РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна методика і схеми дослідів
Дослідження за темою дисертації виконані в рамках науково-технічної програми УААН на 2001-2005 рр. "Технології в молочному скотарстві" (підпрограма "Технологія виробництва яловичини") по завданню "Розробити технологічні прийоми інтенсифікації виробництва яловичини шляхом застосування комплексної дії штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення" (№ державної реєстрації 0104U004347) теми плану наукових досліджень ІТ ЦР УААН "Розробити і впровадити енергозберігаючі технології виробництва молока і м'яса в господарствах різних організаційно-правових форм для умов центральних районів України" (№ державної реєстрації 0102U001777).
Матеріалом для проведення досліджень послужили бугайці червоної степової породи віком 15 місяців, середньою живою масою по групах 307-350 кг, які перебували на заключній відгодівлі протягом 80 днів.
Для реалізації поставлених цілей провели три досліди: два науково-господарських і один виробничий з використанням загального поголів'я кількістю 875. Досліди проводилися в дослідному господарстві "Поливанівка" Магдалинівського району Дніпропетровської області у відповідності з генеральною схемою (рис. 2.1) та схемою експериментальних досліджень (табл. 2.1).
До завдання першого досліду входило визначення найбільш ефективного з трьох запропонованих способів обробки тварин: ультрафіолетового опромінення, аероіонізації та комплексної дії цих двох факторів, з огляду впливу їх на відгодівельні та забійні якості бугайців.
Задачею другого досліду було вивчення м'ясної продуктивності бугайців на відгодівлі під впливом різних концентрацій аероіонів в комплексі з ультрафіолетовим опроміненням з наступним встановленням найбільш оптимальних і ефективних режимів обробки.
Рис. 2.1. Генеральна схема досліджень
Таблиця 2.1
Схема проведення дослідів
ГрупиКількість голів в групіОбробка тваринПеріоди обробки, дніввсьогоконтрольний забійаероіони, тис. в 1 см3ультрафіоле-тові промені, мер·год./м2I періодперерваII періодI науково-господарський дослідКонтрольна203без обробкиI дослідна203-260302030II дослідна203700-302030III дослідна203700260302030II науково-господарський дослідКонтрольна153без обробкиI дослідна153400260302030II дослідна153600260302030III дослідна153800260302030IV дослідна1531000260302030III виробничий дослідКонтрольна360-без обробкиДослідна360-800260302030
Наш вибір саме цих факторів обробки тварин обумовлений тим, що процеси як іонізації, так ультрафіолетового опромінення відбуваються внаслідок дії космічних променів, тобто природним шляхом. Обидва чинника дуже близькі за природою біологічної дії на організм тварин. Завдяки значному потенціалу притаманному цим джерелам енергії, вони діють на організм двома впливовими механізмами - гуморальним і нервово-рефлекторним [13, 182, 193, 220].
Дія аероіонізації та ультрафіолетового опромінення, як екологічних чинників, виявляється у безпосередньому їх біологічному впливі на організм тварин та у непрямій екологічній дії - через звільнення довкілля тварин від пилу, мікроорганізмів та шкідливих газів [191].
Взимку або при стійловому утриманні тварин протягом року організм тварин відчуває нестачу як негативних аероіонів, так і ультрафіолетових променів, що веде до порушення фізіологічної рівноваги організму, виникнення патологічних змін і зниження продуктивності.
Використання штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення тварин, що особливо актуальне при переведенні тваринництва на промислову основу, має виражений вплив на їх ріст, розвиток і резистентність до захворювань. У тварин покращується апетит, засвоюваність кормів, мінеральний обмін і кровотворення, активізуються функції сполучної тканини [76, 138, 157, 183].
З метою реалізації окреслених задач в першому досліді було сформовано три дослідні та одну контрольну групи, а в другому - чотири дослідні та одну контрольну. Погрупова кількість відібраних за методом груп-аналогів [117] клінічно здорових тварин, дози і періодичність обробки бугайців аероіонами та ультрафіолетовими променями повністю відповідали схемі проведення дослідів (табл. 2.1). Тварин дослідних груп обробляли легкими негативними аероіонами та ультрафіолетовими променями. Генератором іонів служив електричний іонізатор сферичного типу, а джерелом живлення - високовольтний випрямний агрегат-апарат АФ-3. В якості джерела ультрафіолетового опромінення використовували установку з лампою ПРК-2. Автоматичну роботу апаратури забезпечували за допомогою реле часу (КЕП-12У). Випромінюючі електроди встановлювали на відстані 1,5 м від поверхні тіла тварини. Тривалість курсу обробки тварин витримували відповідно з методикою А.П.Онегова [119] - 30 днів з наступною 20-денною перервою, після чого знову повторювали 30-денний курс обробки. Іонізацію проводили один раз на добу, в другій половині дня, до годівлі, з експозицією 60 хв. для кожної дослідної групи.
Виробнича перевірка результатів досліджень здійснена шляхом проведення третього досліду на поголів'ї 720 голів. Тварини розміщалися в двох однотипних корпусах по 360 голів у кожнім. Дослідну групу обробляли негативними аероіонами в комплексі з ультрафіолетовим опроміненням в найбільш ефективному режимі, а контрольну групу відгодовували без застосування комплексного фактору, у звичайних умовах.
2.2. Умови годівлі і утримання тварин
В період заключної відгодівлі бугайців піддослідних груп утримували на прив'язі в однакових умовах в одному типовому приміщенні для відгодівлі, яке розраховане на 360 голів великої рогатої худоби. Площа підлоги на одну тварину складала 3,0-3,2 мІ, фронт годівлі 0,5-0,6 м. Напували бичків досхочу з автопоїлок ПА-1А.
У першому досліді до складу кормового раціону входили: жом кислий, силос кукурудзяний, меляса, сіно люцернове, солома пшенична, комбікорм, діамонійфосфат, крейда і