РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З МАТЕМАТИКИ ДЛЯ УЧНІВ 5-8 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНОСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Особливості планування навчальної практики з математики у 5-8 класах
Щорічна навчальна практика, якою в основній школі мають охоплюватись учні 5-8 класів, потребує належного педагогічного управління з боку адміністрацій шкіл і вчителів-керівників практики. На рівні кожного загальноосвітнього навчального закладу це вимагає:
- складання робочої програми практики, яка б відповідала нормативно-правовим документам, враховувала можливості закладу і, у наступному, слугувала для вчителів основою для складання річних і поточних планів проведення практики по різних паралелях класів;
- затвердження на початку кожного навчального року графіка проведення практики;
- здійснення організаційних заходів із забезпечення реалізації запланованого;
- об'єктивного внутрішкільного контролю, поточного регулювання й обліку проходження практики;
- аналізу, колективного обговорення результатів практики й, у разі необхідності, прийняття рішень щодо внесення певних коректив в її організацію і проведення.
Складання робочої програми, облік і оцінювання навчальної практики у закладі мають здійснюватись відповідно до рекомендацій [108]. Надане Міністерством освіти і науки України право загальноосвітнім закладам самостійно визначати конкретний зміст і види практики (за погодженням з місцевими органами управління освітою) створило передумови і для впровадження такого виду практики, як практика з математики, однак її планування має деякі специфічні особливості. У нашому дослідженні ми керувалися тим, що наукове обґрунтування, розробка навчально-методичного забезпечення, зокрема примірної (орієнтовної) програми практики з математики для учнів 5-8 класів (див. додаток А), допоможуть працівникам шкіл зорієнтуватися у таких важливих моментах, як визначення змісту, цілей і завдань практики, обсягу навчального часу, який може бути виділеним на її проведення.
Насамперед, рекомендації і роз'яснення Міністерства освіти повинні привернути увагу вчителів до можливості використання годин практики для реалізації практичної частини навчальних програм [108]. При гнучкому плануванні це дає змогу передбачити проведення окремих практичних робіт, спрямованих на формування практичних, прикладних умінь учнів, причому як на протязі, так і наприкінці навчального року, в період з 31 травня по 12 червня. Ми підтримуємо думку багатьох вчителів-методистів, з якими нам довелось спілкуватися під час проведення експерименту, що у 5-6 класах, у першу чергу, це мають бути практичні роботи з геометричного моделювання, з теми "Масштаб", практикум з техніки обчислень, у 7-8 класах - вимірювання та побудови на місцевості, лабораторні роботи з використанням комп'ютерної техніки (див. додаток А, блоки І, ІІ, ІV). Стосовно останнього слід зазначити, що іноді певна частина того часу (2-3 години), що виділяється на навчальну практику, використовується в школах на протязі навчального року як додаткові години для проведення окремих уроків математики у комп'ютерному класі (поділу великих класів на підгрупи). Однак, ще більш раціональним, на наш погляд, буде проведення лабораторних робіт дослідницького характеру з використанням педагогічних програмних засобів (наприклад, програмного комплексу GRAN) наприкінці навчального року, коли у комп'ютерних класах вже не проводитимуться уроки за розкладом, оскільки у цьому випадку можна простіше вирішувати питання щодо організації роботи по підгрупах, виходячи із розрахунків часу практики, що припадає на одного учня (у [108] зазначено, що для учнів загальноосвітніх навчальних закладів навчальна практика у травні-червні проводиться протягом 10 днів: для 5-6 класів по 3 години, 7-8-их класів - по 4 години на день).
Окрім цього, доцільно передбачити спрямування годин навчальної практики на реалізацію змісту ІІІ-го блоку орієнтовної програми "Застосування математики в життєдіяльності людини", проведення низки навчально-практичних занять (та екскурсій) інтегрованого, міжпредметного характеру, заснованих на зв'язках математики з реальним життям, з іншими галузями наукових знань (географією, екологією, економікою, технічною, художньою, суспільно-корисною працею, лінгвістикою та ін.). Це потребує обговорення, взаємного погодження на методичних нарадах школи важливих питань щодо змісту і терміну проведення таких занять. У цьому плані дуже серйозним є питання щодо визначення пріоритетності закріплення навчального часу практики за тим чи іншим предметом, математикою зокрема. На рівні кожного загальноосвітнього закладу це вимагає:
- виваженого підходу до вибору тематики занять, обґрунтування педагогічної доцільності їх проведення;
- уникнення одноманітності та формалізму, недопущення перевантаження учнів;
- наявності навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;
- підготовленості педагогічних кадрів до керівництва навчальною практикою учнів, гарантованості чіткої організації занять.
Виділення годин на інтегровані заняття, що містять вагому математичну складову у вигляді виконання обчислень, побудов графіків, діаграм, розв'язування різноманітних прикладних задач, може відбуватися як на паритетній основі (порівну між предметами), так і по-іншому (на один з предметів) залежно від теми і пріоритетності цілей. Наприклад, основними цілями проведення у 5 класі заняття "Азбука споживача. Продукти харчування" є формування в учнів уявлень про здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, прищеплення корисних звичок обов'язкового дотримання правил безпеки при придбанні та вживанні продуктів харчування. Хоча математична складова буде відігравати на цьому занятті важливу роль, розкриваючи математичні способи визначення певних якісних характеристик продуктів на підставі окремих кількісних, проте врахування теми та основних цілей і завдань заняття може слугувати підставою для його проведен