РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал досліджень
У відповідності з метою та завданням роботи, дослідження складалося з експериментальної частини, яку було виконано в лабораторії клінічної мікробіології кафедри клінічної імунології та алергології з курсом ендокринології (зав. каф. - проф. І.Й. Сидорчук) Буковинської державної медичної академії та клініко-лабораторних обстежень хворих наркоманів на гнійно-запальні захворювання м'яких тканин із різними формами ураження, локалізації та розповсюдженості процесу. Дослідження проведені згідно вимог питань біоетики при проведені клінічних наукових робіт.
З метою вивчення можливості підвищення сорбційної активності ентеросорбента "Ентеросгель" та оптимізації його лікувальної ефективності нами проведені серії експериментальних досліджень із виявлення ступеню його сорбційної активності, вплив на ці властивості електричного поля постійного струму. Вивчена можливість поєднаної дії фізичного фактору, зокрема, ЕППС та адсорбційних властивостей ентеросгелю при лікуванні гнійно-запальних процесів м'яких тканин (ГЗПМТ) у хворих наркоманів.
Для вивчення впливу електричного поля постійного струму різної сили на сорбційну активність ентеросгелю та на розвиток мікроорганізмів нами був взятий для дослідження Staphylococcus аureus АТСС. Для цього готували вихідну бактерійну завись. Культуру S. aureus АТСС вирощували протягом 24 годин при температурі 37,00 С на косому м'ясо-пептонному агарі (МПА), на якому отримували чисті культури, з подальшим їх змивом із МПА ізотонічним розчином. Вирощені культури на МПА відмивались від агар-агару шляхом 3-разового центрифугування i отриманий осад, після третього центрифугування, ресуспензували м'ясо-пептонним бульйоном (МПБ) - оптимальним живильним середовищем. У вихідній культурі визначали мікробне число.
Першим етапом вивчення було визначення ступеню сорбційної активності ентеросгелю. В добову культуру S. аureus АТСС додавали 5 грам ентеросгелю в мішечку з марлі розміром 3,5 х 3,5 см. і протягом 60 хвилин інкубували в термостаті при оптимальній (37,00 С) температурі. Після чого визначали популяційний рівень S. аureus у культуральній рідині, в сорбенті та у марлі (6 серій). Контролем служила культура, до якої вносили марлеву турунду, змочену фізіологічним розчином.
Другим етапом проводили серії дослідів (по шість), направлених на вивчення впливу електричного поля постійного струму на сорбційні властивості ентеросгелю та на розвиток мікроорганізмів. В добову культуру S. аureus АТСС додавали 5 грам ентеросгелю та піддавали дії EППС силою від 0,25 мА до 1,0 мА впродовж 60 хвилин. Оброблену суміш інкубували в термостаті протягом 60 хвилин при оптимальній (37,00 С) температурі. Контролем служила культура, піддана дії ЕППС різної сили, до якої не вносили ентеросгель, а тільки стерильний фізіологічний розчин в об'ємі 5 мл. Через одну годину інкубування у всіх пробах визначали популяційний рівень золотистого стафілококу. Кількість колонiйутворюючих бактерій виражали в lg КУО/мл.
На третьому етапі дослідження вивчали бактерицидну дію ЕППС та поєднання цього впливу з дією сорбенту на ріст і розмноження мікроорганізмів, що постійно знаходяться в оптимальному живильному середовищі. Культуральну рідину із зануреним стерильним ентеросгелем одночасно піддавали впливу ЕППС силою струму 0,25 мА, 0,5 мА, 0,75 мА та 1,0 мА впродовж 1 години (по 6 серій). Результати впливу електричного поля постійного струму на сорбційні властивості ентеросгелю, на розвиток мікроорганізмів та поєднаної дії ЕППС із дією сорбенту на мікробні клітини вираховувались в порівнянні з контролем.
Для експериментального мiкробiологiчного обґрунтування впливу електричного поля постійного струму на сорбційну здатність ентеросгелю та на ріст і розмноження золотистого стафілокока нами розроблено пристрій (деклараційний патент 50027 А України, від 15.10.2002 р.), який містить десять чашок Петрі з вмонтованими електродами та дозволяє створити електричне поле постійного струму різної густини в асептичних умовах (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Пристрій для діагностики життєздатності патогенних та умовнопатогенних мікроорганізмів (деклараційний патент на винахід 50027 А України, МПК А61В1/00, А61В16/00 від 15.10.02):
1 - набір чашок Петрі; 2 - електроди; 3 - гальванізатор "Поток-1".
В даному пристрої використовувались свинцеві електроди у вигляді стрічок прямокутної форми розмірами 15х100 мм, змодельованих на внутрішній поверхні чашки Петрі. Електроди з'єднанні між собою паралельно і підключені до джерела постійного струму, відповідно до клеми "плюс" та "мінус". В якості джерела постійного струму використовувався гальванічний апарат "Поток-1". Відстань між протилежними електродами в чашках достатня для попередження замикання контуру i становить 30-35 мм, що дає можливість рівномірно розподіляти силові лінії в чашці Петрі, в якій розміщають досліджуваний штам мікроорганізмів та контейнер з ентеросгелем.
При включенні джерела струму, внаслідок того, що поживне середовище являє собою електроліт, у ньому виникає однорідне електричне поле з паралельними силовими лініями. Густина силових ліній по всій площині чашок рівномірна.
Наявність 10 чашок Петрі з електродами, паралельно підключених між собою, дає можливість проводити одночасно цілу серію однотипних дослідів.
На підставі результатів проведеного дослідження розроблено та впроваджено в практику новий спосіб лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин (деклараційний патент на винахід 60763 А України, від 15.10.2003 р.), який включений в комплексне лікування ГЗПМТ у хворих наркоманів. Даний спосіб лікування базується на принципово новому методі санації гнійної порожнини - активній адсорбційній електроелімінації.
Активна адсорбційно-електроелімінаційна санація (ААЕС) вирішувалася тим, що спосіб лікування гнійно-запальних захворювань м'яких тканин включав: оперативне розкриття гнійника, розміщення в гнійні