РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Нами було обстежено 438 дівчаток, з яких 93 дитини з сидеропенічним синдромом без проявів анемії (12 дівчаток з ПЛДЗ та 81 дівчинка з ЛДЗ) та 315 із залізодефіцитною анемією різного ступеня важкості. Контрольну групу склали 30 здорових дівчаток без проявів сидеропенічного синдрому. У 182 дівчаток учениць 5 - 11 класів шкіл дослідження проводилися скринінговим методом із визначенням стану червоної крові, транспортних та тканинних депо заліза. Лабораторні дослідження та лікування дітей із залізодефіцитними станами проводилося у дитячих лікарнях міст та обласної дитячої клінічної лікарні. Визначення транспортного та тканинного депо заліза, рівня сироваткової міді проводилося в біохімічній лабораторії Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, а також лабораторії міської лікарні № 9 м. Луганська. Усі інвазивні дослідження дівчаткам проводилися з урахуванням вимог комітету біоетики. Обстежений контингент був відібраний методом суцільної виборки.
У періоді обстеження були проведені поглиблені біохімічно-інструментальні дослідження з упровадженням спеціальних методів вивчення транспортного та тканинних депо заліза. Для синхронізації наукового аналізу наявних патологічних процесів наше обстеження починалося з другої доби перебування в стаціонарі завжди в той саме час (9 година ранку) до початку терапевтичних заходів, у період клініко-лабораторних та інструментально-діагностичних методів обстеження. Звичайно, це були стандартні, загальноприйняті методи обстеження, але поряд з ними, у залежності від профілізації, застосовувалися і специфічні методи дослідження.
При описі клінічного статусу хворих використовувалися загальноприйняті критерії діагностики захворювання: анамнез, об'єктивні дані, наявність й ступінь виразності сидеропенічного, загальноанемічного та астеноневротичного синдромів. Віковий розподіл обстежених дівчаток був проведений згідно класифікації експертів ВООЗ (1977), у модифікації H. Simmonnet [184]. Оцінка фізичного розвитку проводилася центильним методом [73]. Статевий розвиток дівчаток оцінювався за допомогою методики Л.Г. Тумілович та співавт. (1975) у модифікації Левенець С.А. (1993) [90, 184]. Проводилось лабораторне дослідження: розгорнутий клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з визначенням рівня креатиніну, сечовини, електролітів, печінкових ферментів, протеїнограми з визначенням рівня білка і його фракцій у сироватці крові.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дівчаток в залежності від віку та ступеня важкості залізодефіцитного стану
ДіагнозКількість спостережень, вік10 - 1112 - 1415 - 17ВсьогоПередлатентний дефіцит заліза14712Латентний дефіцит заліза14293881ЗДА І ступеню важкості49104113266ЗДА ІІ ступеню важкості2161230ЗДА ІІІ ступеню важкості181019Здорові1812030Загалом85173180438
Статус заліза у дітей оцінювався згідно критеріям, запропонованим ВООЗ [81, 84]. Забезпеченість дітей залізом розглядалась як достатня в тому випадку, коли рівень Hb в крові перевищував 120 г/л, сироватковий феритин (СФ) був більше 15 нг/мл, сироваткове залізо (СЗ) більше 12 мкмоль/л, коефіцєнт насичення трансферину (КНТ) сягав більше 25%.
Перша стадія недостатності (ПЛДЗ) - виснаження запасів (депо) заліза в організмі діагностувалася за зниженням вмісту сироваткового феритину нижче 15 нг/мл і відсутністю змін інших показників ферокінетики (нормальний еритропоез).
Друга стадія недостатності заліза (ЛДЗ) визначалася за зниженням СЗ нижче 12 мкмоль/л, зростанням загальної залізозв?язувальної здатності сироватки (ЗЗЗС) вище за 69 мкмоль/л, але при рівні Hb вище за 120 г/л.
Третя стадія недостатності заліза (ЗДА) діагностувалася при повній клінічній картині ЗДА, зниженні рівня Hb нижче за 120 г/л, наявності морфологічних змін в еритроцитах (гіпохромія, анізоцитоз) та зазначених вище змін показників ферокінетики. І ступінь ЗДА виставлявся при концентрації Hb в межах 90 - 120 г/л, ІІ ступінь - при рівні Hb 70 - 90 г/л, ІІІ - нижче за 70 г/л.
Визначення концентрацій СЗ, ЗЗЗС крові було виконано в біохімічному відділі лабораторії Луганської обласної дитячої лікарні фотометричним методом реакції з ферозином з використанням реактиву "Felicit" (Україна) на спектрофотометрі "Solar". Латентна залізозвязувальна здатність сироватки крові (ЛЗЗС) обчислювалась емпірично за формулою: ЛЗЗС = ЗЗЗС - СЗ. КНТ також обчислювався за формулою: КНТ = СЗ/ЗЗЗС*100%.
2.2. Визначення рівню феритину у сироватці крові у дівчаток-підлітків із залізодефіцитними станами
З метою вивчення поширеності ЗДС серед дівчаток-підлітків (особливо ПЛДЗ) імуноферментним методом був визначений рівень СФ у сироватці крові. Контрольну групу склали 30 практично здорових дівчаток.
Забір крові здійснювався ранком, натще з ліктьової вени в пластикові пробірки. Центрифугуванням зразків при 3000 об/хв протягом 15 хвилин отримували сироватку, яку зберігали при -20°С до виконання дослідження (не більш 3 місяців).
Для виміру рівня СФ використовувався комерційний набір: "DIA" (USA) на апараті "Эфос" (Россия). Застосування цього методу засноване на одностадійному твердофазовому імуноаналізі, який відноситься до так званого "сендвич" - типу твердофазного ензим-зв'язаного імуносорбентного аналізу, принцип якого полягає в якісному і кількісному визначенні досліджуваного антигену шляхом його пошарового зв'язування зі специфічними до нього антитілами. В цьому аналізі використовуються 2 високоспецифічних моноклональних антитіла, специфічні до досліджуваного антигену, фіксовані на поверхні лунок 96-ямкової планшетки. При додаванні до них досліджуваних зразків чи стандартів, досліджуваний антиген зв'язується іммобілізованими антитілами. Після видалення методом відмивання незв'язаних протеїнів, у лунки додаються поліклональні антитіла, зв'язані з ензимом. Вони нашаровуються на імобілізований у ході першої інкубації антиген за принци