РОЗДІЛ 2
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОШУКУ В ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВИХ СИСТЕМАХ БІБЛІОТЕК
2.1 Методи підвищення ефективності інформаційного пошуку
Основним критерієм ефективності пошуку ІПС бібліотеки є точна відповідність знайденого набору даних заданим критеріям пошуку. При цьому множини критеріїв, суттєвих для певного користувача, можуть сильно відрізнятися, аж до зворотних. Таким чином, на нашу думку, інформаційно-пошукова система може вважатися ефективною, якщо вона включає засоби адаптивного пошуку, тобто здатна змінювати свої функціональні можливості або інтерфейс залежно від змінюваного в часі набору вимог користувачів. Значний внесок у розробку теоретичних і прикладних питань підвищення ефективності інформаційного пошуку здійснили Г. Селтон, Дж. Солтон, Є. Ф. Скороходько, Е.Р. Сукіасян, В. В. Сидоренко, В. М. Дріянський, О. Г. Дубінський, Ю. В. Рогушина та ін. [43, 61, 68].
Керуючись роботами [1, 10, 45, 91, 92, 95, 109, 121], виділимо традиційні методи адаптації інформаційного пошуку до інформаційних потреб користувачів:
1. Залучення людей-посередників, які уточнюють запит, використовуючи свої професійні знання.
2. Розробка систем, в яких будуються моделі (профілі) користувача, що містять інформацію про індивідуальні особливості користувачів і використовуються для уточнення їх інформаційних потреб.
3. Автоматичні і напівавтоматичні операції із запитами (модифікація, розширення, зміна ваги термінів, ітеративне уточнення запиту тощо).
Перший спосіб є дуже ефективним, але вимагає залучення високооплачуваних фахівців, які зможуть обробляти одночасно тільки невелику кількість запитів.
Одним з варіантів реалізації такого методу є організація віртуальних бібліографічних служб на сайтах бібліотек. В Україні вже заявлено близько 20 бібліографічних служб, значна кількість з яких функціонує на базі бібліотек для дітей. Провідне місце в цій сфері в Україні займає Національна бібліотека України для дітей (www.chl.kiev.ua), яка започаткувала об'єднану бібліографічну довідку в 2003 році. Тепер служба об'єднує 10 бібліотек України і налічує в своєму архіві понад 850 виконаних запитів на різноманітні теми (дані на 1.02.2007) [74].
Серед наукових бібліотек найактивнішу роботу в цьому напрямку проводить Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка [15].
У Росії питанню створення віртуальних бібліографічних служб приділяється набагато більше уваги, зокрема активно користується попитом "Віртуальна довідково-інформаційна служба публічних бібліотек" [14], яка сьогодні поєднує зусилля 11 бібліотек, однією з яких є Центральна бібліотека ім. М.Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва (Україна). Службу було відкрито в жовтні 2003 року на основі безкоштовної довідково-інформаційної служби "Віртуальна довідка", що протягом 3 років розміщувалася на сайті Централізованої бібліотечної системи "Київська" (Москва) [83].
Популярність "Віртуальної довідки" надихнула на створення подібних служб деякі інші бібліотеки (Свердловську обласну наукову бібліотеку, Саратівськую ЦБС, Томську МІБС, Новоуральську міську дитячу бібліотеку, ЦБС м. Курсавка Андропівського р-ну Ставропольського краю). Нещодавно розпочала роботу віртуальна довідкова служба "Запитай бібліографа" на сайті Російської національної бібліотеки. На даний час Свердловська ОУНБ, Саратівська ЦБС і Томська МІБС одночасно ведуть власні віртуальні довідкові служби і є учасниками корпоративного проекту, удало розмежувавши тематику питань [51].
Сучасні тенденції в довідково-бібліографічній роботі бібліотек в умовах цифрового середовища розглядаються в багатьох статтях, які публікуються на сторінках бібліотечних періодичних видань як вітчизняних, так і зарубіжних. Велика кількість статей подібної тематичної спрямованості опубліковано, зокрема, в американських бібліотечних журналах "American Libraries" ("Американські бібліотеки"), "Library Journal" ("Бібліотечний журнал"), "Information Technology and Libraries" ("Інформаційна технологія і бібліотеки") та ін. Матеріали з актуальних питань довідково-інформаційного обслуговування можна також знайти на Web-сайтах найбільших американських бібліотек і бібліотечних асоціацій в Інтернет. Багато авторів відзначають зміну під впливом Інтернет стереотипу поводження споживачів інформації в процесі інформаційного пошуку [125, 126]. Паралельно зі скороченням у бібліотеках обсягу традиційного довідково-інформаційного обслуговування, американські бібліотекознавці відзначають тенденцію до росту використання інформаційно-пошукових систем Інтернет, а також до більшої самостійності споживачів інформації, що ведуть інформаційний пошук без участі бібліотекарів. При цьому дуже популярними стають комерційні довідкові служби, подібні Ask Jeeves [90], які, на відміну від стандартних інформаційно-пошукових систем Інтернет, намагаються відповісти прямо на поставлене питання. Протягом 1999 р. кількість користувачів цієї довідкової служби зросло з 1,3 млн. у місяць до більше, як 5 млн. осіб, при збільшенні кількості виконаних запитів протягом дня від 500 тис. до понад 2 млн. При цьому зростання кількісних показників використання сайта за квартал складало 46%, відповідно до даних служби новин "Business Wire" ("Діловий телеграф") від 19 січня 2000 р.Загальна кількість довідково-інформаційних запитів перевищила 485 млн., що більш ніж на 70% було більше кількості запитів, виконаних публічними бібліотеками США (284,96 млн.) у 1996 р. Ще більш вражаючі темпи росту кількості довідково-інформаційних запитів відзначають американські фахівці в зв'язку з іншою комерційною довідковою службою - Webhelp [128], конкуруючої з Ask Jeeves [104]. Webhelp пропонує довідкове обслуговування в режимі реального часу через Інтернет за допомогою своїх службовців - Web wizards (Web-майстрів). За даними, опублікованим у травневому випуску журналу "American Libraries" за 2002 р., понад тисячу бібліотек у світі ввели в дію ту або іншу форму віртуального довідково-інформаційного обслуго