Формування музично-творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ
МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ І МУЗИКИ
с. 88
2.1. Стан сформованості музично-творчого потенціалу студентів спеціальності
„Початкове навчання. Музика”
с. 88
2.2. Психолого-педагогічні умови формування музично-творчого потенціалу
майбутнього вчителя початкових класів
с. 105
2.3. Методика формування музично-творчого потенціалу в процесі
музично-теоретичної підготовки студентів
с. 122
2.4. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
с. 148
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ
с. 164
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
с. 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
с. 170
ДОДАТКИ
с.203
ВСТУП
Актуальність дослідження. Стратегія розвитку сучасної освіти спрямована на
ствердження особистості майбутнього вчителя шляхом повної реалізації його
потенційних можливостей. Наразі важливого значення набуває професійна
підготовка вчителя початкових класів, який веде у світ пізнання молодших
школярів. Саме він закладає в дітях фундаментальні основи духовності,
освіченості, культури, розвиває в них творчу здатність. У зв’язку з цим
нагальною потребою сьогодення є формування гармонійної особистості
вчителя-початківця на основі діалектичної взаємодії духовного, творчого і
професійного потенціалів.
Основою внутрішнього світу особистості майбутнього фахівця є його духовний
потенціал. Він формується в результаті пізнання, осмислення і перетворення
духовних багатств народу. Не випадково розвиток духовного потенціалу пов’язують
з невичерпними можливостями мистецтва, яке йде поряд з людиною протягом усього
життя. Мистецтво виступає не лише проявом внутрішнього духу, а й є його
виміром, тому часто використовується як засіб формування духовного потенціалу
особистості. Сформований на засадах мистецтва, духовний потенціал зумовлює
здатність майбутнього вчителя до педагогічного впливу засобами прекрасного.
Висвітленню його сутності та практичної реалізації присвячено роботи
З. Гіптерс, О. Олексюк, М. Сови, Ж. Юзвак, О. Рудницької та ін. Багатство
духовного потенціалу визначає міру і значущість тих якісно нових перетворень,
які виникають у результаті творчого самовияву особистості.
Зважаючи на те, що духовний потенціал виступає ядром творчої особистості, а
творчий потенціал – двигуном духовності (за Н. Кічук), вчені наголошують на
необхідності формування останнього, досліджуючи цей феномен з боку
філософського (О. Клепіков, І. Кучерявий, Л. Коган, В. Овчинніков,
Р. Пономарьова, О. Чаплигін та ін.), культурологічного (М. Ценко,
Н. Мартинович, Л. Москвичова та ін.), психологічного (М. Гнатко, В. Рибалка, В.
Роменець та ін.) і педагогічного (Е. Гуцало, П. Кравчук, Н. Посталюк,
О. Виговська, В. Лісовська, О. Приходько та ін.) аспектів.
Праці науковців вказують на те, що творчість є провідною ознакою
професіоналізму (Д. Крюкова, В. Моляко). Професійний потенціал педагога
розкрито в роботах таких вчених, як Ю. Азаров, М. Кухта, І. Підласий,
С. Трипольська та ін. Поширення двопрофильних спеціальностей у вищих навчальних
закладах країни, як то вчитель початкових класів і музики, зумовлює
виокремлення в структурі професійного потенціалу майбутнього вчителя важливої
фахової якості – музично-творчий потенціал. Здатність до музичного створення
має певне висвітлення в роботах науковців-дослідників (М. Антків, Л. Баренбойм,
Л. Бочкарьов, Г. Шевченко, Г. Яковчук та інші), але відсутній цілісний підхід
до вивчення цього феномену.
Аналіз наукових джерел свідчить про те, що проблема формування музично-творчого
потенціалу майбутніх учителів початкових класів і музики не була предметом
спеціального вивчення. Поза увагою дослідників залишились значні можливості
музично-теоретичних дисциплін, які в першу чергу повинні стати фундаментальним
підґрунтям становлення творчої особистості вчителя музики. Розмаїття форм і
видів роботи, що мають місце в процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін
спрямоване на активізацію всіх психологічних процесів особистості, специфічною
характеристикою яких є наскрізність проявів. Музичний слух, емоції, мислення,
пам’ять, уява, увага утворюють складне сплетіння – конгломерат музичного
обдарування.
Програми вищих навчальних закладів не передбачають створення системи формування
музично-творчого потенціалу студентів під час вивчення музично-теоретичних
дисциплін, не вивчено умови, які б сприяли ефективності цього процесу, не
визначено зміст і методи подальшого розвитку музично-творчих можливостей
майбутніх фахівців. Актуальність і педагогічна значущість цієї проблеми
зумовили вибір теми дослідження: „Формування музично-творчого потенціалу
майбутнього вчителя початкових класів”.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи
кафедри музики з методикою викладання Житомирського державного університету
імені Івана Франка і є складовою комплексної наукової теми „Теорія та практика
мистецької освіти”. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою
Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка
(протокол № 9 від 26.04. 1998 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових
досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 4.06.
1998 р.).
Об’єкт дослідження – процес професійного становлення майбутніх учителів
початкових класів і музики.
Предмет дослідження – формування музично-творчого потенціалу майбутніх учителів
початкових класів і музики.
Мета дослідження полягає у розроб