Ви є тут

Мікробіоценоз порожнини товстої кишки у хворих на грип

Автор: 
Сидорчук Анюта Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U001695
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу роботи покладено комплексне обстеження хворих на грип, яке включало ретельне вивчення скарг, анамнестичних даних, у тому числі даних епідеміологічного, імунологічного та алергологічного анамнезів, проведення фізичного об'єктивного обстеження, яке доповнювалось загально-клінічними, лабораторно-інструментальними, імунологічними, серологічними та мікробіологічними методами дослідження, статистичним аналізом із залученням сучасних інформативних методів та апаратури.
2.1. Клінічна характеристика хворих на грип
Під спостереженням впродовж 2004-2006 років знаходилися 109 хворих на грип (підтверджений серологічним дослідженням), віком 16-25 років (середній вік 21,07±0,29 років): 62 особи (56,88±4,74 %) жіночої статі та 47 осіб (43,12±4,74 %) - чоловічої.
Молоді особи, переважно студенти вищих навчальних закладів м.Чернівці зверталися за первинною медичною допомогою до терапевтів Чернівецьких міських поліклінік № 2 та № 5 (для студентів та підлітків) з клінічними ознаками гострого респіраторного захворювання [20].
Діагноз грипу встановлювали на підставі клініко-епідеміологічних даних: наявності контакту з хворим на грип у 53 (48,63±4,79 %) випадках, короткого інкубаційного періоду (в середньому 36 год), раптового початку з ознобу, швидкого розвитку типової клінічної картини та виникненням характерних синдромів у періоді розпалу хвороби.
Варто відмітити також відсутність проведення профілактичних заходів, у тому числі вакцинації серед обстежених пацієнтів.
Узагальнюючі дані суб'єктивного стану молодих осіб, хворих на грип, наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика грипу в обстежуваних пацієнтів (n=109)
Клінічні ознакиАбсолютна кількість (n)Відносна кількість (%)Інтоксикаційний синдром- біль голови помірної інтенсивності 109100,0±0- запаморочення,
загальна слабкість109100,0±0- зниження апетиту109100,0±0- біль в очних яблуках10596,33±1,80- відчуття ломоти, ниючі болі
в м'язах 9788,99±3,00- артралгії ниючого характеру8376,15±4,08Катаральний синдром- сухий надсадний
болісний кашель109100,0±0- перхота та біль за грудиною10798,17±1,28- серозно-слизисті виділення
з носа10293,58±2,35- закладеність носа8880,73±3,78Гіпертермічний синдром- озноб10394,50±2,18- фебрильна температура (>380С)8275,23±4,13- висока температура (>390С)2119,27±3,78- субфебрильна
температура (>370С)65,50±2,18
Примітка. Тут і в табл.2.2. N - частота зустрічальності симптому;
n - кількість спостережень.

При визначенні тяжкості перебігу грипу враховували клінічні ознаки хвороби: характер гарячки, вираженість інтоксикаційного і катарального синдромів, тривалість перебігу.
Таким чином, відмічений типовий перебіг грипу, який у 91,74±2,64% хворих мав середньотяжкий неускладнений характер.
Крім того, у процесі ретельного опитування та фізичного об'єктивного обстеження у 69 (63,30 %) хворих на грип звертали увагу на супутню патологію (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Частота і структура супутньої патології у хворих на грип (n=109)
СтруктураЧастотаабсолютна кількість (N)відносна
кількість (%)Гіперплазія щитоподібної залози I ступеня5247,71±4,78Хронічний тонзиліт76,42±2,35Хронічний синусит (гайморит)54,59±2,00Залізодефіцитна анемія I ступеня32,75±1,57Вегето-судинна дистонія21,83±1,28
Таким чином, у 52 (47,71±4,78 %) хворих спостерігали гіперплазію щитоподібної залози I ступеня, що погоджується з даними літератури [90] та підтверджує належність Буковинського регіону до ендемічної за йододефіцитом зони. Привертали увагу хронічні вогнища інфекцій, серед яких переважали хронічний тонзиліт (6,42±2,35 %) та синусит (4,59±2,00%).
В процесі роботи з хворими використовували загальноприйняті методики опитування та об'єктивного обстеження органів і систем. Всі дані ретельно заносили в спеціально розроблені карти огляду, у випадку необхідності симптоми уточнювалися або доповнювалися в динаміці хвороби.
Всі хворі були звільнені від навчання, знаходилися в умовах амбулаторного лікування з ізоляцією від інших членів родини, проводився медичний патронаж. Пацієнтам призначені ліжковий режим, щедре (до 2 літрів на добу) пиття у вигляді малинового, липового або шипшинового чаю, соків та загальноприйнята терапія: з перших днів римантадин - 0,1 г кожні 12 годин 2 дні, амізон по 0,25 г тричі на добу впродовж тижня, аскорутин по 1 таблетці двічі на день. За високої температури (>38,50С) призначались жарознижувальні (парацетамол по 0,5 г на добу), при утрудненому носовому диханні - місцеві судинозвужувальні краплі (0,1 % розчин галазоліну по 1 краплі в кожну ніздрю 2 рази на день, не довше 3-5 діб), за необхідності - протикашльові (лібексин по 1 таб 2 рази на добу) і муколітики (ацетилцистеїн 200 по 1 порошку, розчиненого у 100 мл теплої кип'яченої води двічі на добу).
Методом випадкової вибірки сформовано репрезентативну за віковою та статевою структурами контрольну групу (31 практично здорова молода людина), пацієнти якої впродовж останніх 4-6 місяців не хворіли на гострі та хронічні захворювання, не приймали медикаментозних, імунотропних препаратів, харчових добавок та знаходилися на традиційному харчуванні.
При дослідженні супутньої мікрофлори слизових оболонок ротоглотки хворих на грип як контрольну групу використали дослідний матеріал 67 практично здорових молодих людей. Умови до відбору останніх були аналогічні вищезазначеним.
Для вивчення особливостей стану неспецифічної системи протиінфекційного захисту та системного імунітету на початкових етапах розпалу захворювання використали дослідний матеріал 31 практично здорової особи та 47 хворих на грип.
Щоб досягти поставленої мети, 20 хворих на грип розподілено методом випадкової вибірки на дві групи в залежності від лікування. І групу становили 10 пацієнтів, яким проводилась виключно загальноприйнята терапія. У хворих ІІ групи (10 осіб) використано пробіотики - біоспор