РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ ТА КЛІНІЧНИХ МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
За період з 1970 по 2001 в стаціонарах хірургічних відділень №1 та №2 Обласної клінічної лікарні м. Ужгород виконано 7 000 холецистектомій. Серед цієї кількості хворих у 96 були діагностовані спонтанні внутрішні біліарні нориці. Частота, з якою зустрічались спонтанні внутрішні біліарні нориці, склала 1.4 %.
За статевою ознакою хворі розподілились таким чином: 14 (14.5%) чоловіків, та 82 (85.5%) жінок. Вік пацієнтів коливався від 37 до 78 (в середньому 68.8 років).
Давність захворювання склала в середньому 8 років, причому у 64 хворих (66.7%) вона сягала більше 10 років.
Етіологія СВБН, встановлена за даними анамнезу і клініки, а також інтраопераційно: у 92 (95.8%) - результат ЖКХ, у 4 (4.2%) - результат виразкової хвороби шлунку або ДПК.
За локалізацією СВБН розподілились таким чином:
холецистодуоденальні - 44 (45.8%);
холецистогастральні - 17 (17.7%);
холецистохоледохеальні - 12 (12.5%);
холецистотовстокишкові - 8 (8.3%);
комбіновані нориці - 6 (6.25%);
холецисто-печінкових протоків - 5 (5.2%);
холедоходуоденальні - 4 (4.2%).
Напади холециститу у вигляді жовчної коліки спостерігались у 92(95.8 %) пацієнтів.
Явища гострого холециститу у вигляді больового нападу, що супроводжувався підвищенням температури, позитивними с-мами Ортнера, Мюссі-Георгієвського, лейкоцитозом із зсувом лейкоцитарної формули спостерігались у 20 (20.8 %).
Явища механічної жовтяниці і холангіту спостерігались у 54 (56.2 %) пацієнтів.
Гострий панкреатит (ГП) спостерігався у 11 (11.5.%).
Кишкова непрохідність була діагностовано у 9 (9.3%) чоловік, з яких пілородуоденальна непрохідність (синдром Бувере) спостерігалась у 3 (3.1%).
Явища шлунково-кишкової кровотечі були зафіксовані у 1 (1 %) хворого.
2.2. Лабораторні, апаратні і інструментальні методи обстеження хворих із СВБН
Лабораторне обстеження
Усім пацієнтам застосовані загальноклінічні методи обстеження: загальний аналіз крові та сечі, рівень глюкози в крові, коагулограма, рівень сечовини, креатиніну та електролітів у сироватці крові, рівень загального білірубіну та його фракцій по Єндрашику, рівень аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, холестерину. Також обов'язковими дослідженнями були визначення групи крові і резус-фактору, РМП для діагностики сифілісу і визначення амілази сечі. Додатковими лабораторними методами обстеження були визначення розподілу білка за фракціями, визначення кислотно-лужного стану, кількості тромбоцитів.
Електрокардіографія і спірометрія
Усі пацієнти із спонтанними внутрішніми біліарними норицями розглядались як потенційні кандидати на оперативне втручання, тому всім 96 хворим була виконана ЕКГ і спірометрія. ЕКГ дозволяла виявити патологію серцево-судинної системи і оцінити функціональні резерви міокарду в плані загальної анестезії і оперативного втручання. Спірометрія була показником функціональних резервів дихальної системи.
Також всім хворим виконувалась оглядова рентгеноскопія ОГК для виявлення супутньої патології дихальної системи.
Ультразвукове дослідження
Неінвазивний і практично безпечний метод УЗД дозволяє скласти уяву не тільки про розмір паренхіматозного органа (підшлункова залоза (ПЗ) та ін.), але і про його структуру. З його допомогою виявляються фокуси ущільнення (новоутворення, інфільтрати), кісти і абсцеси. Великою цінністю метода є можливість розпізнавання каменів як у жовчному міхурі, так і у жовчних протоках. Виявлення каменів у жовчному міхурі досягає 98-99 %, у жовчних протоках - менше - 65-80%, що пов'язано із частим розташуванням каменів у кінцевому відділі холедоха, котрий перекривається головкою підшлункової залози і газом у дванадцятипалій кишці.
За допомогою УЗД можна ідентифікувати жовчні протоки як у самій печінці, так і поза нею.
Ультразвукове обстеження хворих із підозрою на захворювання гепатопанкреатичної зони проводили на ультразвуковому апараті "GE - RTx200" фірми General Electric (рис. 2.2.1).
Рис. 2.2.1. Апарат для УЗД "General Electric RTx200"
При поступленні хворих у плановому порядку дослідження проводили на другу добу після поступлення, натще, після попередньої підготовки, яка полягала у виключенні з раціону продуктів, що сприяють газоутворенню, вживання "Еспумізану" по 2 капсули тричі на добу.
Обстеження проводилось у горизонтальному положенні хворого на спині або на лівому боці із валиком під боком. Використовували конвексний датчик з частотою 3.5 МГц і лінійний датчик з частотою 5 МГц в масштабі сірої шкали.
При обстеженні хворих, що поступивли в ургентному порядку - з клінікою гострого холангіту або кишкової непрохідності обстеження проводили без підготовки.
УЗ дослідження в більшості випадків виконувалось декілька разів в динаміці як до, так і після операції.
Визначали розміри і структуру печінки, ширину внутрішньопечінкових жовчних протоків, ширину правої і лівої печінкових проток та гепатикохоледоха. Також вивчали розміри і форму жовчного міхура, наявність конкрементів в ньому, вивчали локалізацію, кількість, форму і розміри конкрементів у жовчовивідних шляхах. УЗД дозволяє не тільки визначити розміри, форму жовчного міхура, але і товщину його стінки, що дуже суттєво при діагностиці гострого холециститу.
УЗД дозволяло також визначити ширину судин і, зокрема, ворітної вени та її гілок, а також аорти і нижньої порожнистої вени. З допомогою УЗД ми виявляли навіть невеликі скупчення рідини у черевній порожнині. УЗД полегшує виявлення інфільтратів, абсцесів та інших локальних уражень після операції на органах черевної порожнини.
Одночасно досліджували товщину, контур і структуру підшлункової залози, розмір ретрогастрального простору. За допомогою УЗД також виявляли первинні і вторинні