РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИКЛАДНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ШКІЛЬНОГО КУРСУ СТЕРЕОМЕТРІЇ..................................................
74 2.1. Формування цілей і планування навчального процесу.....................742.1.1. Прикладна орієнтація цілей вивчення шкільного курсу стереометрії..............................................................................................
742.1.2. Планування навчальної діяльності у контексті прикладної спрямованості шкільного курсу стереометрії.................................
82 2.2. Прикладна спрямованість змісту навчального матеріалу.................862.3. Засоби навчання в контексті прикладної спрямованості..................94 2.3.1. Прикладні задачі............................................................94 2.3.2. Засоби наочності............................................................1342.3.3. Використання інформаційно-комунікаційних технологій при реалізації прикладної спрямованості...........................................
142 2.4. Система контролю.................................................................1502.5. Апробація та експериментальна перевірка основних положень дисертаційного дослідження.........................................................
160Висновки до другого розділу.............................................................174ВИСНОВКИ..................................................................................177СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................181ДОДАТКИ....................................................................................209
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
ЗУН - знання, уміння, навички
ЕО - емпірична основа
ПЗ - прикладна задача
ПММ - прикладання математичної моделі
ПС - прикладна спрямованість
РДММ - результати дослідження математичної моделі
СММ - створення математичної моделі
НМТ - навчально-математична теорія
ВСТУП
Сучасне суспільство знаходиться у стані політичних, соціальних, економічних змін. Тому для людини важливими є здатність бути мобільною та адаптивною, вміння бачити проблему, чітко формулювати та всебічно підходити до її розв'язування, здобувати необхідну інформацію тощо. Відповідно до потреб продукуються зміни в освіті, проходить її модернізація [106, 120].
Національна доктрина розвитку освіти в Україні зорієнтована на нове соціальне замовлення. Пріоритетними напрямами, серед інших, визначено такі: особистісна орієнтація освіти; органічне поєднання освіти і науки; запровадження освітніх інновацій [223, с.2]. Математика, безперечно, має великі можливості для виконання поставлених суспільних завдань, що зумовлено значенням математичної освіти. Основна мета освітньої галузі "Математика" - опанування учнями системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного оволодіння іншими освітніми галузями знань і забезпечення неперервної освіти; формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики, про її роль у пізнанні дійсності; інтелектуальний розвиток учнів, економічне, екологічне, громадянське виховання; формування позитивних рис особистості. Мета сформульована у Державному стандарті базової і повної середньої освіти [107]. Відповідно, у Концепції математичної освіти окреслено пріоритети розвитку математичної галузі, серед яких - необхідність цілісного відображення компонентів математичної науки в шкільному змісті математичної освіти; посилення практичної і прикладної спрямованості навчання математики; використання у процесі навчання нових педагогічних технологій, зокрема інформаційних [166].
Все сказане дає змогу зробити висновок, що одним із засобів досягнення мети математичної освіти, тобто розв'язання відповідних суспільних завдань, є прикладна спрямованість математики. Важливість її реалізації підкреслено в пояснювальних записках до програм з математики для 11-річної [259, с.4], 12-річної шкіл [260, с.42]. Про значущість прикладної спрямованості говорить також той факт, що на міжнародному тестуванні математичної підготовки школярів у 1990-1991 рр. втрата сумарної кількості балів нашими учнями сталася саме через їх невміння виконувати завдання прикладного характеру, хоча за технікою обчислень показники були досить високі [155, 171].
Проблема реалізації прикладної спрямованості завжди була і є в полі зору методистів, науковців, авторів підручників. Теоретичне обґрунтування її існування та шляхів розв'язування проведено в роботах О.Д.Александрова [2, 3], О.М.Астряба [12, 205], Г.П.Бевза [20-26], Б.В.Гнеденка [82, 83], О.С.Дубинчук [113, 114], Ю.М.Колягіна і В.В.Пікана [161], З.І.Слєпкань [302-305], І.Ф.Тесленка [58, 327-329], В.В.Фірсова [339] та ін. Зокрема, були сформульовані загальні принципи, які забезпечують шкільному курсу математики прикладну спрямованість (В.В.Фірсов), розроблені шляхи розв'язування завдань навчання учнів застосовувати математичні знання на практиці (О.М.Астряб, Г.П.Бевз, О.С.Дубинчук, З.І.Слєпкань, І.Ф.Тесленко), визначені умови реалізації прикладної спрямованості математики в школі (Ю.М.Колягін, В.В.Пікан).
Важливі аспекти прикладної спрямованості курсу математики висвітлюють дисертаційні дослідження. Так, прикладну спрямованість розглядають як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (М.Я.Ігнатенко [137, 138]), виокремлюють як одну із функцій навчання (А.С.Адигозалов [1]), підкреслюють її важливість для формування мотивації навчання (О.Ф.Трепліна [334]). Частина наукових досліджень присвячена проблемі формування в учнів умінь, пов'язаних із застосуванням математики ((Г.А.Дутка [115], М.В.Крутихіна [175], Г.В.Морозов [212]), методиці прикладної спрямованості предметів шкільної математики, наприклад, алгебри і початків аналізу (Л.О.Соколенко [309]). Деякі роботи базуються на розгляді окремих засобів прикладної спрямованості: практичних робіт (Р.Н.Матюгіна [200], В.Є.Тарасюк [325] та ін.), прикладних задач (І.Б.Бек
- Київ+380960830922