математика та основи
інформатики”, “Математика та основи економіки”, “Фізика та основи інформатики”,
“Інформатика та основи економіки” і “Фізика та математика”, а також на базі
технікуму промислової автоматики Одеської державної академії холоду та
загальноосвітньої середньої школи № 55 I-III ступенів (м. Одеса).
Експериментальна робота проводилася не тільки зі студентами ПДПУ імені
К.Д.Ушинського, але й зі старшокласниками ЗОШ № 55 I-III ступенів та студентами
технікуму промтехавтоматики. Це було зроблено з метою: аналізу ситуації в
різноманітних сучасних навчальних закладах; з’ясування рівня володіння
досліджуваними знаннями й уміннями щодо способів структурування та фо рм
подання навчальної інформації.
На підставі проведеної теоретичної роботи нами було встановлено критерії рівнів
підготовки учнів загальноосвітньої школи та студентів технікуму до
структурування навчальнОЇ інформаціЇ та їх ознаки.
Критерій 1: осмислення значущості вміння структурувати навчальну інформацію
учнями та студентами технікуму.
Ознаки: пізнавальна потреба, рівень домагань, мотиви навчання, мотиви
професійної діяльності.
Критерій 2: сформованість особистісних якостей та властивостей учнів і
студентів технікуму щодо вмінь структурувати навчальну інформацію.
Ознаки: сформованість знань і вмінь ВИЗНАЧАТИ логічні закономірності; Вміння
виділяти абстрактні зв’язки та встановлювати складні логічні відносини; рівень
загальних інтелектуальних здібностей; інтелектуальна лабільність.
Критерій 3: наявність сформованих знань та вмінь учнів та студентів технікуму
структурувати навчальну інформацію.
Ознаки: сформованість знань щодо способів структурування і форм подання
навчальної інформації; Вміння застосовувати способи структурування навчальної
інформації; Вміння подавати навчальну інформацію за допомогою різних форм;
уміння аналізувати педагогічні ситуації з використанням різних форм їх
подання.
Для кожної ознаки умовно було встановлено числові показники:
5 балів – ознака проявляється яскраво;
4 бали – ознака проявляється достатньо;
3 бали - ознака виражена в середній мірі;
2 бали – ознака виражена слабко;
1 бал - ознака проявляється надзвичайно слабко.
На підставі цього визначено рівні за середнім балом: високий – 5-4,5 балів;
достатній – 4,4-3,5 балів; середній – 3,4-2,5 балів; низький – 2,4-1 балів.
Одержані протягом роботи результати аналізувалися та заносилися в таблиці. Під
час дослідно-експерментальної роботи, для одержання найбільш достовірних даних,
використовувалися такі методи: аналіз наукових та психолого-педагогічних
джерел, анкетування, тестування, спостереження, метод опитування, самооцінки,
компетентних оцінок (рейтинги), математичної статистики.
Через те, що завданням констатуючого етапу експерименту було виявлення рівнів
підготовки студентів й учнів до
- Київ+380960830922