РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ПРОФІЛЬНОГО НАВ-ЧАННЯ УЧНІВ У ЗАГАЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ ФРН.....
100 2.1. Допрофільна підготовка учнів у системі
загальної середньої освіти ФРН .........................
100 2.2. Гімназія як базовий навчальний заклад
профільного навчання .....................................
123 2.3. Педагогічний досвід реалізації профільного
навчання у Гессені і Баварії ................................
148Висновки до другого розділу ......................................... 189ВИСНОВКИ...............................................................192СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................199ДОДАТКИ ................................................................ 214
ВСТУП
Актуальність дослідження. У сучасному українському суспільстві від-буваються значні економічні, політичні та соціальні перетворення, які ви-магають адекватних змін у педагогічній сфері діяльності. Про необхідність реалізації новітніх освітніх стратегій ідеться зокрема в таких важливих дер-жавних документах, як Закон "Про освіту", Закон "Про загальну середню ос-віту", Державна національна програма "Освіта: Україна ХХI століття", "Націо-нальна доктрина розвитку освіти", Державна програма "Вчитель"[24;34]. Ці законодавчі ініціативи спрямовані на утвердження у вітчизняних школах особистісно орієнтованої парадигми навчання і виховання, розвиток сучасних педагогічних технологій, вдосконалення форм, методів і засобів навчання, модернізацію змісту шкільних програм та підручників. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.11.2000 р. "Про перехiд загальноосвiтнiх навчаль-них закладiв на новий змiст, структуру i 12-річний термін навчання" передба-чено низку організаційно-педагогічних заходів, покликаних забезпечити функ- ціонування старшої середньої школи як профільної, а також надати можли-вості учням проходити допрофільну підготовку в основній школі. У зв'язку із цим проблема профільного навчання школярів набула особливої актуальності у вітчизняному освітньому просторі.
У 2003 р. науковими співробітниками Інституту педагогіки АПН України розроблена "Концепція профільного навчання в старшій школі". Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи в зазначеній концепції є орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, ін-теграцію загальної і допрофесійної освіти. Автори концепції обстоюють но-вітню стратегію розбудови вітчизняної школи як таку, що відкриває додаткові можливості щодо врахування iндивiдуальних особливостей, iнтересiв i потреб учнiв, орiєнтацiї на той чи iнший вид майбутньої професiйної дiяльностi, за-безпечення вільного вибору свiтньої траєкторiї з-поміж низки можливих шляхів для здобуття диплома про повну середню освіту.
Нині проблема профільного навчання продовжує перебувати в центрі ува-
ги вітчизняних науковців. Значний внесок у її розв'язання роблять педагоги
компаративісти: Г.С.Єгоров, Н.М.Лавриченко, О.І.Локшина, О.В.Матвієнко, Л.П.Пуховська, А.А. Сбруєва [29; 49; 50; 52; 69; 77]. Загальним теоретичним питанням профілізації навчального процесу у старшій школі присвячені праці В.М.Алфімова, Г.О.Балла, Н.М.Бібік, О.І.Бугайова, М.І. Бурди, Т.П.Гордієнка, М.П. Гузика, Л.В.Жовтан, В.І.Кизенка, О.К. Корсакової, В.М.Мадзігона, Н.Г.Ничкало, І.Г.Осадчого, В.В.Рибалки, А.П.Самодрина, С.Е.Трубачевої, Н.І.Шиян [5; 6; 9; 13; 14; 15; 19; 23; 32; 35; 36; 42; 43; 63; 58; 61; 62; 71; 75; 76; 85; 86; 89]. У ближньому зарубіжжі наукові дослідження у цій галузі також привертають увагу багатьох учених, зокрема таких, як С.Г. Броневщук, В.В.Ворошилов, М.І.Губанова, В.В.Гузєєв, Г.В.Дорофєєв, О.К.Диморська, А.Ж.Жафяров, М.І.Зайкіна, К.М.Мєшалкіна, В.М. Монахов, В.І.Ревякіна, С.Н.Рягин, О.В.Петунін, С.Н.Чистякова, І.С.Якиманська, В.В.Фірсов (Росія) [11; 17; 20; 22; 23;26; 28; 30; 31; 59; 55; 38; 56; 70; 72; 64; 65; 66; 88; 90; 27]; Г.М.Бунтовська, Н.Г.Огурцов (Білорусія) [60]; Х.Й. Лійметс, І.Е. Унт, (Есто-нія) [87]. Профільне навчання в зарубіжних країнах досліджували Л.П.За-горулько, К.В.Корсак, О.І.Локшина, Н.В.Семергей, [33; 41; 42; 49; 79].
Водночас у пострадянському освітньому просторі посилюється інтерес до відповідного зарубіжного досвіду, зокрема німецького, оскільки Німеччина є країною з достатньо вкоріненими традиціями профільного навчання шкільної молоді. Дослідженню останніх присвятили свої праці Л.Б.Боярська, Т.Ф.Яр-кіна [10; 91]. Контекстуально цієї проблематики торкаються й інші російські науковці - О.Б.Лисова, М.Б.Кольчужина, Л.І.Писарева [51; 37; 67; 68].
В Україні над цією проблемою працювали Н.В.Абашкіна, Б.Ф.Мельниченко, Г.С.Єгоров, Н.М.Лавриченко [1-4; 53; 54; 29; 44-47].
Зауважимо, що німецькі фахівці також активно розробляють теоретичні і практичні засади профільної освіти школярів, починаючи ще з 60-х років минулого століття. Тоді побачила світ колективна наукова праця "Криза ні-мецької системи освіти", автори якої (Р.Байер, Ж.Беккер, В.Біллербек, Х.Гайст, Ф.Древід, Р.Зарайк) висвітлили наріжні проблеми профільного нав-чання у контексті загальних тенденцій реформування середньої освіти в Німеччині. Пізніше німецький педагог Р.Пфаутц продовжив дослідження у цьому напрямі вже стосовно вищого гімназійного ступеня, а В.Пурганд - щодо професійно-технічної освіти учнівської молоді. В.Клафкі і Г.Піхт і вивчали профільне навчання з точки зору його виховного потенціалу. Д.Бас-тіан, Г.Гуджонс, Е.Комб, Г. Мейер займалися методами профільного навчання. Х. Бланкертц вивчав їх в аспекті професійної орієнтації учнівської молоді. Окремі питання, пов'язані з профільною організацією шкільного навчально-виховного процесу, розглядають у своїх працях О.Болноу, Т.Пелстер, У.Хер-ман, В.Флітнер,
- Київ+380960830922