РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ
СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методичний підхід
Виходячи з поставлених задач та мети дослідження, був розроблений наступний методичний підхід.
Дослідження було розділене на два етапи. На першому, в період з 1996 по 2000 роки проведено аналіз результатів у пацієнтів з низькими колоректальними та колоанальними терміно-термінальними анастомозами, сформованими шляхом зведення (безшовні анастомози) і за допомогою зшивальних апаратів (контрольна група). Апаратні анастомози були двох типів: компресійні - створені за допомогою апарату АКА-2, та стаплерні - з використанням апаратів Ethicon Endo-Surgery, Proximate/Endopath ILS, CDH 29/33 мм. Проведено аналіз клінічних проявів, даних комп'ютерної пневмокінезометрії та рентгенологічних досліджень. Аналіз отриманих результатів дозволив оцінити наслідки СЗО з терміно-термінальними анастомозами, повноту медичної і соціальної реабілітації хворих, та зробити висновок, що у всіх хворих після вищевказаних операцій розвивається синдром низької передньої резекції з стійкими характерними змінами функції неоректума.
Це дозволило визначити вибір найбільш адекватних методів профілактики СПНР, розробити нові методи хірургічної корекції та післяопераційного лікування хворих за допомогою різних методик БФБ-тренінгу.
Отримані результати та запропоновані методи було використано на другому етапі дослідження в 2000-2005 роках (дослідна група), дослідження проведено паралельно в двох напрямках:
- хірургічна корекція функції неоректуму шляхом формування резервуарних колоректальних та колоанальних анастомозів для нівелювання проявів СПНР в післяопераційному періоді;
- післяопераційне неінвазивне біофідбек-лікування синдрому низької передньої резекції у хворих, яким вже сформовані терміно-термінальні анастомози.
На підставі аналізу репрезентативності порівнюваних груп проведено оцінку ефективності застосування запропонованих методик. Вивчено функціональні результати створеного неоректуму та сфінктерного апарату при резервуарних анастомозах та після БФБ-тренінгу, якість життя пацієнтів.
2.2. Репрезентативність контрольної та дослідної груп хворих
Виходячи з методичного підходу, ми розподілили всіх хворих, оперованих з приводу раку дистального відділу прямої кишки (n=135) на дві групи: I - контрольна (1996 - 2000 pp.) - 45 хворих; II - дослідна (2000 - 2005 pp.) - 90 хворих. Проводячи аналіз архівного матеріалу, безпосередніх і віддалених результатів лікування ми встановили, що за статтю, віком, характеристиками пухлинного процесу групи були репрезентативними (табл. 2.1 - 2.6.).
2.3. Загальна характеристика клінічних спостережень
Матеріалом нашого дослідження став аналіз результатів спостереження за 135 хворими, оперованими за період з 1996 по 2005 роки. В усіх пацієнтів контрольної та дослідної груп приводом для оперативного лікування стали злоякісні новоутворення дистального відділу прямої кишки.
Для більшої репрезентативності ми використовували в усіх підгрупах однакову кількість пацієнтів (табл. 2.1).
Дослідна група хворих розподілена на дві основні підгрупи: підгрупа хворих з резервуарними анастомозами і підгрупа з терміно-термінальними (безрезервуарними) анастомозами. Створення резервуарної конструкції відбувалось: апаратним способом у випадках формування латеро-термінального анастомозу та ручним - J-pouch-анастомозу. Із особливостей оперативних втручань слід зазначити такі, що в усіх пацієнтів для забезпечення достатньої довжини трансплантату виконувалась мобілізація лівого вигину ободової кишки, а в усіх пацієнтів з J-pouch товстокишковими резервуарами оперативне втручання завершали формуванням дивертивної (протектувальної) трансверзостоми.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на групи
ГрупиПідгрупиnДосліднарезервуарні анастомозиJ-латеро-термінальні(J-ЛТА)15латеро-термінальні(ЛТА)15безрезервуарні (терміно-термінальні) анастомозибезшовні з БФБ-1(БА)15компресійні з БФБ-1(КА)15стаплерні з БФБ-1(СА)15стаплерні з БФБ-2(СА)15Всього90Контрольнабезрезервуарні (терміно-термінальні) анастомозибезшовні без БФБ(БА)15компресійні без БФБ(КА)15стаплерні без БФБ(СА)15Всього45Досліджено хворих135
Підгрупа безрезервуарних анастомозів в дослідній групі за способом формування анастомозів була подібної до контрольної групи хворих з терміно-термінальними анастомозами, які формували трьома способами - безшовні, компресійні та стаплерні, але в досліджувану групу внесено ще 15 хворих із стаплерними анастомозами, яким в післяопераційному періоді проводили БФБ-тренінг по другому типу.
До дослідної та контрольної груп хворих входили пацієнти обох статей. Як видно з таблиці 2.2, різниці в кількості чоловіків та жінок в обох групах практично не спостерігалось, співвідношення чоловіки/жінки було представлено як 0,9/1,1.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за статтю
ГрупиЧоловікиЖінкиРазомабс.%абс.%Контрольна2044,42555,645Дослідна3943,35156,790Всього5943,77656,3135
Середній вік пацієнтів дослідної групи становив (60,7±7,9) років і статистично не відрізнявся від середнього віку пацієнтів контрольної групи - (60,6±8,1) року (Р<0,05). Аналіз вікового складу (табл. 2.3) показав, що кількість пацієнтів працездатного віку були дещо більшими в контрольній групі, ніж у дослідній (відповідно 44,5 та 43,3%): середній вік працездатних пацієнтів контрольної групи склав (53,3±6,1), а в дослідній - (52,9±6,3) року (Р<0,05).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за віком
ВікКонтрольнаДосліднаабс.%абс.%30-3912,222,240-4936,744,450-591635,63336,760-692248,94752,270 та більше36,744,4Всього4510090100
Серед пацієнтів з категорії осіб похилого віку (60-69 та 70 років і старші) спостерігалось протилежне співвідношення в бік збільшення кількості пацієнтів даної категорії в дослідній групі (56,6 проти 55,6%).
В усіх пацієнтів