РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження за темою дисертації виконані в 2001-2003 роках у відповідності з планами науково-дослідних робіт лабораторії фізіолого-біохімічних основ вовноутворення Інституту біолігії тварин УААН.
Експериментальна частина роботи виконана у двох серіях дослідів, у кожній з яких ставилась конкретна мета. Перша серія досліджень виконана на поголів'ї помісних латвійських темноголових вівцематок, що належали дослідному господарству "Гряда". Дослід проведено у два етапи, зокрема, на першому етапі ставилась мета вивчити зв'язок структурних ліпідів кератину вовни з процесами пожовтіння волокон. Для цього перед весняною стрижкою тварин було підібрано групу повновікових вівцематок у кількості 14 голів. Основним критерієм підбору тварин служив колір вовни. Тобто аналізувалися зразки білої і пожовтілої вовни, у яких досліджували ліпідний, жирнокислотний і хімічний склад та фізичні показники.
Піддослідні тварини впродовж усього періоду досліджень знаходились у загальній отарі. У літньо-осінній період вони випасалися на природних пасовищах, а в зимово-стійловий період їх годівля здійснювалась згідно з існуючими нормами годівлі. Характеристика піддослідних тварин представлена у табл. 2.1.
У наступному етапі досліджували ліпідний склад вовни вівцематок з різним фізіологічним станом їх організму і зв'язку цих ліпідів з деякими фізичними та хімічними параметрами волокон. З цією метою у дослідженнях були використані глибококітні матки, матки з різними термінами лактації і нелактуючі тварини.
Об'єктом біохімічних досліджень служили зразки вовни, яка виросла у різні періоди її річного росту, зокрема, у літньо-осінній період (червень-вересень), осінньо-зимовий (жовтень-січень) і зимово-весняний (лютий-березень). Така схема досліджень дозволила прослідкувати зміни ліпідного і хімічного складу вовни та її фізичних показників під впливом різних факторів, яких зазнає волокно протягом річного росту (сезон, характер годівлі тварин та фізіологічний стан організму тощо). У вовні досліджували структурні ліпіди, жирнокислотний та хімічний склад, фізичні властивості. У своїх дослідженнях ми використовували як цілі штапелі вовни, так і окремі її зони (верхня і нижня зони), що дозволило при аналізі одержаних даних виокремити вплив різних факторів, яких зазнають вовняні волокна протягом річного циклу росту.
Таблиці 2.1
Характеристика піддослідних тварин і вовни
Інвентарний № тваринЖива маса вівцематок, кгХарактеристика вовни20548Біла вовна751Біла вовна2449Біла вовна124248Біла вовна4247Біла вовна71550Біла вовна40250Біла вовна81249Біла вовна15346Злегка пожовтіла вовна112249Злегка пожовтіла вовна34147Злегка пожовтіла вовна90651Пожовтіла вовна10050Пожовтіла вовна110449Пожовтіла вовна
У другій серії дослідів ставилась мета з'ясувати вплив годівельних факторів на ріст вовни, її ліпідний, жирнокислотний та хімічний склад, а також фізичні властивості.
Дослід проведено на баранчиках асканійського багатоплідного типу каракулю в умовах дослідного господарства "Маркеєво" Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова "Асканія-Нова". Для цього було підібрано 51 голову 4-місячних баранчиків, яких за принципом пар-аналогів з урахуванням походження, віку та живої маси розподілили на три
Таблиця 2.2
Характеристика піддослідних тварин і вовни
Інвентарний № тваринЖива маса, кгХарактеристика вовниКонтрольна група8313-831424нормальний стан9882-988325легкий звалок після миття8807-878724нормальний стан8432-843326легкий звалок до миття9876-987723нормальний станСередня жива маса по групі24,4--------------------------------Перша дослідна група8330-833126нормальний стан9997-819125нормальний стан9925-Мп/о27нормальний стан8257-925123нормальний стан8797-629223легкий звалок до миттяСередня жива маса по групі24,8--------------------------------Друга дослідна група8280-828125легкий звалок до миття8667-899823нормальний стан8336-833924нормальний стан9706-972924звалок до миття9361-Мп/о26звалок до миттяСередня жива маса по групі24,4--------------------------------
групи (по 17 голів у кожній). У зрівняльний період (10 діб) усі тварини отримували раціон збалансований за деталізованими нормами годівлі [67]. До складу раціону входили типові для південного регіону України корми, зокрема, зелена маса злаково-бобових трав, сіно суданкове і комбікорм. Останній складався (в %): з ячменю - 45; вівса - 12; пшениці - 25, висівок пшениці - 15; крейди - 1; суміші макро- та мікроелементів - 1 та кухонної солі - 1.
У дослідний період, тривалість якого складала 150 днів, тварини контрольної групи отримували основний раціон зрівняльного періоду, а тваринам двох дослідних груп до основного раціону вводили 25% ріпакової макухи (замість еквівалентної кількості за енергетичною поживністю ячменю), збагаченої підвищеними рівнями від існуючих норм на 25 (перша дослідна група) і 50% (друга дослідна група) сірки (сірка елементарна), селену (селеніт натрію), йоду (йодистий калій) і кремнію (метасилікат натрію).
Годівля тварин була груповою з щоденним зважуванням заданих кормів. Фактичне споживання кормів визначалось щоденно протягом двох суміжних днів шляхом зважування кормів та їх залишків. Тварини мали вільний доступ до води. Дослід проведено в літньо-осінній період.
Контроль за вовновою продуктивністю піддослідних тварин здійснювався шляхом обліку приросту волокон за період досліду на обліковій площі шкіри розміром 100 см2.
Для біохімічних досліджень використовували зразки вовни, відібраної в кінці досліду від п'яти голів з кожної групи (табл.2.2).
2.1. Основні методи власних досліджень
2.1.1. Підготовка вовни для досліджень. Підготовку вовни для біохімічних досліджень здійснювали згідно методичних рекомендацій [45]. Для цього зразки вовни спочатку промивали у миючому засобі "Лотос" при температурі води 40-500С. Після висушування