РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОҐІЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
2.1 Методолоґія
Обстежено 75 хворих на РеА поєднані з хронічним уроґенітальним хламідіозом, які знаходилися на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у ревматолоґічному, терапевтичному відділеннях Львівської обласної клінічної лікарні, кафедрі шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Перед описанням методів та методик вивчення РеА хламідійної етіолоґії вважаємо необхідним зупинитись на висвітленні методолоґічного ключа, в якому проводилася робота, на тих міркуваннях, що лягли в основу аналізу та синтезу фактичного матеріалу.
Вивчення РеА хламідійної етіолоґії проводилося таким чином: хворі з суглобовим синдромом або ознаками РеА скеровувалися в клініку кафедри шпитальної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, де їм проводилося комплексне обстеження, яке включало в себе виявлення ХІ (Сhl. trachomatis) одним із методів діаґностики (хламідійний антиґен, хламідійні антитіла класу ІgМ, IgA та IgG, хламідійна ДНК). Також у хворих проводилося обстеження на виявлення мікоплазмозу, уреаплазмозу, вірусу герпесу І і ІІ типів для виключення асоціації збудників. Після цього тим хворим у яких була виявлена ХІ (87 осіб) надсилали запрошення для повторного обстеження і стаціонарного або амбулаторного лікування в клініці кафедри шпитальної терапії. Частина хворих (12 осіб) на відіслані запрошення не відгукнулися (троє - не отримали листа у зв'язку зі зміною адреси проживання).
Сімдесят п'ять пацієнтів прибули на кафедру шпитальної терапії. На кожного з 75 тематичних хворих було заведено облікову картку (анкету огляду тематичного хворого, розроблену нами відповідно до вимог Державного фармакологічного центру МОЗ України), яка відображає стан хворого до, під час, після лікування і через 6 місяців після лікування. Був створений комп'ютерний банк інформації пацієнтів з підтвердженим діаґнозом РеА хламідійної етіолоґії.
Було сформовано 3 групи: група №1 (дослідна) - 25 хворих, які у комплексному лікуванні, окрім основних препаратів (НПЗП [диклофенак натрію 0,1 г 2 рази на добу після їди протягом 20 днів], пробіотики [біфі-форм по 1 капс. 3 рази на добу до їди впродовж 10 днів], імуномодулятори [імунофан 0,005%-1,0 мл внутрішньом'язево через 2 дні, 10 ін'єкцій], антигістамінні [кларитин по 1 табл. 1 раз на добу протягом 7 днів], вітаміни [супрадин по 1 табл. 1 раз на добу протягом 30 днів]), отримували флуренізид (протягом 20 днів перорально 0,3 г 2 рази на добу через 1 год після їди о 800 і 2000); група №2 (група порівняння) - 25 хворих на РеА хламідійної етіолоґії, які в комплексному лікуванні, окрім основних препаратів, отримували роваміцин (протягом 14 днів перорально 3 млн. МО за 30 хв. до їди 2 рази на добу, кожних 12 годин); група №3 - хворі, які в комплексному лікуванні, окрім основних препаратів, отримували комбінацію роваміцину і флуренізиду в вище зазначених дозах, протягом 14 днів - 25 осіб. Усі антибактерійні препарати призначали двома курсами з інтервалом 3 тижні. Повторне обстеження хворих проводили через 3 тижні після закінчення другого курсу лікування.
2.2 Методи досліджень
В усіх 75 хворих проводилися загальноприйняті клініко-лабораторні й інструментальні обстеження, які традиційно використовуються в ревматолоґії і відповідають вимогам сьогоднішнього дня. Визначали клінічні показники: тривалість відчуття ранкової скутості, кількість уражених суглобів, больовий індекс, суглобовий індекс, запальний індекс, ступінь функціональної недостатності суглобів (ФНС), клінічні симптоми (артрит [з вказанням ураженого суглоба], уретрит, цистит, у чоловіків - простатит, у жінок - кольпіт і ендоцервіцит, кон'юнктивіт, дерматит). Визначені лабораторні показники: ступінь активності, загальний аналіз крові (ШОЕ), біохімічний аналіз крові (СРП, альбуміни, ?2-ґлобуліни, ?-глобуліни, загальний фібриноґен, фібриноґен "Б").
Для оцінки ефективності лікування, зокрема впливу антибактерійних препаратів на характер перебігу суглобового синдрому, було оцінено кількість уражених суглобових зон і бали уражених суглобових зон (для розрахунку загального комплексного показника) до і після лікування.
Кількість уражених суглобових зон визначали для кожного хворого за такими суглобами (гомілковостопний, колінний, хребет, плесно-фаланґовий, суглоби пальців стопи, кульшовий, плесновий, суглоби пальців кистей рук, плечовий, ліктьовий, п'ястково-фаланґовий, променево-зап'ястковий), пізніше вираховували суму і зміну кількості уражених суглобів, а також середній показник кількості уражених суглобових зон у кожній групі до і після лікування.
Бали уражених суглобових зон вираховували з врахуванням тяжкості ураження суглоба. Для кожного суглоба був встановлений коефіцієнт важливості: 3 - гомілковостопний, колінний, хребет, плесно-фаланґовий; 2 - суглоби пальців стопи, кульшовий, плесновий, суглоби пальців кистей рук; 1 - плечовий, ліктьовий, п'ястково-фаланґовий, променево-зап'ястковий. Це було зроблено з метою достовірніше оцінити стан хворого, а саме, якщо у хворого уражений гомілковостопний суглоб, ураження якого є характерним для РеА, то це має більше значення, ніж ураження ліктьового суглоба.
Визначивши у кожного хворого який суглоб уражений, множили його на відповідний коефіцієнт важливості і потім додавали. Так знаходили суму балів і середнє значення в балах до і після лікування.
Усім хворим проводили лабораторні тести для виявлення ХІ до, після і через 6 місяців після лікування. За 2 тижні до проведення дослідження хворі не приймали жодних антибактерійних препаратів з антихламідійною дією.
Визначення ДНК Chl. trachomatis проводилося методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) апаратом Amplicore (Roche, Швейцарія), тест-системою АмплиСенс Clamydia trachomatis 330/BK0 630, Росія. Тест система складається із чотирьох комплектів реаґентів: комплект №1 - "ДНК-сорб