РОЗДІЛ 2
ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО ТА ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ
ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ
ГРУПОЮ ОСІБ В УМОВАХ НЕОЧЕВИДНОСТІ
2.1. Взаємодія слідчого та оперативних підрозділів
як елемент організації розслідування
Взаємодія слідчого та оперативних підрозділів є елементом організації розслідування, що поєднує зусилля кількох осіб, а іноді й кількох відомств. Розслідування злочинів це праця не тільки слідчого, а цілого колективу, - відзначає М.І. Порубов. - Час слідчого, який працює сам пройшов. Тепер над розкриттям злочину працюють, щонайменше, три фахівці: слідчий, оперативний працівник міліції, експерт-криміналіст. Слідчий - організатор розкриття і розслідування злочину [205, с. 59-60]116. В.Л. Васильєв акцентує увагу на одній із специфічних рис слідчої роботи, яка полягає в тому, що слідчий організовує людей, незалежних від нього в адміністративному відношенні, підкоряє і спрямовує їх [51, с. 21]117. Зрозуміло, що ефективна взаємодія зазначених суб'єктів - не ціль, а лише елемент організації розслідування, але елемент найважливіший, а стосовно убивств, вчинених групою осіб в умовах неочевидності, - елемент базовий, без якого вирішення завдань досудового слідства в більшості випадків неможливе.
Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами - закономірна вимога об'єктивної дійсності [130, с. 59]118, заснована на інформаційному "голоді", коли інформації явно недостатньо для встановлення, виявлення злочинця, і це питання неможливо розв'язати традиційними методами послідовного розгортання наявних у розпорядженні слідчого відомостей. У цій ситуації діяльність пошукового характеру має вирішальне значення, а пошукові заходи можуть здійснюватися як гласними (зокрема, процесуальними) методами, так і негласними, конспіративними способами, або ж оптимальним сполученням тих й інших. Виходячи з цього в криміналістиці послідовно констатується, що під час розкриття і розслідування злочинів повинні широко використовуватися не тільки процесуальні заходи, що носять в своєї більшості гласний характер, але і негласні методи конспіративної ОРД.
На наш погляд, у цьому зв'язку має рацію Є.Д. Лук?янчиков, який відзначає, що особливого значення взаємодія набуває при розслідуванні злочинів, вчинених таємно, з використанням різних засобів маскування. Відсутність чіткої взаємодії під час розслідування злочинів, вчинених в умовах неочевидності з використанням витончених способів приховання слідів, у багатьох випадках спричинило б значне збільшення часу, або зробило його практично неможливим [168, с. 43-44]119. При цьому твердження про ефективність взаємодії, не дивлячись на свою тривіальність, вимагає повторення, оскільки взаємодія при розслідуванні в багатьох випадках відрізняється безсистемністю й епізодичністю [130, с. 59]120.
Виняткову роль взаємодія слідчого та оперативних підрозділів набуває у справах про вбивства, вчинені в умовах неочевидності, зокрема і групою осіб, розслідування яких, на думку як науковців [133, с. 229-230; 212, с. 6]121, так і практичних працівників, є одним з найбільш складних. Саме справи про вбивства посідають перше місце за кількістю повернутих судами слідчому апарату прокуратури України для проведення додаткового розслідування122. На сторінках журналу "Слідча практика" практичні працівники неодноразово акцентували увагу на тому, що взаємодія з оперативними підрозділами є однією з головних умов розкриття неочевидних вбивств [173, с. 71-79; 68, с. 42-48; 74, с. 45-51; 125, с. 79-85; 237, с. 107-121]123, а її необхідність об'єктивно обумовлена особливостями їх розслідування і має істотне значення для швидкого і повного розкриття даної категорії злочинів.
Загальні особливості організації розслідування вбивств, вчинених групою осіб в умовах неочевидності, визначають специфіку взаємодії слідчого й оперативних підрозділів у цієї категорії справ, на наявність якої вказала більшість (84%) проанкетованих практичних працівників. Дослідження показало, що ця специфіка полягає в наступному.
1. У складі суб'єктів взаємодії (відзначили 14% респондентів). З числа оперативних підрозділів основними суб'єктами взаємодії у досліджуваній категорії злочинів є співробітники карного розшуку, бо розкриття вбивств належить саме до їх компетенції. Проте ця обставина не повинна усувати від розкриття вбивств агентурно-оперативні можливості інших служб, зокрема підрозділів по боротьбі з економічними злочинами (БЭЗ), незаконним обігом наркотиків (БНОН) й ін., як це нерідко буває на практиці124. Так, співробітники підрозділів БЕЗ рідко виступають суб'єктами взаємодії у справах про неочевидні вбивства, навіть у випадках висування версії про вчинення злочину в зв'язку з підприємницькою діяльністю потерпілого. Разом з тим, у практиці мали місце випадки, коли найважливіша інформація, що дозволила встановити і викрити вбивцю, була отримана саме співробітниками БЕЗ, які здійснювали оперативне обслуговування підприємства, де працював загиблий. Тому, хоча безпосереднє проведення оперативно-розшукової роботи у справі про вбивство повинне бути покладене на підрозділи карного розшуку, уявляється доцільним більш широке використання агентурно-оперативних можливостей підрозділів БЕЗ: по-перше, з метою збору інформації про загиблого, запідозрених та їхні зв'язки за місцем роботи, по-друге, при відпрацюванні версії про вчинення злочину в зв'язку з підприємницькою (господарською) діяльністю потерпілого. В останньому випадку, співробітники ДСБЕЗ, на нашу думку, повинні включатися до складу слідчо-оперативної групи, що працює в справі. Аналогічно, з урахуванням висунутих версій і окреслених напрямків розслідування, повинні вирішуватися питання про залучення до роботи з розкриття вбивства співробітників інших оперативних підрозділів.
2. Взаємодія повинна бути організована з урахуванням відомостей про злочинну групу, що вчинила вбивство (вказали 98% опитаних), зокрема про такі її ознаки, як: а) кількісний склад; б) особистісні характеристики окремих членів; в) ступінь орг