РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФОРМ СПОСОБУ ТА ЧАСУ АНГЛІЙСЬКОГО ДІЄСЛОВА
Для побудови експериментальної програми навчання необхідно: 1) установити порівняльний вплив кожного з факторів, здатних впливати на засвоєння іноземної мови (екстра/інтроверсія, мотивація, тривожність); 2) визначити матеріал навчання; 3) розробити типи навчальної інформації для кожного граматичного явища; 4) скласти комплекс вправ з кожного варіанта навчання, заснованого на різному ступені експліцитності навчальної інформації (див. 1.4). Результати такої роботи і склали основу експериментальної програми навчання, у ході реалізації якої передбачалося встановити способи підвищення ефективності керування процесом формування іншомовних граматичних навичок за рахунок нейтралізації негативного впливу несприятливих афективних факторів. Зміст кожного з етапів, викладених вище, описано в наступних розділах.
2.1. Дослідження кореляції індивідуальних характеристик учнів та ефективності засвоєння іноземної мови
2.1.1. Експеримент 1. Екстраверсія/інтроверсія (просунутий етап навчання). Результати аналізу, описаного в першому розділі, дозволили встановити, що наявних даних недостатньо не тільки для того, щоб сформулювати висновки про ступінь впливу екстраверсії /інтроверсії на успішність засвоєння іноземної мови, але і про існування такого впливу взагалі. У зв'язку з цим у рамках цієї роботи було проведено експериментальне дослідження (112(.
Дослідження ґрунтувалося на такій гіпотезі: "Ефективність засвоєння іноземної мови залежить від ступеня екстраверсії/інтроверсії індивіда. Що вище ступінь екстраверсії, то більш відкритим є стан афективного фільтра, і то вищою є ефективність засвоєння. При підвищенні рівня інтровертності афективний фільтр частково або цілком блокує вхід у когнітивний організатор і, відповідно, падає ефективність засвоєння в порівнянні з індивідами, які мають більш високий рівень екстравертності."
У якості випробуваних були обрані студенти англійського перекладацького відділення (2, 3, 4 курси) факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. В експерименті взяли участь 61 випробуваний, вік від 18 до 26 років, усі -чоловіки. Експеримент проводився з грудня 1992 по липень 1993 року.
Як незалежна змінна виступав рівень екстраверсії/інтроверсії випробуваних, а залежною змінною була ефективність засвоєння. Якщо гіпотеза дослідження вірна, то повинен існувати стійкий і статистично достовірний зв'язок між залежною і незалежною змінними, тобто всяка зміна першої (рівня екстраверсії/інтроверсії випробуваних) повинна спричинити відповідно зміну останньої (ефективності засвоєння).
З метою визначення екстравертних/інтровертних характеристик випробуваних нами були проаналізовані кілька методик, серед яких: "Питальник ЕРО" (Методика Айзенка), "Питальник ЕРI" та ін. (70(. У дослідженні застосовувалася модифікована анкета "ЕРI" (70; див. додаток А1( як така, що найбільшою мірою відповідала завданням дослідження. Анкета включала 57 питань, 24 з яких перевіряли наявність/відсутність екстравертних ознак, 24 - інтровертних, інші 9 - мали визначити правдивість/хибність відповідей випробуваних. Наприклад (нижче представлено останні сім питань анкети).
Позитивні відповіді на питання 53, 56 і негативна відповідь на питання 51 вважаються показниками екстраверсії. Позитивні відповіді на питання 52, 55, 57 розглядаються як ознаки інтроверсії. Негативна відповідь на питання 54 свідчить про нещирість випробуваного. Якщо більше чотирьох (з дев'яти) відповідей на питання, що перевіряли щирість випробуваного, свідчили про нещирість останнього, то вся анкета вважалася недостовірною, а результати такого випробуваного не враховувалися в наступному аналізі. Усього в цій вибірці виявилося 19 таких анкет. Відповідно надалі аналізувалися результати 42 випробуваних.
51. Чи важко Вам одержати дійсне задоволення від заходів, у яких бере участь багато людей?
52. Чи турбує Вас почуття, що Ви чимось гірше за інших?
53. Зуміли б Ви внести пожвавлення в нудну компанію?
54. Чи буває, що Ви говорите про речі, на яких зовсім не розумієтеся?
55. Чи турбуєтеся Ви про своє здоров'я?
56. Чи любите Ви жартувати над іншими?
57. Чи страждаєте Ви безсонням?
Ступінь екстраверсії/інтроверсії кожного випробуваного визначалася як відношення кількості відповідей, що свідчать про наявність відповідної характеристики, до загальної кількості питань для її визначення. Наприклад, якщо у випробуваного А було зафіксовано 18 відповідей, що свідчать про наявність екстравертності, при загальній кількості питань для її визначення - 24, то ступінь екстравертності цього випробуваного складала: 18/24Х100% = 75%. У такий же спосіб були отримані значення рівнів інтровертності для кожного з випробуваних.
Ефективність засвоєння англійської мови випробуваними визначалася на основі використання серії контрольних завдань (тестів) у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо), а також окремо для контролю навичкових параметрів мови (лексики, граматики і фонетики). Для визначення кореляції з афективними характеристиками випробуваних (рівнем екстраверсії/інтроверсії) результати кожного тесту переводилися в 100-бальну шкалу, що дозволяло порівнювати їх з 100-відсотковою шкалою рівня екстраверсії/інтроверсії.
Для перевірки розуміння на слух студентам було подано (через головні телефони) оригінальний текст, тривалість звучання якого складала близько 1 хвилини (складність тексту варіювалася залежно від курсу). Випробувані прослухували текст двічі - перший раз повністю (для загального розуміння), а другий раз - з паузами після кожного речення (значеннєвого відрізка). Під час другого прослуховування (у паузах) випробувані записували (англійською мовою) все, що їм вдалося зрозуміти. При перевірці робіт випробуваних текст поділявся на одиниці інформації, сукупність яких складала 100 балів. За кож